Справа № 320/11209/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Леонтович А.М.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
25 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Карпушової О.В., Файдюка В.В.,
при секретарі Литвин С.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Шовкопляс С.П.
представника відповідача: Сороки К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - відповідач, ДПП) в якому просив
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ДПП №1749 від 19.12.2022, в частині призначення службового розслідування у формі письмового провадження, створення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов'язків сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу тактико-оперативного реагування батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції;
- визнати протиправним та скасувати Висновок службового розслідування призначеного з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування причин та обставин можливого порушення службової дисципліни 01.12.2022 поліцейським взводу тактико-оперативного реагування батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у перебуванні на службі в стані наркотичного сп'яніння, затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції Євгенієм Жуковим 17.01.2023;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ДПП №46 від 26.01.2023, яким сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу тактико-оперативного реагування батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції притягнуто до дисциплінарного стягнення у вигляду звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ДПП №100 о/с від 02.02.2023, яким сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу оперативного реагування батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
- поновити ОСОБА_1 , на службі в поліції на посаді поліцейського взводу тактико-оперативного реагування батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції з 03.02.2023 або на рівнозначній посаді в Національній поліції України;
- стягнути з ДПП на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.02.2023 по час прийняття рішення судом по суті справи та допустити негайне виконання рішення суду в частині нарахування і виплати позивачу середньомісячного грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу - в межах розміру одного місячного грошового забезпечення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представників сторін, які з'явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.12.2022 за вх. №12086 вн/41/40/1-2022 у БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП зареєстрована доповідна записка старшого інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1 .
Зі змісту вказаного рапорту встановлено, що 01.12.2022, під час виконання службових обов'язків, спільно з інспектором відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Дембіцьким В.П., у поліцейського взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПІ у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння.
Висновком лікаря підтверджено факт перебування 01.12.2022 сержанта поліції ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Згідно з розстановкою сил та засобів взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП, з 08.00 год. 01.12.2022 по 08.00 год. 02.12.2022, сержант поліції ОСОБА_1 спільно з інспектором взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДІІ лейтенантом поліції ОСОБА_3 та інспектором взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УП у Київській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_4 несли службу в складі наряду «КОМЕТА-Т2».
З довідки наданої старшим інспектором групи озброєння БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДП капітаном поліції Горбанем І. вбачається, що 01.12.2022, перед заступанням на службу з виконання завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них, сержант поліції ОСОБА_1 отримав наступне озброєння: пістолет «Форт-17», з серійним номером 1701576, набої 9*18 мм - 28 шт., магазини до пістолета «Форт-17» - 2 шт., автомат «АКС-74У» з серійним номером 252542, набої 5,45*39 мм - 30 шт., магазин до автомата «АКС-74У» - 1 шт.
Дисциплінарною комісією досліджено, зокрема, «висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» медичного працівника Комунального-некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 07.12.2022 та встановлено, що на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №607115 складеному о 18.35 год. 01.12.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , службове посвідчення серії НОМЕР_1 , 01.12.2022 перебував у стані наркотичного сп'яніння (а саме канабіноїди, стимулятори (амфетамін).
Дисциплінарною відповідача комісією призначено службове розслідування.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 26.01.2023 №46 «Про застосування до працівника БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП дисциплінарного стягнення», за вчинення дисциплінарного проступку до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення, у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Згідно наказу ДПП від 12.02.2023 №100 о/с, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Вважаючи протиправним наказ про звільнення з посади, позивач звернувся з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, судом першої інстанції дійшов висновку про доведеність вчинення позивачем дисциплінарного проступку (втрата службового посвідчення, перебування на службі у стані наркотичного сп'яніння, відсутність на робочому місці протягом чотирьох днів без поважних причин), наявність обтяжуючої обставини, у зв'язку із перебуванням позивача у стані наркотичного сп'яніння, та обрання відповідачем стосовно позивача обґрунтованого виду дисциплінарного стягнення - звільнення з посади.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIIІ (далі - Закон №580-VІІІ) та Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», яким затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). Усі зазначені нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський, поміж іншого, зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі статтею 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VІІІ передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).
