Єдиний унікальний номер №943/357/25
Провадження № 1-кп/943/107/2025
02 квітня 2025 року
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
неповнолітньої особи
відносно якої застосовуються примусові
заходи виховного характеру ОСОБА_4
його захисника ОСОБА_5
законного представника ОСОБА_6
інспектора ювенальної превенції ОСОБА_7
представника служби у справах дітей ОСОБА_8
психолога ОСОБА_9
потерпілого ОСОБА_10
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Буськ клопотання прокурора Буського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025142170000032 від 17.02.2025 року відносно
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ятранівка Уманського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (в порядку ч.1 ст. 497 КПК України, ч.1 ст. 97 КК України)за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України
16 лютого 2025 року, приблизно о 02.50 год, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на вулиці, неподалік приміщення роздягальні на території стадіону, що знаходиться в с.Скнилів Золочівського району Львівської області, діючи з прямим умислом спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_10 , умисно наніс останньому декілька ударів кулаком правої руки в ділянку обличчя, внаслідок чого в сукупності заподіяв потерпілому ОСОБА_10 один синець в правій навколоорбітальній ділянці з крововиливом в білкову оболонку правого ока та один синець в ділянці лівої повіки, завдавши легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, що полягали у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_10 , ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.125 КК України.
В судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримала, зазначивши, що неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, щиро кається, раніше не судимий, тому його виправлення можливе без застосування покарання і він може бути з цих підстав звільнений від кримінальної відповідальності та до нього необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері.
Неповнолітній ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_5 , законний представник ОСОБА_6 , представник органу опіки і піклування ОСОБА_8 , інспектор ювінальної провенції ОСОБА_7 , психолог ОСОБА_9 не заперечували проти задоволення клопотання та звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності.
При цьому ОСОБА_4 повністю визнав свою провину, пояснив, що 16 лютого 2025 року, приблизно о 02.50 год, на вулиці в с.Скнилів, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_10 , наніс останньому декілька ударів кулаком правої руки в ділянку обличчя. Шкодує про вчинене.
Законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_6 підтвердила, що здатна здійснювати батьківський контроль за поведінкою сина.
Потерпілий ОСОБА_10 проти задоволення клопотання не заперечив, крім того, вказав, що ОСОБА_4 перед ним вибачився, претензій до нього, не має.
Окрім визнання вини ОСОБА_4 , його вина у вчиненні даного проступку підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні:
-Витягом з ЄРДР;
-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення;
-Висновком експерта № 20/25;
-Постановою про залучення законного представника ОСОБА_6 ;
-Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_10 ;
-Протоколом проведення слідчого експерименту за участю неповнолітнього ОСОБА_4 ;
-Характеризуючими даними ОСОБА_4 ;
-Показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив суд, про те, що 16 лютого 2025 року, приблизно о 02.50 - 3.00 год, неповнолітній ОСОБА_4 , на вулиці, неподалік приміщення роздягальні на території стадіону, що знаходиться в с.Скнилів Золочівського району, під час раптово виниклого словесного конфлікту, наніс йому два удари кулаком правої руки в ділянку обличчя, чим заподіяв синці на обличчі.
Заслухавши прокурора, думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.497 КПК України, якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні вперше кримінального проступку, необережного нетяжкого злочину без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.
Відповідно до ст. 97 КК України, неповнолітнього, який вперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив кримінальне правопорушення, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють.
Частиною 3 статті 105 КК України передбачено, що тривалість заходів виховного характеру, передбачених пунктами 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що строк нагляду, передбаченого п.3 ч.2 ст.105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього.
Примусові заходи виховного характеру, зокрема, застосовують:
- у разі постановлення судом рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1ст. 97 КК України;
- до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 2 ст. 97 КК України);
- при звільненні неповнолітнього від покарання відповідно до ч. 1ст. 105 КК України.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що неповнолітнього можна передати під нагляд батьків. При цьому, вони мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов'язані це робити.
Судом встановлено, та це підтверджується дослідженими матеріалами кримінального провадження, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, що згідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, та матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей про скоєння неповнолітнім іншого кримінального правопорушення або завдання ним потерпілому інших, ніж зазначено у висновку судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень.
За наведеного та беручи до уваги дані про особу неповнолітнього ОСОБА_4 , зокрема, його позитивну характеристику з місця проживання, його ставлення до вчиненого, згоду на застосування таких заходів з боку неповнолітнього та його матері, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без застосування покарання, та про необхідність застосування щодо нього примусових заходів виховного характеру у виді його передачі під нагляд матері із звільненням від кримінальної відповідальності.
На переконання суду, мати неповнолітнього ОСОБА_6 цілком здатна здійснювати належний контроль за поведінкою сина, тому саме їй слід передати неповнолітнього під нагляд та застосування такого примусового заходу спроможне здійснити виховний вплив на неповнолітнього.
Зважаючи на особу ОСОБА_4 , що останній на момент розгляду справи досяг віку 17 років, суд приходить до переконання, що тривалість вказаного заходу виховного характеру слід застосувати до досягнення останнім повноліття.
Згідно п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Оскільки неповнолітній звільняється від кримінальної відповідальності, то, відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю судом.
Керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288, 497 КПК України, ст.ст. 97, 105 КК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Ятранівка Уманського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення вперше кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, застосувавши до неповнолітнього примусового заходу виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с.Лазещина Рахівського району Закарпатської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , до досягнення ним повноліття.
Кримінальне провадження №12025142170000032 від 17.02.2025 року за ознаками ч. 1 ст.125 КК України відносно ОСОБА_4 - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1