Справа № 461/10061/23
Провадження № 2/461/64/25
28.03.2025 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кітова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Петрушки І.С.,
представника позивача Юнко М.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Гелемея Ю.М.,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Юнко Марія Василівна до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Яремко Ростислав Євгенійович, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
встановив:
У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Юнко Марія Василівна до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Яремко Ростислав Євгенійович, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
16.10.2024 представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Юнко Марія Василівна подала до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просить:
1) Звернутись із запитом про надання правової допомоги відповідно до Договору між Україною та Чеською Республікою в цивільних справах від 28 травня 2001 року до уповноваженого Центрального органу Чеської Республіки Ministry of Justice of the Czech Republic International Department for Civil Matters, який знаходиться за адресою: Czech Republic, Vysehradskb 16, 128 00 PRAHA 2, - з судовим дорученням про призначення почеркознавчої експертизи компетентною експертною установою (експертом) на території Чеської Республіки в м.Прага, поставити експерту наступні питання:
1.Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) та підпис від імені ОСОБА_2 у документі - оригіналі довіреності від 12 листопада 2018 року, зареєстрованої в реєстрі за № 941, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., ОСОБА_2 чи іншою особою?
2.Чи виконаний підпис та рукописний запис біля нього на довіреності від 12 листопада 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., зареєстрованої в реєстрі за №941, в графі «підпис» однією особою?
3.Чи є ознаки штучного змінювання підпису та розшифровки підпису від імені ОСОБА_2 на довіреності від 12 листопада 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., зареєстрованої в реєстрі за №941, в розділі «підпис»?
4.Особою якої статі виконано рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 у довіреності від 12 листопада 2018 року, зареєстрованої в реєстрі за № 941, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б.?
5.До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту у графі «підпис» у довіреності від 12 листопада 2018 року, зареєстрованої в реєстрі за № 941, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б.?
2) Звернутись із запитом про надання правової допомоги відповідно до Договору між Україною та Чеською Республікою в цивільних справах від 28 травня 2001 року до уповноваженого Центрального органу Чеської Республіки Ministry of Justice of the Czech Republic International Department for Civil Matters, який знаходиться за адресою: Czech Republic, Vysehradsk6 16, 128 00 PRAHA 2, - з судовим дорученням про відібрання зразків підпису, написаних від руки в кількості по 10 (десять) підписів на 10 (десяти) аркушах та об'єктів, зразків для порівняльного дослідження взірців документів, для чого викликати в суд/ компетентний орган Республіки Чехія громадянку України ОСОБА_8 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Франківським РВ ЛМУ ГУМВС України, у Львівській області від 19.08.2011 року, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .
3. Зупинити провадження у справі №461/10061/23 у зв'язку зі зверненням з судовим дорученням про надання правової допомоги (проведення експертизи, відібрання взірців підпису) до повноважного органу юстиції Чеської Республіки.
В обґрунтування заяви зазначає, що ураховуючи те, що ОСОБА_2 ставиться під сумнів видача нею довіреності щодо розпорядження належного їй на праві власності майном, внаслідок використання якої було реалізовано без її відома три квартири, про витребування яких із чужого незаконного володіння просить у своєму позові остання, для вирішення питання про належність підпису позивачці в цьому документі, що має істотне значення для вирішення цієї справи, необхідні спеціальні знання у сфері почеркознавства, в силу положень ч.1 ст.103 ЦПК України Позивачем заявлено Клопотання про призначення судової експертизи, виконання якої доручити судовим експертам Львівський НДЕКЦ МВС України. Таким чином, у зв'язку з вирішенням клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи необхідні відповідні матеріали для проведення експертизи (об'єкти, зразки для порівняльного дослідження). Отже, враховуючи те, що Позивач на даний час проживає за адресою АДРЕСА_2 , на території України запроваджено воєнний стан, на утриманні якої перебуває малолітній син ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Відні, є громадянином Чеської Республіки та навчається у школі. Також, позивачка працює у м.Прага в товаристві NATLEX7 s.r.o на посаді директора. Позивачка має застереження щодо пересувань на великі відстані, так як на таку був здійснений напад та на даний час триває кримінальне розслідування у м. Прага, де така є потерпілою та перебуває під захистом чеських правоохоронців. Окрім цього, позивачкою повідомлено, що на даний час її колишній чоловік намагається відібрати її дитину, про що також є ряд судових тяжб.
Представник позивача Юнко М.В. у судовому засіданні клопотання підтримала з наведених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила заяву представника позивача про забезпечення доказів. Зазначила, що представник позивача надто гіперболізує проблематику залишення сина позивача в Чеській Республіці, оскільки позивачу потрібно прибути в Україну лише на час проведення судового засідання і відібрання зразків її підпису, що займе не більше кількох годин, а не на довготривалий термін. Звертає увагу суду, що із довідки з місця роботи, долученої до заяви, вбачається, що позивач працює у фірмі Natlex7 s.r.o, що у місті Прага Чеської Республіки, на посаді директора з 06.04.2017. Представником позивача у заяві вказано, що на постійне місце проживання до Республіки Чехія позивач виїхала у 2020 році, з чого випливає, що три роки (з 2017 по 2020 рік) робота позивача на посаді директора не передбачала її постійної особистої присутності за місцезнаходженням юридичної особи. Також зазначила, що у Львівській області не проводяться активні бойові дії, а прибуття позивача на час судового засідання у Галицький районний суд міста Львова не загрожуватиме її життю та здоров'ю. Відтак, вважає, що посилання представника позивача на неможливість прибуття позивача в Україну з огляду на воєнний стан вважає не обґрунтованими. Крім цього, звертає увагу суду на те, що представник позивача ОСОБА_2 06.04.2024 самостійно ініціювала призначення судової почеркознавчої експертизи та просила доручити її проведення Львівському НДЕКЦ МВС України, тобто і сама позивач, і її представник, заявляючи таке клопотання, усвідомлювали, що позивачу необхідно буде прибути в Україну для відібрання зразків підпису. Так, на момент подання зазначеного клопотання позивачу не перешкоджав ні воєнний стан в Україні, ні відсутність зареєстрованого місця проживання, ні будь-які інші обставини, описані представником позивача у заяві. Крім цього, вказує, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23.08.2024 вже вирішено заяву аналогічного змісту про забезпечення доказів, у задоволенні якої відмовлено. Дана ухвала залишена без змін Львівським апеляційним судом.
Представник третьої особи ОСОБА_7 - адвокат Гелемей Ю.М. у судовому засіданні клопотання представника позивача про забезпечення доказів з мотивів його безпідставності. Зазначив, що судом вже вирішено питання порядку відібрання зразків підписів для проведення у справі експертизи.
Інші учасники справи у судове засідання сторони не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали заяви про забезпечення доказів, суд приходить до наступного.
У відповідності до положень статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, маючи рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, витребування доказів.
Згідно положень ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд враховує, що за вимогами чинного процесуального законодавства визначення складу учасників справи, зокрема відповідачів, предмета та підстав спору є правом особи, яка звертається до суду з позовом з метою захисту свого порушеного права, тобто позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Для вирішення питання про забезпечення доказів, слід враховувати положення ст. 116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Звернення до суду з відповідною заявою про забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об'єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. З огляду на наведене та з урахуванням наданих до заяви документів суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що заявлені для забезпечення докази можуть бути втрачені, а відтак відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення доказів в порядку ч.1 ст. 116 ЦПК України.
За приписами статті 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до ст. 1 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Вимоги щодо змісту і форми судового доручення про надання правової допомоги містяться у статті 499 ЦПК України, зокрема, зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
Зокрема, згідно ч. 3 ст. 499 ЦПК України передбачено, що судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 7 Конвенції, типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов'язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави.
Порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах визначений Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 № 1092/5/54 зі змінами та доповненнями (далі по тексту - Інструкція)
Згідно п. 1.6. Розділу І Інструкції, реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється у межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через міжрегіональні управління Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління), місцевими судами України (далі - суди України), а у відповідних випадках - іншими органами державної влади.
