Справа № 444/4725/24
Провадження № 2/444/381/2025
(повне)
17 березня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.,
секретаря судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування , -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на земельну частку (пай) площею 1,89 га. на підставі сертифікату серія ЛВ № 081863, яка належала померлій.
Позивач звернувся в Рава - Руську державну нотаріальну контору Львівської області для отримання свідоцтва про права на спадщину за законом. Державний нотаріус Рава - Руської державної нотаріальної контори Львівської області завів спадкову справу, однак, відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) площею 1,89 га. на підставі сертифікату серія ЛВ № 081863, після смерті ОСОБА_2 , оскільки позивачем не подано сертифіката на право на земельну частку (пай) згідно форми, затвердженої Постановою КМУ від 12.10.1995 р. № 801.
Ураховуючи вищевикладене, позивач просить захистити його право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою судді від 16.12.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 06.02.2025 року.
06.02.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явився, в позовній заяві проситьпроводити розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не прибув, відповідачем подано клопотання, в якому відповідач просить проводити розгляд справи за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.
Представник третьої особи - Рава-Руської державної нотаріальної контори в судове засідання не прибув, однак на адресу суду подано належним чином засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також подано листа, в якому нотаріальна контора просить розгляд справи проводити за відсутності її представника.
З урахуванням наведеного, судом вирішено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування даного судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що стверджено свідоцтвом про його народження (арк.спр.22).
Із копії свідоцтва про одруження батьків позивача встановлено, що 30.09.1962 року ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_5 , 1935 р.н. (арк.спр.23).
Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження встановлено, що батьками матері позивача ОСОБА_6 , 1935 р.н., є: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (арк.спр.24)
Бабця позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть (арк. спр.9).
Із копії спадкової справи 238/2024 встановлено, що ОСОБА_2 склала заповіт в користь ОСОБА_4 (арк.спр.25).
Однак як встановлено із копії письмової заяви ОСОБА_4 , зазначила, що зміст заповіту посвідченого 09.01.1990 року їй відомо. Відповідно до ст.1241 Цивільного кодексу України на обов'язкову частку спадщини вона не претендує (арк.спр.26).
Бабці позивача ОСОБА_2 на підставі Липницької Ради народних депутатів від 09.08.1994 року №1 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 1.89 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Липницької сільської Ради народних депутатів. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.
Наведене підтверджується копією сертифіката на право власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №081863 виданого Головою Липницької Ради народних депутатів 07.02.1996 року та який зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 120 (арк.спр.27).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
А тому, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай).
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Частиною 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Внаслідок звернення позивача у Рава-Руську державну нотаріальну контору було зареєстровано спадкову справу №238/2024, однак, Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) листом № 501/01-16 від 12.11.2024 року позивачу відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай), оскільки ним як спадкоємцем не подано сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)». Також, роз'яснено, що дана справа не може бути вирішена у нотаріальному порядку (арк.спр.37).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.
Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Із копії довідки № 844, яка видана 02.10.2024 року виконкомом Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, встановлено, що гр. ОСОБА_1 проживав та був зареєстрованим разом із ОСОБА_2 , бабою, до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 та вели спільне господарство (арк.спр.19).
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що на час смерті баби, позивач ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав разом із нею. Як наслідок позивач прийняв спадщину після смерті баби ОСОБА_2 .
Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
На виконання вимог пункту 8 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Сертифікати саме такої форми належить подавати до нотаріальної контори.
Однак, як встановлено судом, у позивача відсутній правовстановлюючий документ нового зразка на земельну частку (пай), виданий на ім'я її батька.
Згідно з ст. 1216-1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак судом встановлено, що позивачем не може бути пред'явлено для оформлення спадщини сертифікат на ім'я спадкодавця нового зразка, оскільки він помер, а тому втратив цивільну правоздатність та дієздатність.
Отже позивач є спадкоємцем за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв після її смерті спадщину, оскільки проживав разом із нею на час смерті та не відмовився протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, яким є день смерті спадкодавця, від прийняття спадщини.
Суд враховує, що спадщини на право на земельну частку (пай) в розмірі 1,89га умовних кадастрових гектара, яке належало померлій ОСОБА_2 згідно з сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №081863 виданого головою Липницької сільської Ради народних депутатів 07.02.1996 року, старого зразка, позивач не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім'я померлої, оскільки ОСОБА_2 втратила цивільну правоздатність та дієздатність.
Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є достатні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, ст. ст. 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати в порядку спадкування за законом право за ОСОБА_1 на земельну частку (пай) розміром 1,89 га. умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, земельна ділянка розташована на території Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області (колишня Липницька сільська рада), які належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату серії ЛВ №081863 виданого головою Липницької сільської Ради народних депутатів 07.02.1996 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 27.03.2025 року.
Суддя: Олещук М. М.