Справа № 626/1010/25
Провадження № 1-кс/626/523/2025
про застосування запобіжного заходу
02 квітня 2025 року м.Берестин
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12025221090000371 від 01.04.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноград, Харківської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, вироком Красноградського районного суду Харківської області від 27.11.2023 року засуджений за ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 2 роки, - вирок не набрав законної сили, оскільки перебуває на апеляційному розгляді в Харківському апеляційному суді,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
До Красноградського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В клопотанні зазначено, що 31.03.2025 року, близько 20:40 год., точного часу у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за місцем мешкання у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , під час спільного вживання алкогольних напоїв разом із ОСОБА_7 , маючи умисел на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході словесного конфлікту, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій, та бажаючи їх настання, тримаючи в руці ніж, під час виниклої бійки, умисно наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар ножем у ділянку живота справа, чим завдав останньому тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого ножового поранення черевної стінки справа, яка за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
За даним фактом слідчим Берестинського РВП ГУНП в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221090000371 від 01.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
01.04.2025 року ОСОБА_6 було затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 121 КК України.
01.04.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України які, як зазначено в клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може :
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; усвідомлюючи даний факт, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому і суду, з метою уникнути покарання, пов'язаного з позбавленням волі (п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України);
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_6 після вчинення інкримінованого злочину, згідно показань свідка ОСОБА_8 , взяв ніж, яким спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_7 та викинув з вікна квартири, що свідчить про наявність ризику знищення, переховування або спотворення підозрюваним будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст. 177 КПК України);
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні за умови застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою; може встановити контакт із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні та шляхом погроз або вмовляння вплинути на них, тиснути з метою надання ними неправдивих свідчень органу досудового розслідування та суду (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 186, ч.3 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, тобто за скоєння грабежу, пов'язаного із фізичним насильством, та вироком від 27.11.2023 Красноградського районного суду Харківської області визнаний винним за ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України із призначенням покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі та звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки (вирок не набрав законної сили, перебуває на стадії апеляційного оскарження на розгляді в Харківському апеляційному суді); зазначене свідчить про антисоціальну направленість поведінки підозрюваного та існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона обвинувачення вважає, що враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи, що також впливає на його майновий стан, притягнення раніше до кримінальної відповідальності за злочин, який пов'язаний із фізичним насильством, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Крім того, оскільки підозрюваному інкримінується вчинення злочину, вчиненого із застосуванням насильства, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України визначення розміру застави неможливе.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини.
Підозрюваний ОСОБА_6 пояснив, що 31.03.2025 року він разом із знайомими в тому числі із ОСОБА_7 розпивали спиртні напої у нього вдома. Зазначив, що під час конфлікту, який виник між ним та ОСОБА_7 він намагався забрати у останнього ніж, проте сталось так, що цим ножем влучив останньому в живіт. Згодом цей ніж він викинув з балкона квартири в якій мешкає. Із ОСОБА_9 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знайомий з дитинства, іноді зустрічаються та спілкуються. Пояснив, що був обізнаний про те, що йому висунуто обвинувачення за ч.2 ст.186, ч.3 ст.15 ч.2 ст.186 КК України за яким відносно нього ухвалено вирок Красноградським районним судом від 27.11.2023 року, обізнаний із призначеним покаранням та про оскарження цього вироку прокурором. На запитання суду пояснив, що з боку працівників поліції неправомірних дій відносно нього не вчинялось, фізичне та психологічне насильство не застосовувалось.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки належну процесуальну поведінку обвинуваченого спроможний забезпечити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки - мати, з якою фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; крім того, має неповнолітню дитину - сина 2014 року народження, від другого шлюбу.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисника стосовно обрання запобіжного заходу.
Вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , дослідивши долучені до клопотання матеріали та оцінивши їх у сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України 01.04.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221090000371.
01.04.2025 року о 00 годин 20 хвилин ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями долучених до клопотання матеріалів, які досліджені в судовому засіданні :
- копією протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що 31.03.2025 близько 20 години прийшов в гості до ОСОБА_6 в ході розпивання алкогольних напоїв, під час раптово виниклого конфлікту на ґрунті неприязних відносин, ОСОБА_6 наніс йому удар ножем в ділянку живота, заподіявши тілесних ушкоджень;
-копією довідки КНП «Берестинська міська лікарня» №489 від 31.03.2025 року відповідно до якої ОСОБА_7 заподіяно тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого ножового поранення черевної стінки справа;
- копією довідки КНП «Берестинська міська лікарня» від 02 квітня 2025 року № 01-05/473, відповідно до якої ОСОБА_7 з 31.03.2025 року по теперішній час перебуває на лікуванні з діагнозом : ножове проникаюче поранення черевної порожними; непроникаюче поранення тонкої кишки; операційне втручання 31.03.2025 року, лапаротомія, ушивання поранення тонкої кишки.
-копією протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що 31.03.2025 вони із її цивільним чоловіком ОСОБА_7 прийшли в гості до їх знайомого ОСОБА_6 , де останній під час конфлікту наніс удар ножом у ділянку живота ОСОБА_7 ;
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що 31.03.2025 він з 13:00 год. перебував у гостях ОСОБА_6 , де вони з останнім вживали алкогольні напої, після чого близько 20:00 год. до них прийшли ОСОБА_7 із ОСОБА_9 , з якими вони продовжили розпивання алкогольних напоїв. Під час розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник конфлікт, зав'язалася бійка, у ході якої ОСОБА_7 отримав ножове поранення у правій ділянці живота;
- відомостями, зафіксованими в протоколі затримання ОСОБА_6 від 01.04.2025 року, під час якого було вилучено кросівки чорного кольору «Mor» 3D Chassis, спортивну кофту «Asphalt Rider» «B» фіолетово-зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, куртку чорного кольору з внутрішньою частиною світло-зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, штани сірого кольору;
- відомостями, зафіксованими в протоколі огляду від 01.04.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено чарку зеленого кольору, чарку жовтого кольору, чарку рожевого кольору, чарку синього кольору, змив речовини бурого кольору на зонд-тампон, фрагмент обшивки матрацу зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент простирадла зі слідами речовини бурого кольору;
- відомостями, зафіксованими в протоколі огляду від 01.04.2025 на відкритій ділянці місцевості неподалік житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого було виявлено та вилучено ніж без рукоятки із слідом речовини бурого кольору.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не судимий, оскільки вирок Красноградського районного суду Харківської області від 27.11.2023 року, яким він засуджений за ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 2 роки станом на теперішній час не набрав законної сили, перебуває на стадії апеляційного оскарження за скаргою прокурора на розгляді в Харківському апеляційному суді.
Проте, ОСОБА_6 інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КПК України фактично після пред'явлення обвинувачення за ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України.
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведена наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, з огляду на що ризик втечі може бути розцінений підозрюваним менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання (п.1ч.1 ст.177 КПК України).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
- ризик знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, як вбачається із показань свідка ОСОБА_8 , ніж, яким було заподіяно тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 викинув з вікна квартири, в якій він мешкає, що доводить існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України;
- ризик незаконного впливу на свідків, оскільки, як вбачається з пояснень підозрюваного та доданих до клопотання матеріалів, ОСОБА_6 знайомий із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підтримує з ними та з потерпілим ОСОБА_7 приятельські стосунки, з огляду на що існує висока ймовірність впливати на свідків та потерпілого шляхом погроз або вмовляння з метою надання ними неправдивих свідчень органу досудового розслідування та суду (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочину після пред'явлення обвинувачення за ч.2 ст. 186, ч.3 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, за які він засуджений, проте вирок перебуває на стадії апеляційного оскарження та розгляду в Харківському апеляційному суді, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, крім наявності доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених п.п1,2,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оцінює у сукупності такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, який є працездатним, не працює, наявність міцних соціальних зв'язків, на які посилається сторона захисту, не підтверджується.
Слідчий суддя вважає неможливим застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам встановленим у судовому засіданні, оскільки вони не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, зважаючи на що посилання захисника щодо застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відхиляє.
Враховуючи наведене та зважаючи на те, що більш м'який запобіжний захід, на переконання слідчого судді, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, не даючи оцінки зібраним доказам, слідчий суддя вважає за необхідне, клопотання про застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Зазначені вище встановлені судом ризики виправдовують обрання відносно підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177,178 КПК України, та зважаючи на те, що підозрюваному інкримінується вчинення злочину, вчиненого із застосуванням насильства, розмір застави не визначає.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178,182-185,193,194,196-198КПК України,
Клопотання слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12025221090000371 від 01.04.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221090000371 від 01.04.2025 року, на 60 днів - до 00 години 20 хвилин 30 травня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання з 00 годин 20 хвилин 01 квітня 2025 року.
Підозрюваного ОСОБА_6 тримати під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали негайно вручити та/або направити підозрюваному, його захиснику, слідчому і прокурору, а також начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1