Провадження № 22-ц/803/3331/25 Справа № 205/12883/24 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
01 квітня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карлаш Іван Анатолійович,
на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року, -
23 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який було зареєстровано судом 25 вересня 2024 року.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 24 квітня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено електронний договір № 1194-2841 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого позивач надав позичальникові кредит у розмірі 5 700 грн. 00 коп. строком на 300 календарних днів до 17 лютого 2024 року і рекомендованим строком до 08 травня 2023 року. Зазначений Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та розміщених на їх сайті: creditkasa.com.ua. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 , а відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти і сплатити відсотки за користування коштами у розмірі зниженої процентної ставки 3 % в день від суми кредиту у межах строку кредиту. Відповідач оплату за кредитним договором не здійснювала, чим порушила умови договору. Розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 1194-2841 від 24 квітня 2023 року станом на 11 липня 2024 року становить 56 572 грн. 50 коп. При цьому, позивачем було прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності для споживачів та часткове списання заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 22 800 грн. Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 28 500 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 700 грн., заборгованості за процентами у розмірі 22 800 грн., а також витрати судові витрати по справі зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1194-2841 від 24 квітня 2023 року у розмірі 28 500 (двадцять вісім тисяч п'ятсот) гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 700 (п'ять тисяч сімсот) гривень та заборгованості за процентами станом на 17 лютого 2024 року у розмірі 22 800 (двадцять дві тисячі вісімсот) гривень, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп., а всього 30 922 (тридцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 коп.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року залишено без задоволення.
10.01.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карлаш Іван Анатолійович надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року в повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивач не довів факту переказу коштів на рахунок відповідача.
Кредитний договір не підписаний належним чином з боку кредитодавця.
Відсутні докази підписання відповідачкою кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
13.02.2025 року до Дніпровського апеляційного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 28 500,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
24 квітня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено кредитний договір № 1194-2841, відповідно до умов якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надав позичальникові кредит у розмірі 5 700 грн. строком на 300 календарних днів до 17 лютого 2024 року і рекомендованим строком на 15 днів до 08 травня 2023 року зі сплатою відсотків за користування коштами (а.с. 8-13).
Згідно з п.п. 2.3, 4.1, 4.8 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5 700 грн., строк кредиту 300 днів, тип процентної ставки фіксована.
Базова процентна ставка 3 % в день та застосовується, якщо споживач у межах строку визначеного в п. 4.4 договору здійснить повне погашення кредитної заборгованості.
Згідно з п. 4.6 кредитного договору № 1194-2841 від 24 квітня 2023 року нарахування процентів за кредитним договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом.
Відповідач свої зобов'язання не виконала, грошові кошти не повернула.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом НОМЕР_1 (а.с. 13 оберт), який зазначений у тексті договору у розділі «Реквізити та підписи сторін», а також у паспорті споживчого кредиту до кредитного договору про сукупну вартість кредиту і графік погашення.
Таким чином, між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на умовах фінансового кредиту.
З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ОСОБА_1 добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд першої інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1194-2841 від 24 квітня 2023 року у розмірі 28 500 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 700 грн., заборгованості за процентами станом на 17 лютого 2024 року у розмірі 22 800 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України “Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки договір про відкриття кредитної лінії № 1194-2841 від 24 квітня 2023 року підписаний відповідачкою електронним підписом (одноразовий ідентифікатор А9328), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8 -13).
Окрім цього, в матеріалах справи міститься довідка про перерахування суми кредиту № 1194-2841 від 24 квітня 2023 року в розмірі 5700 грн. на рахунок відповідачки (а.с. 14).
Доводи апеляційної скарги на правильність рішення суду першої інстанції не впливають.
При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карлаш Іван Анатолійович залишити без задоволення.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: