Справа № 320/19917/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
01 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстарч Україна" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстарч Україна» з позовом, в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2023 №00189040103 (в повному обсязі), яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 3104127,00 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2023 №00190040103 (в повному обсязі), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 33 834 911,00 грн та застосовано фінансові санкції у розмірі 8 458 727,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстарч Україна», які не відповідають фактичним обставинам.
Крім того, позивач зазначає про відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо придбання робіт (послуг) між ним та контрагентами мали реальний характер. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальінстю «Інтерстарч Україна» зареєстроване 26.07.2012 Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією. Перебуває на податковому обліку з 27.07.2012.
На підставі направлень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.11.2022 №379/Ж3, № 380/Ж3 та № 381/Ж3 головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств виробництва продуктів харчування та підакцизних товарів управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Верещагіній Анні Віталіївні, головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств промислових товарів управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Філіпенко Ірині Петрівні, головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств виробництва продуктів харчування та підакцизних товарів управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Оношко Богдану Ігоровичу, наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 20.10.2022 №104/Ж1 та наказу про продовження строків проведення документальної виїзної перевірки від 23.11.2022 №2/Ж1, виданого Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2022 року з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та податкових уточнюючих розрахунків.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 14.12.2022 №1479/Ж5/31-00-04-01-03/38307757 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Інтерстарч Україна» (код ЄДРПОУ 38307757) з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року (реєстраційний номер №9163751030 від 22.08.2022) з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків (надалі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення платником податків п. 44.1 ст. 44, пп.198.1 п.198.2, п. 198.3, 198.6, ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, в результаті чого завищено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: завищено податковий кредит у сумі 36 939 037 грн, завищено суму , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 33 834 911 грн, та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 3 104 124 грн, яка підлягає зменшенню.
Не погоджуючись з висновками акту, ТОВ «Інтерстарч Україна» подало заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту залишено без змін.
На підставі зазначених висновків податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:
від 25.01.2023 №00189040103, яким ТОВ «Інтерстарч Україна» зменшено суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 3 104 127 грн.;
від 25.01.2023 №00190040103, яким ТОВ «Інтерстарч Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 33 834 911,00 грн та застосовано фінансові санкції у розмірі 8 458 727,75 грн.
За результатами розгляду скарги ТОВ «Інтерстарч Україна» рішенням Державної податкової служби України від 27.04.2023 № 10321/6/99-00-06-01-02-06 податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, натомість позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.
Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Статтею 9 розділу 3 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку
Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З положень податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.
Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.
Верховним Судом у постанові від 22.10.2020 у справі №160/3055/19 висловлено правову позицію щодо того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.
Також Верховний Суд у вказаній постанові звертає увагу на те, що відповідно до сталої судової практики (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №805/686/17-а, від 12.07.2019 у справі № 808/109/18, від 09.07.2019 у справі № 810/1762/16 тощо) сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.
Згідно з п. 2.1 Розділу ІІ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до п. 2.4 Розділу ІІ Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З огляду на вказані правові норми, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.
Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом ставляться під сумнів господарські відносини між позивачем із його контрагентами, що виконували поставку і передачу у власність позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи.
Судом першої інстанції встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» (код ЄДРПОУ 39074923) виникли на підставі договорів поставки №ІСП-11945 від 09.10.2020, №ІСП-11981 від 13.10.2020, №ІСП-12011 від 15.10.2020, №ІСП-12048 від 19.10.2020, №ІСП-12057 від 20.10.2020, №ІСП-12071 від 21.10.2020, №ІСП-12080 від 22.10.2020, №ІСП-12090 від 23.10.2020, №ІСП-12109 від 26.10.2020, №ІСП-12114 від 27.10.2020, №ІСП-12131 від 28.10.2020, №ІСП-12159 від 29.10.2020, №ІСП-12197 від 04.11.2020, №ІСП-12208 від 06.11.2020, №ІСП-12226 від 11.11.2020, №ІСП-12233 від 12.11.2020, №ІСП-12238 від 13.11.2020, №ІСП-12272 від 16.11.2020, №ІСП-12304 від 19.11.2020, №ІСП-12317 від 20.11.2020, №ІСП-12332 від 24.11.2020, №ІСП-12347 від 25.11.2020, №ІСП-12841 від 12.03.2021, №ІСП-12855 від 12.03.2021, №ІСП-12862 від 16.03.2021, №ІСП-12948 від 26.03.2021, №ІСП-11910 від 07.10.2020, №ІСП-14969 від 28.06.2022, №ІСП-14967 від 28.06.2022.
ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ПрАТ «Полтаварибгосп», ТОВ «Агроземлересурс», ФГ «Екодобробут», СГВК «Андріївський».
Згідно з укладеними договорами поставки ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» (продавець за договором) зобов'язане поставити і передати у власність позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась за рахунок ТОВ «ТЛМ» автомобільним транспортом на склади ПрАТ "Інтеркорн корн просессінг індастрі" за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського,120 та ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Олександра Островського,11.
Приймання зерна, яке надійшло на ім'я позивача, здійснювалось ПрАТ "Інтеркорн корн просессінг індастрі" згідно з умовами Договору №2 від 01.10.2012 про переробку давальницької сировини та ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» згідно з умовами Договору №ОСБ-000059 від 01.02.2016 на давальницьку переробку зерна кукурудзи для подальшого використання в якості давальницької сировини під час виготовлення крохмале-патокової продукції.
З матеріалів справи слідує, що результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» та вагах ПрАТ «Інтеркорн корн просессінг індастрі» з електронною єфіксацією.
В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника та його контрагентів - сільськогосподарських виробників, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент», а саме:
ПрАТ «Полтаварибгосп»: Звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2019р., 2020р. та 2021р.; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2019р., 2020р., 2021р.; Податкові декларації платника єдиного податку 4 групи за 2020р. та 2021р.; Державні акти на право постійного користування землею (чотири акта).
Поставка зерна кукурудзи від ПрАТ «Полтавирбгосп» до контрагента Позивача - ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» підтверджується Договорами поставки сільськогосподарської продукції №010920 від 01.09.2020, №14/09/20 від 07.09.2020, №17 від 17.01.2022 та видатковими накладними. Зберігання зерна відбувалось на підставі Договору складського зберігання зерна №1 від 01.09.2020.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент», а саме:
ТОВ «Агроземлересурс»: Звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р. та 2021р.; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020р., 2021р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.; Довідка про підтвердження на 2020 рік статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент», а саме:
ФГ «Екодобробут»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р.; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2020р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2020р.
Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Екодобробут» до контрагента Позивача - ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» підтверджується Договорами поставки сільськогосподарської продукції №091120 від 09.11.2020, №01102021 від 01.10.2021 та видатковими накладними.
Послуги перевезення надавалися на підставі договорів про надання транспортно-експедиційних послуг №10/07-20 від 10.07.2020, №01-10-20 від 01.10.2020, №0203-21 від 02.03.2021, де експедитор - ПП «Нововід», а ТОВ «Транспорт лоджистік менеджмент» - замовник.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент», а саме:
СГВК «Андріївський»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р.; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2020р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2020р.
Поставка зерна кукурудзи від СГВК «Андріївський» до контрагента позивача - ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» підтверджується Договором купівлі-продажу №11032021 від 11.03.2021 та видатковими накладними.
Судом досліджено взаємовідносини Позивача з СВК «Колос-Агро» (код ЄДРПОУ 37431321) та встановлено наступне.
Взаємовідносини між позивачем та СВК «Колос-Агро» виникли на підставі договору поставки №ІС-13197 від 13.05.2021. Згідно з укладеним договорами поставки СВК «Колос-Агро» (продавець за договором) було зобов'язане поставити і передати у власність позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Олександра Островського,11 та ПрАТ "Інтеркорн корн просессінг індастрі" за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського,120.
Судом встановлено, що СВК «Колос-Агро» є сільськогосподарським виробником.
З матеріалів справи слідує, що результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» та вагах ПрАТ «Інтеркорн корн просессінг індастрі» з електронною фіксацією.
В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника, з метою підтвердження можливості у постачальника вирощувати зерно кукурудзи, а саме: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) 2020р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.
Судом досліджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Скай агро юніон» (код ЄДРПОУ 39314351) та встановлено наступне.
Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Скай агро юніон» виникли на підставі договорів поставки №ІСП-13391 від 25.06.2021, №ІСП-13408 від 01.07.2021, №ІСП-13462 від 08.07.2021 . Згідно з укладеними договорами поставки ТОВ «Скай агро юніон» (продавець за договором) було зобов'язане поставити і передати у власність позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Олександра Островського,11 (надалі - комбінат).
Судом встановлено, що ТОВ «Скай агро юніон» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ФГ «Ноженко» та ПрАТ «Кремінь».
Приймання зерна, яке надійшло на ім'я позивача, здійснювалось ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат».
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».
В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника та його контрагентів - сільськогосподарських виробників, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Скай агро юніон», а саме:
ФГ «Ноженко»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020р.; Податкові декларації платника єдиного податку 4 групи за 2020р.; Довідка від 13.03.2020 №02-25/185 видана Печенізькою селищною радою Харківської області про наявність земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва.
Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Ноженко» до контрагента Позивача - ТОВ «Скай агро юніон» підтверджується Договором купівлі-продажу №14/07 від 14.06.2021.
Перевезення зерна відбувалось на підставі Договору перевезення вантажу №250621/01 від 25.06.2021, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Скай агро юніон».
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Скай агро юніон», а саме:
ПрАТ «Кремінь»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020р.; Довідка від 05.08.2020 №03-20/290 видана виконкомом Рубанської сільської ради про користування ПрАТ «Кремінь» земельними ділянками; Інформаційний лист ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про наявність у ПрАТ «Крмінь» орендованих земель.
Поставка зерна кукурудзи від ПрАТ «Кремінь» до контрагента позивача - ТОВ «Скай агро юніон» підтверджується Договором поставки №235 від 02.07.2021 та Договором про надання транспортних послуг №2007-20 від 20.07.2020, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Скай агро юніон».
Судом досліджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Агролайт груп» (код ЄДРПОУ 39345149) та встановлено наступне.
Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Агролайт груп» виникли на підставі договору поставки №ІСП-13529 від 04.08.2021. Згідно з укладеним договором поставки ТОВ «Агролайт груп» (продавець за договором) було зобов'язане поставити і передати у власність ТОВ «Інтерстарч Україна» (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський КПК» за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Дніпровське, вул. О.Островського,11.
Судом встановлено, що ТОВ «Агролайт груп» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ТОВ «Агрофірма «Маяк».
Приймання зерна, яке надійшло на ім'я позивача, здійснювалось ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат».
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».
В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника та його контрагента - сільськогосподарського виробника, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агролайт груп», а саме:
ТОВ «Агрофірма «Маяк»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020р.
Поставка зерна кукурудзи від ТОВ «Агрофірма «Маяк» до контрагента позивача - ТОВ «Агролайт груп» підтверджується Договором купівлі-продажу №283 від 29.07.2021 та видатковими накладними.
Перевезення зерна до позивача відбувалось на підставі договору перевезення вантажу №040821 від 04.08.2021, укладеного між ТОВ «Агротандем-2012» та ТОВ «Агролайт груп».
Судом досліджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Аллітеранс» (код ЄДРПОУ 42846267) та встановлено таке.
Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Аллітеранс» виникли на підставі договору поставки №ІСП-14410 від 31.01.2022. Згідно з укладеним договором поставки ТОВ «Аллітеранс» (продавець за договором) зобов'язане поставити і передати у власність ТОВ «Інтерстарч Україна» (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Інтеркорн корн просессінг індастрі» за адресою: м. Дніпро, вул. М. Малиновського,120.
Судом встановлено, що ТОВ «Аллітеранс» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ПП «Хлібопродукт».
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися на вагах про що складені звіти про зважування.
В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника та його контрагента - сільськогосподарського виробника, з метою підтвердження можливості поставки товару
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Аллітеранс», а саме:
ПП «Хлібопродукт»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 23.03.2021р.
Поставка зерна кукурудзи від ПП «Хлібопродукт» до контрагента позивача - ТОВ «Аллітеранс» підтверджується Договором поставки №31/01 від 31.01.2022р.
Судом досліджено взаємовідносини позивача з ФГ «Вікторія» (код ЄДРПОУ 30443056) та встановлено наступне.
Взаємовідносини між позивачем та ФГ «Вікторія» виникли на підставі договорів поставки №ІС-14615 від 04.04.2022, №ІС-14790 від 27.05.2022 . Згідно з укладеним договором поставки ФГ «Вікторія» (продавець за договором) було зобов'язане поставити і передати у власність позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. О. Островського,11.
Судом встановлено, що ФГ «Вікторія» є виробником сільськогосподарської продукції.
Приймання зерна, яке надійшло на ім'я позивача, здійснювалось ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат».
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».
В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника - сільськогосподарського виробника, з метою підтвердження можливості поставки товару, а саме: довідки від 25.10.2022 №218 та №21, від 09.07.2020 №144, від 15.02.2019 №113 видана виконкомом Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області про наявність земель у користуванні ФГ «Вікторія»; Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.
Судом досліджено взаємовідносин позивача з ТОВ «Агенство Барон К» (код ЄДРПОУ 36456385) та встановлено таке.
Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Агенство Барон К» виникли на підставі договору поставки №ІСП-14370 від 27.01.2022. Згідно з укладеним договором поставки ТОВ «Агенство Барон К» (продавець за договором) було зобов'язане поставити і передати у власність Позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. О. Островського,11.
Судом встановлено, що ТОВ «Агенство Барон К» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ТОВ «Фермерське господарство «Шубське», ФГ «Шанс», ФГ «Сиротенко», ФГ «Церера МТЗ», ФОП ОСОБА_3 .
З матеріалів справи слідує, що результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».
В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника та його контрагентів - сільськогосподарських виробників, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барок К», а саме:
ТОВ «Фермерське господарство «Шубське»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.
Поставка зерна кукурудзи від ТОВ «Фермерське господарство «Шубське» до контрагента позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №009/11/21-1 віл 09.11.2021, №24/11/21 від 24.11.2021, №08/12/21-1 від 08.12.2021.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барок К», а саме:
ФГ «Шанс»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.; Довідка про використання земель сільськогосподарського призначення від 08.02.2021 №02-25/563.
Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Шанс» до контрагента позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договором купівлі-продажу №16/12/21-1 від 16.12.2021.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барок К», а саме:
ФГ «Сиротенко»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Сиротенко» до контрагента позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договором купівлі-продажу №07/02/22-1 від 07.02.2022 та видатковими накладними.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барок К», а саме:
ФГ «Церера МТЗ»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Церера МТЗ» до контрагента Позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договором купівлі-продажу №02/02/22-1 від 02.02.2022 та видатковими накладними.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барок К», а саме:
ФОП ОСОБА_3 : Довідка Мельниківської сільської ради Валківського району Харківської області від 21.01.2022 про право оренди земель у ФОП ОСОБА_3
Поставка зерна кукурудзи від ФОП ОСОБА_3 до контрагента позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договором купівлі-продажу №01/02/2022-2 від 01.02.2022 та видатковими накладними.
Судом досліджено взаємовідносин позивача з ТОВ «Лан-Снаб» (код ЄДРПОУ 31614611) та встановлено наступне.
Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Лан-Снаб» виникли на підставі договору поставки №ІС-14446 від 04.02.2022. Згідно з укладеним договором поставки ТОВ «Лан-Снаб» (продавець за договором) було зобов'язане поставити і передати у власність ТОВ «Інтерстарч Україна» (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. О. Островського,11.
Судом встановлено, що ТОВ «Лан-Снаб» є виробником сільськогосподарської продукції.
З матеріалів справи слідує, що результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».
В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника з метою підтвердження матеріально-технічної можливості поставки товару, а саме: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Довідка від 19.06.2021 №98, видана Військовим Старостинським округом Солонянської селищної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області про Оренду ТОВ «Лан-Снаб» ріллі.
Поставка зерна кукурудзи на ім'я ТОВ «Інтерстарч Україна» за адресою заводів-підрядників також підтверджується: видатковими накладними, протоколами узгодження ціни, товарно транспортними накладними, актами передачі зерна кукурудзи на переробку.
За поставлене зерно кукурудзи позивачем здійснено оплату, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
В акті перевірки зазначено, що згідно з наданими до перевірки ТТН встановлено перевезення вантажу автомобілем фактичною масою, що перевищує 24 т, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, а отже Відповідач ставить під сумнів факт перевезення товару.
