Провадження № 22-ц/803/3107/25 Справа № 175/7046/23 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
01 квітня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря Кругман А. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Круглого В. В. на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року (головуючий суддя Білоусова О. М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Публічне акціонерне товариство “Національна Акціонерна Страхова Компанія “Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Представник позивача під час підготовчого судового засідання подав клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи та просив розглянути його після розгляду цивільної справи в апеляційній інстанції № 175/2070/23. В обґрунтування клопотання зазначав, що в ході розгляду справи № 175/2247/22 судом було призначено та проведено судову автотехнічну експертизу. У висновку експерта № СЕ-19/104-22/36952-ІТ від 13.12.2022 року зазначено, що в матеріалах, наданих на експертизу, не достатньо вихідних даних. Тому вважає, що питання, поставлені експерту в ході розгляду справи № 172/2247/22 не є достатніми для належного, повного та всебічного встановлення обставин ДТП, що сталося 23.07.2022 року та надає нові вихідні дані.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої спецалістам за призначенням керівника експертної установи - Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертизи поставлено питання:
В який момент в даній дорожній обстановці для водія автомобіля «Lexus», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_3 виникла небезпека для руху, згідно методичних рекомендацій для даного виду дослідження?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Посилається на те, що протокол відносно ОСОБА_1 був розглянутий Дніпропетровським районним судом в межах справи про адміністративне правопорушення №175/2247/22 та постановою від 23.02.2023 року провадження по справі про адміністративне правопорушення №175/2247/22 відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В межах справи №175/2247/22 судом було призначено судову автотехнічну експертизу та суд забезпечив усім учасникам можливість запропонувати питання на експертизу. Постановою суду від 23.03.2023 року у справі про адміністративне правопорушення №175/2247/22 встановлено, що згідно висновку експерта № СЕ-19/104-22/36952-ІТ від 13.12.2022 року з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці учасники пригоди повинні були діяти: водій ОСОБА_4 відповідно до п.12.3 ПДР України, а водій ОСОБА_2 відповідно до п.10.11 ПДР України та саме невиконання водієм ОСОБА_2 (на момент ДТП ОСОБА_5 ) вимог п.10.11 ПДР України знаходиться у причинному зв'язку з настанням ДТП, що об'єктивно свідчить про те, що шкоду ОСОБА_1 було заподіяно внаслідок дій ОСОБА_2 , яка керуючи транспортним засобом порушила вимоги п.10.11 ПДР України, що призвело до заподіяння шкоди ОСОБА_1 шляхом пошкодження належного йому транспортного засобу.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 року у справі №175/2070/23 між тими самими сторонами, яке було залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.11.2024 року, судом апеляційної інстанції , був задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП та стягнуто на його користь з ОСОБА_2 заподіяну з її вини ОСОБА_1 шкоду внаслідок означеної ДТП.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 року у справі №175/2070/23 встановлено, що ДТП сталася саме з вини ОСОБА_2 , а відтак на користь ОСОБА_1 було стягнуто заподіяну шкоду та страхову виплату.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі №175/7046/23 було призначено судову автотехнічну експертизу за матеріалами цивільної справи №175/7046/23 з проведенням її у Дніпропетровському науководослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України для вирішення питання: В який момент в даній дорожній обстановці для водія автомобіля «Lexus», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 виникла небезпека для руху, згідно методичних рекомендацій для даного виду дослідження
В оскаржуваній ухвалі суд дійшов правильного висновку та вірно встановив, що суд не знайшов підстав для призначення судової автотехнічної експертизи за питаннями № 1, 2, 3, 4, 6, 7, а також новими вихідними даними вказаними у клопотанні представника позивача, оскільки вони не обґрунтовані жодними вихідними доказами, але поставив на вирішення експерту питання, яке також потребує вихідних даних, які відсутні та не можуть бути здобуті в межах цивільної справи.
Відповідно до ПДР України небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.01.2025 4 числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
Відповідно до п.12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Отже поставлене судом на вирішення експертизи питання навіть не потребує спеціальних знань, оскільки відповідь на нього міститься у п.12.3 ПДР України - небезпека для водія виникає з моменту коли водій об'єктивно спроможний її виявити.
Постановою суду від 23.03.2023 року у справі про адміністративне правопорушення №175/2247/22 встановлено, що не були здобуті жодні вихідні дані на підставі яких можна надати оцінку діям водія ОСОБА_1 відповідно до п.12.3 ПДР України, і оскаржуваною ухвалою також встановлено, що наразі відсутні будь-які нові вихідні дані та слід констатувати, що вони не можуть бути здобуті в межах цивільної справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчить довідки про отримання документів в електронному суді (а.с.217, зворот).
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Призначаючи судову автотехнічну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що на вирішення експертизи слід поставити питання: -В який момент в даній дорожній обстановці для водія автомобіля «Lexus», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_3 виникла небезпека для руху, згідно методичних рекомендацій для даного виду дослідження?
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 102 ЦПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною другою статті 102 ЦПК встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч.1, 3-6 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Встановлено, що між сторонами існує спір про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з матеріалів справи, в межах справи №175/2247/22 судом було призначено судову авто технічну експертизу та суд забезпечив усім учасникам можливість запропонувати питання на експертизу.
Постановою суду від 23.03.2023 року у справі про адміністративне правопорушення №175/2247/22 встановлено, що згідно висновку експерта № СЕ-19/104-22/36952-ІТ від 13.12.2022 року з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, учасники пригоди повинні були діяти: водій ОСОБА_4 відповідно до п.12.3 ПДР України, а водій ОСОБА_2 відповідно до п.10.11 ПДР України та саме невиконання водієм ОСОБА_2 (на момент ДТП ОСОБА_5 ) вимог п.10.11 ПДР України знаходиться у причинному зв'язку з настанням ДТП, що об'єктивно свідчить про те, що шкоду ОСОБА_1 було заподіяно внаслідок дій ОСОБА_2 , яка керуючи транспортним засобом порушила вимоги п.10.11 ПДР України, що призвело до заподіяння шкоди ОСОБА_1 шляхом пошкодження належного йому транспортного засобу.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 року у справі №175/2070/23 між тими самими сторонами, яке було залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.11.2024 року, був задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП та стягнуто на його користь з ОСОБА_2 заподіяну з її вини ОСОБА_1 шкоду внаслідок означеної ДТП.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 року у справі №175/2070/23 встановлено, що ДТП сталася саме з вини ОСОБА_2 , а відтак на користь ОСОБА_1 було стягнуто заподіяну шкоду та страхову виплату.
Відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК підставою звільнення від доказування є обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
У зв'язку з цим колегія суду дійшла висновку, що вказана обставина є преюдиційною та не потребує доведення у справі, що розглядається.
Поставлене судом першої інстанції на вирішення експертизи питання не потребує спеціальних знань, оскільки відповідь на нього міститься у п.12.3 ПДР України - небезпека для водія виникає з моменту коли водій об'єктивно спроможний її виявити.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про призначення судової автотехнічної експертизи.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Як роз'яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 368, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Круглого В. В. задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 квітня 2025 року.
Судді: