Справа № 452/4247/24
Іменем України
"10" березня 2025 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Бікезіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за відсутністю сторін, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 22 листопада 2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (далі «ТОВ» Кошельок» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 38970 грн. 20 коп. та судових витрат понесених у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 06 лютого 2022 року між «ТОВ» Кошельок» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 3338305002-607346, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 11600 грн., початковий строк кредитування 23 днів, відсоткової ставки 1,65 % на добу за початковий строк кредитування.
Згідно п. 3.6 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиноюв розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах визначених п. 3.7, 3.8 договору. Згідно згаданих пунктів строк договору було продовжено на 90 днів, тобто з 01.03.2022 року по 29.05.2022 року, за ставкою 2,2%.
Зазначений договір укладено, згідно ст. ст. 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок».
Через неналежне виконання відповідачкою ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором утворилась заборгованість станом на 29 травня 2022 року у розмірі 38970 грн. 20 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 11600,00 грн.; заборгованість по відсоткам - 27370,20 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки (а.с.1-10).
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 929162 від 27 листопада 2024 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 65).
Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 02 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 66).
Позивач (представник позивача) у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу у відсутності його представника, не заперечуючи проти заочного розгляду справи (а.с. 69-70).
Відповідачка, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, шляхом отримання судових повісток (а.с. 68, 76), не з'явилася в судове засідання, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За вказаних обставин, відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення про заочний розгляд справи.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року прийнято рішення про здійснення заочного розгляду справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 06 лютого 2022 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3338305002-607346, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 11600 грн. (п.1.1 договору, р.3 паспорту кредиту), строком на
23 дні (п.2.1. договору, р.3, р.4 паспорту кредиту, п.1. графіку розрахунків), зі сплатою відсоткової ставки 1,65 % на добу (дисконтна процентна ставка на строк лояльного періоду) (а.с. 13- 15, а.с. 15-25).
Згідно п. 3.6 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах визначених п. 3.7, 3.8 Договору, якими передбачено, що повернення основної суми переноситься на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів (п.3.7); з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803% річних, що становить 2,2 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним (п.3.8).
Згідно п. 3.6-3.8 кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 1 березня 2022 року по 29 травня 2022 року, за ставкою 2,2% на добу.
В р. 10 даного договору містяться персональні дані ОСОБА_1 , в тому числі дані паспорта, РОНКПП, номер мобільного телефону, і-mail, дані банківської карти № НОМЕР_1 . Договір підписаний електронний підписом одноразовим ідентифікатором - 7970 (а.с.25).
Позивачем виконано умови Договору та перераховано відповідачці на зазначену нею при підписанні договору банківську карту грошові кошти в сумі 11600 грн., що підтверджено повідомленням XPAY Group LLC від 06 лютого 2022 року
(а.с. 34).
На момент звернення із позовною заявою у позичальниці виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 38970 грн. 20 коп., з якої: 11600,00 грн. - тіло кредиту, 4402, 20 грн. - відсотки в межах лояльного періоду (23дні), 22968,00 грн. - відсотки за продовжений строк користування позикою (а.с. 28-30).
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, договір № 3338305002-607346 від 06 лютого 2022 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі, шляхом електронного підпису одноразовими ідентифікаторами з боку ОСОБА_1 .
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Аналізуючи в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що факт укладання Договору є доведеним, натомість відповідачкою будь-яких доказів на спростування цього до суду подано не було.
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Із досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що ТОВ з обмеженою відповідальністю «Кошельок» виконало свої обов'язки за договором № 3338305002-607346, в той час відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед товариством в загальному розмірі 38970,20 грн.
Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачкою не надано, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 38970,20 грн., з якої: 11600,00 грн. - тіло кредиту, 4402, 20 грн. - відсотки в межах лояльного періоду (23дні), 22968,00 грн. - відсотки за продовжений строк користування позикою.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «Кошельок» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією ;345 від 08.11.2024 року ( а.с.12).
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки.
Керуючись ст. ст. 11, 509, 525-527, 530, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280- 282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок'до Щербини Ольги Андріївни про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3338305002-607346 від 6 лютого 2022 року - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 3338305002-607346 від 6 лютого 2022 року в сумі 38970 грн. 20 коп. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят грн. двадцять коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Самбірського міськрайонного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», ідентифікаційний код юридичної особи 40842831, місцезнаходження юридичної особи: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8 А.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлений 10 березня 2025 року.
Головуюча суддя