Таке твердження відповідача про взаємозв'язок порушення Правил дорожнього руху України та фактом здійснення господарських операцій колегія суддів вважає безпідставним, оскільки зазначена обставина не спростовує можливість здійснення господарських операцій.
Відсутність або недоліки складання товарно-транспортних накладних або складських документів не можуть слугувати доказом невідбуття певних господарських операцій, оскільки метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням. Зазначені документи не впливають на формування податкових зобов'язань або податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Аналогічна позиція містить в постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №1240/1982/18 (адміністративне провадження №К/9901/13245/19).
Товарно-транспортна накладна, складські документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно- матеріальних цінностей. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом у постанові від 11 вересня 2018 року по справі №804/4787/16 (провадження №К/9901/3335/17).
Відповідач надає оцінку урожайності зерна кукурудзи та співставляє з задекларованими обсягами земельних ділянок. Разом з тим, податковий орган не аналізує методи оброблення земель, наявність зрошення земель, що суттєво впливає на показники урожайності, не досліджують урожайність в окремих районах області.
Відповідачем стверджується, що у сільгоспвиробників не вистачило землі для вирощування зернової культури. При цьому, для обрахунку необхідної кількості земельних угідь податковий орган прийняв до уваги статистичні дані щодо середньої врожайності та розрахував її для вирощення подібного товару.
З приводу даних висновків колегія суддів зауважує, що інформацію про середню урожайність не можна застосовувати для визначення необхідної кількості земельних ділянок, оскільки родючість землі є індивідуальною, а показник урожайності розраховується шляхом ділення показників з найкращою та найгіршою урожайністю, що дає велику похибку в розрахунках.
Також на збільшення або зменшення врожайності впливає багато факторів, зокрема: використання підприємством гібридів та елітних сортів зернових культур, які адаптовані до географічних умов, стійкі до природних явищ та хвороб і мають високу врожайність. А відтак, цей показник може різнитися по кожному господарству в два, три рази.
Аналогічного висновку щодо неналежності як доказу статичної інформації про середню урожайність висловив Верховний Суд у своєму рішенні від 12 жовтня 2020 року у справі № 815/7529/16.
Висновки акту перевірки не демонструють обставин, які б давали підстави вважати, що позивач був обізнаний (або міг бути обізнаний) щодо неправомірної, на думку контролюючого органу, поведінки контрагентів та постачальників безпосередніх контрагентів позивача, а вивчати майбутніх перевізників у позивача не було підстав, так як перевезення відбувались за рахунок і силами постачальників.
Натомість, позивач довів дотримання належної обачності при виборі контрагентів, що підтверджується зібраними документами контрагентів позивача, а також документами контрагентів постачальників по ланцюгу господарських операцій.
На підтвердження реальності виконання сторонами вказаних договорів позивачем було надано суду копії: договорів поставки та договорів купівлі-продажу; видаткових накладних згідно з якими було відвантажено позивачу товар ; товаро-транспортних накладних, згідно з якими здійснювалося перевезення товару на заводи-підрядники позивача ; платіжних доручень, згідно з якими позивачем було сплачено за поставлений товар; договори перевезення вантажів; журнали реєстрації зважування на автомобільних вагах; копії витягів електронних звітів зважування кукурудзи.
Також ТОВ «Інтерстарч Україна» на підтвердження факту надходження зерна кукурудзи від постачальників надано акти приймання зерна кукурудзи та передачі, згідно з якими ТОВ "Інтерстарч Україна" передало, а заводи прийняли зерно кукурудзи для подальшої переробки та реєстри накладних на прийняття зерна кукурудзи з визначенням якості за середньозваженою пробою.
Крім того, колегія суддів зауважує, що позивачем надано до суду першої інстанції Журнали заводів, які приймали кукурудзу, із зазначенням дати, номера накладної, відправника/отримувача та номера автомобіля, згідно якими кукурудза, яка згідно договорів поставки передавалась позивачу від контрагентів, була поставлена для подальшої переробки та кінцевої мети товариства.
Таким чином, факт постачання зерна автотранспортом на склади заводів підтверджено даними зазначених журналів та Звітів зважування та актами приймання зерна кукурудзи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повне судове рішення складено «02» квітня 2025 року.