Згідно п. 1.7., 1.8. Розділу І Інструкції, суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через міжрегіональні управління та Міністерство юстиції України.
Міжрегіональні управління взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах (далі - Центральний орган України).
Згідно пп. 2.1.1. п. 2.1. Розділу ІІ Інструкції, у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.
Суд зауважує, що представник позивача в клопотанні про забезпечення доказів не обґрунтовує необхідності забезпечення проведення експертизи іноземним органом в силу підстав, передбачених ч. 1 ст. 116 ЦПК України (засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим).
Подана заявником заява про забезпечення доказів не містить достатнього обґрунтування необхідності забезпечення доказів шляхом звернення з судовим дорученням до іноземного суду Чеської Республіки на підставі ст.116 ЦПК України.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення доказів шляхом направлення судового доручення представник позивача вказує, що позивач на цей час проживає у Чеській Республіці та враховуючи запровадження на всій території України воєнного стану, не може особисто прибути до суду для відібрання зразків свого підпису з метою проведення почеркознавчої експертизи. Разом тим, достатніх доказів на підтвердження таких обставин суду не надано, тобто у позивача відсутні перешкоди для її прибуття до суду для відібрання експериментальних зразків її підпису.
При цьому суд враховує, що позивач є ініціатором судового процесу, сам факт проживання її на території Чеської Республіки, при наявності збереженого нею громадянства України, не може бути достатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення доказів шляхом звернення до іноземного суду або іншого компетентного органу щодо призначення почеркознавчої експертизи на території Чеської Республіки та відібрання зразків підпису.
Також, як підставу неможливості явки до суду, представник позивача вказує, що в 2021 році на позивачку був здійснений напад і на цей час триває кримінальне розслідування у м. Прага, де така є потерпілою і перебуває під захистом чеських правоохоронців. Разом тим, стороною позивача не надано жодних доказів у підтвердження здійснення розслідування по цьому факту правоохоронними органами Чеської Республіки, як і даних щодо пред'явлення підозри у такому будь-якій особі. Суд вважає недоцільним враховувати доводи сторони позивача про те, що на позивача може бути здійснено замах в Україні, з огляду на те, що попередній «замах» за твердженням позивача мав місце саме у м. Прага. Жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано. Звідси, у позивача відсутні будь-які об'єктивні перешкоди для її прибуття до суду для відібрання експериментальних зразків її підпису.
Понад це, відповідно до п.1.7 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, саме на орган, який призначає експертизу покладено обов'язок відібрання експериментальних зразків підпису особи, підпис якої перевіряється, а також засвідчення їх виконання саме цією особою.
Крім цього, ухвалою суду від 01.08.2024 визнано обов'язковою явку позивача ОСОБА_2 для відібрання експериментальних зразків в межах заявленого нею клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Відтак, судом було вирішено питання щодо порядку відібрання зразків підпису у позивача ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01.08.2024.
Також суд враховує, що представник позивача, звертаючись до суду із позовною заявою 27.11.2023, не зазначала про відсутність у позивача такого доказу як висновок почеркознавчої експертизи із вказівкою про неможливість подання цього доказу. Лише 06.03.2024 представником позивача було подане клопотання про призначення у цій справі судової почеркознавчої експертизи, при цьому саме представник позивача просила доручити проведення експертизи судовим експертам Львівського НДЕКЦ МВС України (у м. Львові). Жодних застережень щодо неможливості проведення експертизи не території України представник не вказувала, як і не заявляла про неможливість позивача прибути на територію України для відібрання зразків підпису. Натомість, 21.08.2024 представником позивача подано заяву про забезпечення доказів, якою позивач, де факто, просила призначити експертизу на території Чеської Республіки.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 серпня 2024 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Юнко М.В. про забезпечення доказів - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду м. Львова від 18 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 серпня 2024 року залишено без змін.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною заявника не достатньо обґрунтовано та не доведено необхідність забезпечення доказів, та те, що наявні підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 260-261 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Юнко Марії Василівни про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.04.2025 року.
Суддя Олександр КІТОВ