Справа № 705/6587/24 Суддя (судді) першої інстанції: Гудзенко В.Л.
02 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
при секретарі судового засідання Харечко Ю.В.,
за участі представника відповідача - Мельничук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:
- скасувати постанову від 06 листопада 2024 року серії АВ №00002485 за частиною другою стаття 132-1 КУпАП на суму штрафу 17 000,00 гривень про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ;
- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті 132-1 КУпАП закрити.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Апелянт зазначила про те, що аналіз положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у судовому засіданні в суді першої інстанції. Вважає, що матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частину четверту статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 та від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Від представника Державної служби України з безпеки на транспорті 31.03.2025 до суду надійшов відзив, в якому представник зазначає, що судом першої інстанції правильно надано оцінку обставинам справи та вірно застосовано норми матеріального права. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Від ОСОБА_1 02.04.2025 до суду надійшла заява, в якій позивач просить суд розглядати апеляційну скаргу без участі представника позивача у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Позивач в судове засідання не прибув. З урахуванням належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою серії АВ №00002485 від 06.11.2024, яка прийнята головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Конаревою В.В., ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн (а.с.38).
Вважаючи протиправною постанову серії АВ №00002485 від 06.11.2024 позивач 27.11.2024 звернулась до суду з позовом.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Державною службою України з безпеки на транспорті до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просив залишити позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , що подана через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Масловою Г.А. до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі залишити без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив про те, що при відкритті провадження у даній справі суд не вирішував питання про поновлення строку на звернення до суду із даним позовом, проте в ході розгляду справи суд встановив, що позов поданий з пропуском строку на оскарження постанови, причин, які б свідчили про об'єктивну неможливість чи перешкоди для звернення позивача до суду в межах строку на оскарження спірної постанови суд не встановив, відтак позов підлягає залишенню без розгляду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1).
Згідно з частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зазначив про те, що жодних інших обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій позивачем не наведено, як і не було надано жодного належного доказу існування будь-яких перешкод у реалізації нею своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 21 серпня 2024 року по справі №160/22624/23 суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України має залишити позовну заяву без руху, надавши строк позивачу для надання заяви із вказівкою в ній підстав для поновлення пропущеного строку звернення із цим позовом до суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12 березня 2021 року по справі №620/244/19, від 23 серпня 2022 року по справі №826/2098/18, від 19 вересня 2024 року по справі №640/18667/20.
Як вбачається з матеріалів справи, отримавши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою від 11.02.2025 залишив позов без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, при розгляді клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суду першої інстанції необхідно було залишити позовну заяву без руху та встановити позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та надання відповідних доказів.
Системний аналіз положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч.ч. 3 та 4 ст.123 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду, оскільки в силу частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачу можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, вказане призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 240, 242, 250, 286, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року у справі №705/6587/24 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова