Справа № 560/8721/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
02 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
у червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом;
- зобов'язати Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради надати позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту.
19 вересня 2024 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову частково.
Визнано необґрунтованим надання Управлінням житлової політики і майна Департаменту інфраструктури міста Хмельницької міської ради неповної інформації на запити ОСОБА_1 від 16.05.2024, 10.06.2024.
Зобов'язано Управління житлової політики і майна Департаменту інфраструктури міста Хмельницької міської ради надати повну/вичерпну інформацію на запити ОСОБА_1 від 16.05.2024 та 10.06.2024, а у разі, якщо він не володіє такою інформацією, але йому відомо або має бути відомо, хто нею володіє, - направити запити належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" або роз'яснити, у якому порядку може бути отримана відповідна інформація.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено те, що 16.05.2024 ОСОБА_1 направив на адресу Управління житлової політики і майна Департаменту інфраструктури міста Хмельницької міської ради інформаційний запит, у якому просив надати йому інформацію про перелік будинків, які звернулись до розпорядника бюджетних коштів з метою отримання відшкодування за програмами підтримки ОСББ Хмельницької міської територіальної громади на 2023-2026 роки та 2020-2023 роки. Інформацію просив надати у наступному форматі: 1. Дата звернення, 2. Найменування ОСББ, 3. Дата здійснення відшкодування, 4. Відшкодована сума, 5. Тип відшкодування (відсотки по кредиту, чи прийняті витрати), 5. Розмір відшкодування у відсотках по відношенню до вартості будівельних робіт за проектом, 6. Причина відмови чи затримки у відшкодуванні.
Так, 07.06.2024 відповідач надав відповідь за №ЗПІ-107/0-24 на запит, яку направив на електронну адресу позивача.
При цьому, відповідь позивачу надана у формі таблиці, які містить графи, про які зазначав позивач у своєму запиті. Крім того, надана наступна інформація:
«Звертаємо Вашу увагу, що надана інформація підготовлена з урахуванням норм програми, яка діяла на дату подання заяви ОСББ про часткове відшкодування, а саме: "Програма підтримки ОСББ Хмельницької міської територіальної громади на 2020-2023 і Порядку фінансування заходів Програми підтримки ОСББ Хмельницької міської територіальної громади на 2020-2023" затвердженої рішенням сорок другої сесії Хмельницької міської ради від 17.06.2020 №40, із змінами та "Програма підтримки ОСББ Хмельницької міської територіальної громади на 2023-2026 і Порядку фінансування заходів Програми підтримки ОСББ Хмельницької міської територіальної громади на 2023-2026 роки", затвердженої рішенням тридцять п'ятої сесії Хмельницької міської ради від 10.11.2023 №36.
Щодо розміру відшкодування у відсотках по відношенню до вартості будівельних робіт за проектом повідомляємо, що згідно з статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Частиною першою статті 19 вищезазначеного Закону визначено, що запит на інформацію - це прохання особи розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Отже, надання відповіді на зазначене питання не може бути здійснене в порядку, визначеному Законом, оскільки запит на публічну інформацію може бути задоволено виключно щодо інформації, яка вже є чітко визначеною і зафіксованою у розпорядника".
Тобто, позивачу не було відмовлено у наданні інформації, натомість надана наявна інформація за усіма пунктами запиту, окрім розміру відшкодування у відсотках по відношенню до вартості будівельних робіт за проектом.
Проте, із змісту відповіді на запит чітко не вбачається того, що інформація в частині, яка не була надана, у розпорядника відсутня.
Крім того, 10.06.2024 позивач повторно направив на адресу Управління житлової політики і майна Департаменту інфраструктури міста Хмельницької міської ради інформаційний запит, у якому просив надати йому інформацію про те, який відсоток від сукупної вартості робіт на впровадження заходів з енергоефективності, передбачених Програмою "Енергодім", відповідно до затвердженої проектної документації виплачений кожному ОСББ, щодо всіх сум, відображених у таблиці, наданій розпорядником інформації.
11.06.2024 відповідач оформив відповідь за №ЗПІ-124/0-24 на запит, яку направив на електронну адресу позивача.
При цьому, позивачу надана відповідь наступного змісту: "Згідно зі статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Частиною першою статті 19 вищезазначеного Закону визначено, що запит на інформацію - це прохання особи розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Отже, надання відповіді на зазначене питання не може бути здійснене в порядку, визначеному Законом, оскільки запит на публічну інформацію може бути задоволено виключно щодо інформації, яка вже є чітко визначеною і зафіксованою у розпорядника".
Отже, що стосується частини інформації про розмір відшкодування у відсотках, відповідач послався на те, що відповідь не може бути надана у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації" у зв'язку з її відсутністю у розпорядника у вигляді чітко визначеної та зафіксованої (у готовому вигляді).
Разом з тим, із змісту вказаної відповіді на запит також чітко не вбачається те, що інформація в частині, яка не була надана, у розпорядника відсутня.
Позивач, вважаючи, що відповідачем не надано повної та обґрунтованої відповіді на подані його запити, звернувся до суду з даним позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (Закон №2939) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 5 Закону №2939 визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону №2939 право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
При цьому, будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (ч. 2 ст. 20 Закону №2939).
Так, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1)суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно з ст.1 Закону України "Про інформацію", інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про інформацію" за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; інші види інформації.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939 визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частинами 1-3 ст. 19 Закону №2939 визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону №2939 розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:
-розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
- інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
- особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
- не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону №2939 відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 3 ст. 22 Закону №2939).
Згідно ч. 1 статті 20 Закону №2939 розпорядник інформації повинен надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Враховуючи обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неналежне виконання відповідачем вимог ч. 3 ст. 22 Закону №2939, а тому наявні підстави для зобов'язати відповідача надати повну інформацію на запити ОСОБА_1 від 16.05.2024 та 10.06.2024, а у разі, якщо він не володіє запитуваною інформацією, але йому відомо або має бути відомо, хто нею володіє, - направити запити належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Крім того, у разі, якщо надання відповіді на зазначене питання може бути здійснене в порядку, визначеному іншим законом, відповідач також повинен вказати про це.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.