Аналіз частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
- зауваження;
- догана;
- сувора догана;
- попередження про неповну службову відповідність;
- пониження у спеціальному званні на один ступінь;
- звільнення з посади;
- звільнення із служби в поліції.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень встановлено статтею 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, за письмовим наказом керівника призначається службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пунктів 2 та 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893) службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з пунктами 2 і 3 розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 14 розділу IV Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку. Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення (пункт 17 розділу IV Порядку №893).
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 2 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту.
Пунктом 4 розділу VIІ Порядку №893 передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Розділом V Дисциплінарного проступку визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Зокрема, стаття 26 Дисциплінарного проступку передбачає, що службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися, як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Згідно зі статтею 27 Дисциплінарного проступку під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Відповідно до статті 29 Дисциплінарного проступку у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 (далі - Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов'язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено зокрема перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Отже, з огляду на вищезазначені правові норми, можна дійти висновку, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Із зазначеного випливає, що службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що передбачені такими актами. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Обов'язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Тобто, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.
Аналогічні висновки сформовані у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №620/3006/21.
У даному випадку спір в даній справі виник, у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в поліції, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII.
Підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII, підпункту 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, частини шостої пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки.
Отже, однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів службового розслідування, 01.12.2022, під час виконання службових обов'язків, спільно з інспектором відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , поліцейського взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП у сержанта поліції ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння.
Висновком лікаря нарколога підтверджено факт перебування 01.12.2022 сержанта поліції ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Згідно з розстановкою сил та засобів взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП, з 08.00 год. 01.12.2022 по 08.00 год. 02.12.2022, сержант поліції ОСОБА_1 спільно з інспектором взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Сімаковим І. та інспектором взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_4 несли службу в складі наряду «КОМЕТА-Т2».
З довідки наданої старшим інспектором групи озброєння БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПІ капітаном поліції Горбанем І. встановлено, що 01.12.2022, перед заступанням на службу з виконання завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них, сержант поліції ОСОБА_1 отримав наступне озброєння: пістолет «Форт-17» з серійним номером 1701576, набої 9*18 мм - 28 шт., магазини до пістолета «Форт-17» - 2 шт., автомат «АКС-74У» з серійним номером 252542, набої 5,45*39 мм - 30 шт., магазин до автомата «АКС-74У» - 1 шт.
Дисциплінарною комісією досліджено «висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» медичного працівника Комунального-некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 07.12.2022 та встановлено, що на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану - алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №607115 складеному о 18.35 01.12.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , службове посвідчення серії НОМЕР_1 , 01.12.2022 перебував у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди, стимулятори (амфетамін), чим відповідно вчинив дисциплінарний проступок.
У свою чергу, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог частини першої статті 8, вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього пункту 1, абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, підпунктів 2.2.1, 2.2.10, 2.2.15 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції поліцейського взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 31 січня 2020 року №187, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, застосовано до поліцейського взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Цей факт зафіксований у висновку службового розслідування, який затверджений начальником Департаменту патрульної поліції 17.01.2023, яким встановлено, що ОСОБА_1 порушив службову дисципліну.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу начальника ДПП №1749 від 19.12.2022, в частині призначення службового розслідування у формі письмового провадження, створення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов'язків позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Згідно з ч.2 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Підставою для прийняття оскаржуваного наказу №1749 від 19.12.2022 стала доповідна записка старшого інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Аліси Коломієць-Левчук про можливе порушення службової дисципліни поліцейським взводу ТОВ БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1 .
У свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ініціювання службового розслідування є дискреційним повноваженням відповідача, відповідно до вимог ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту, за наявності визначених ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підстав.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 16 січня 2020 року у справі №806/3341/17.
Таким чином, враховуючи наявність вказаних вище підстав, наказ №1749 від 19.12.2022 є правомірним та не підлягає скасуванню. Окрім того, зазначений наказ сам по собі не порушує прав та інтересів позивача.
При цьому, безпідставними є доводи позивача про те, що наказ №1749 від 19.12.2022 виданий раніше, ніж Департаментом патрульної поліції було отримано доповідну записку заступника командира батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква капітаном поліції Микитою Гавриловим, яка була зареєстрована в БПП у м. Біла Церква 16.12.2022.
Батальйон патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції є структурним підрозділом у складі Департаменту патрульної поліції та про можливі порушення службової дисципліни було відомо Департаменту патрульної поліції.
У наказі №1749 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» відносно поліцейського взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 вказується про призначення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, і це доводить той факт, що на момент видання наказу не було встановлено порушень, що мають ознаки дисциплінарного проступку, а лише припущення, що такі порушення службової дисципліни мали місце, а факт реєстрації доповідної записки заступника командира батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Микити Гаврилова не спростовує факт наявності такої записки.
Також, згідно з п.4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Згідно з ч.1 ст.70 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Відповідно до ч.1-2 ст.17 Дисциплінарного статуту відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
Аналогічні положення щодо відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) закріплені в розділі III Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893).
Аналіз наведених норм свідчить, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є правом, а не обов'язком керівника, про що свідчить граматична конфігурація «може бути застосовано до поліцейського».
При цьому, вирішення питання щодо відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є дискреційними повноваженнями роботодавця та здійснюється з урахуванням всіх обставин, які передували та слугували призначенню службового розслідування.
Водночас, положення Закону №580, Дисциплінарного статуту та Порядку №893 свідчать про наступні умови для відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), щодо якого проводиться службове розслідування:
- наявність призначеного службового розслідування;
- наявність об'єктивних доводів того, що обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
При цьому, такі умови діють у нерозривному взаємозв'язку, та їх наявність обумовлена необхідністю убезпечити поліцейських від безпідставних дій керівників щодо відсторонення від виконання службових обов'язків (посади).
У випадку судом встановлено, що згідно пунктів 1 та 2 наказу №1749 від 19.12.2022 призначено службове розслідування у формі письмового провадження (пункт 1 наказу) та утворено дисциплінарну комісію (пункт 2 наказу).
Як наслідок згідно пунктів 3,4 та 5 наказу №1749 від 19.12.2022 визначено :
- на час проведення службового розслідування, відсторонити від виконання службових обов'язків поліцейського взводу тактико-оперативного реагування БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- на період відсторонення від виконання службових обов'язків поліцейського взводу тактико-оперативного реагування БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП поліції сержанта поліції ОСОБА_1 відрядити до відділення забезпечення діяльності батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області ДПП;
- т.в.о. командира БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 , на період відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) вилучити службове посвідчення, спеціальний жетон та картку замісник в поліцейського взводу тактико-оперативного реагування БПП в місті Біла Церква УПІ у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 .
Ознаками вчинення позивачем дисциплінарного проступку є доповідна записка ОСОБА_2 щодо можливого порушення службової дисципліни у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння позивача, тобто вчинення дій, що підривають авторитет поліції як державного органу.
Отже, з урахуванням вищезазначених правових норм, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що законодавцем передбачене право керівника відсторонення позивача від виконання службових обов'язків, що в даному випадку, відбулось з дотриманням вимог законодавства.
Щодо позовних вимог позивача про скасування висновку службового розслідування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1 та 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування (ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частин 1-7 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі Порядок №893), такий визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Пунктом 1 розділу II Порядку №893 встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі пункту 1 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку №893).
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 1 розділу VII Порядку №893).
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретного поліцейського є вчинений ним дисциплінарний проступок, який полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, обставини, що свідчать про не дотримання законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні Присяги, порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені та такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях конкретної особи (поліцейського) дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Так, проведення службового розслідування відносно позивача було призначено з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування причин та обставин можливого порушення службової дисципліни 01.12.2022 поліцейським взводу тактико-оперативного реагування (далі - ТОР) батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (далі - БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП) сержантом поліції Дабіжею В.П., що виразився у перебуванні на службі в стані наркотичного сп'яніння.
В ході проведення службового розслідування відібрано пояснення поліцейського взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП Дабіжи В.П., інспектора взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП Сімакова І.І., інспектора взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП Гульченка М.В., інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП Дембіцького В.Р., заступника командира взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП Жицького В.В., командира взводу ТОВ БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП Кубенка А.О., старшого інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП Коломієць-Левчук А.С., по клопотанню адвоката позивача Солодовнікова О. додатково опитані заступник командира взводу ТОР БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП Жицький В.В. та старший інспектор відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП Коломієць-Левчук А.С.; досліджено відеозаписи, що відзняті 01.12.2022 молодшим лейтенантом поліції Дембіцьким В. на портативний відеореєстратор марки Motorola моделі VB400 з серійним номером 477504. Також на відеозаписах зафіксовано процес здачі аналізів та проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння сержантом поліції ОСОБА_1 .
Також, на розгляд дисциплінарної комісії надано службові характеристики сержанта поліції ОСОБА_1 , висновки дослідження з використанням поліграфа від 13.01.2023, з додатками, стосовно невживання сержантом поліції ОСОБА_7 наркотичних речовин, а також стосовно неперебування в стані наркотичного сп'яніння 01.12.2022, а також висновок медичного працівника Комунального-некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 07.12.2022.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з висновку медичного працівника Комунального-некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 07.12.2022 (час складення 18 год. 35 хв.) вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (канабіоїди, стимулятори (амфетамін).
Дисциплінарна комісія критично віднеслась до такого доказу правомірності дій позивача, як висновки дослідження з використанням поліграфа від 13.01.2023, так як з моменту призначення до моменту завершення службового розслідування, від сержанта поліції ОСОБА_1 стосовно якого, на його думку, висунуто безпідставні підозри або звинувачення, не надходило ініціатив щодо його опитування враховуючи наявність в органах поліції та безпосередньо в підрозділах ДПП спеціалістів із проведення опитування з використанням поліграфа.
У свою чергу, належним доказом в даному є висновок медичного працівника Комунального-некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 07.12.2022, який обґрунтовано взято до уваги Дисциплінарною комісією.
Також, Дисциплінарною комісією досліджено додаток №5 до пояснень сержанта поліції ОСОБА_1 , а саме довідку ТОВ «МЕДИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ «ДІЛА», згідно якої, 13.12.2022 сержант поліції ОСОБА_1 не перебував в стані наркотичного сп'яніння, проте в довідці відсутня інформація щодо неперебування сержанта поліції ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння саме 01.12.2022.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ініціатива позивача по перездачі аналізу на вміст наркотичних речовин здійснена через досить тривалий термін (12 діб), і не може бути належним доказом по справі.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що сержант поліції ОСОБА_1 , як представник Національної поліції України був зобов'язаний здійснювати заходи щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, і не вживати вказані речовини, оскільки факт вживання сержантом поліції ОСОБА_1 амфетаміну та речовин, що містять канабіноїди, - є вчинком, який дискредитує систему органів поліції та поліцейських в очах громадськості.
Таким чином, оскаржуваний висновок є законним та обґрунтованим, а відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження, оскільки встановлено склад дисциплінарного проступку - вину позивача, тяжкість та обставини вчиненого проступку, характеризуючи відомості ОСОБА_1 , що як наслідок спричинило застосування відповідного дисциплінарного стягнення.
Окрім того, порушення службової дисципліни позивачем стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості позивача, низьких ділових та моральних його якостей, що дискредитує високе ім'я працівника Національної поліції та є несумісним з подальшим проходженням служби.
Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем процедури проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як зазначив позивач, 01.12.2023 приблизно о 16.00 годині відповідач викликав позивача до підрозділу батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, розташованому по вул. Сухоярська 18, м. Біла Церква, Київської області, де повідомив позивачу, що відповідач має підозру щодо перебування позивача в стані наркотичного сп'яніння та запропонував йому пройти в установленому порядку медичний огляд, на що він погодився. Хоча в цей день позивач не керував транспортним засобом, лише відноситься до категорії кандидата у водії. Позивач вказує на те, що відповідач, на підставі подання медичного працівника, робить своє направлення для проведення медичного огляду позивача лікарем, в обов'язки якого покладено проведення такого медичного огляду. Такого огляду та відповідно подання лікарем лікувального профілю відносно позивача не здійснювалось, водночас, відповідачем виписано направлення на огляд водія транспортного засобу до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Допитаний в якості свідка, ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, який 01.12.2022 був водієм у зазначений день, керування автомобілем ОСОБА_1 не передавав. Також надав пояснення, що перебуваючи на чергуванні разом з позивачем не помітив змін у його поведінці, характеризував позивача з позитивної сторони. Дізнався про підозру у наркотичному сп'янінні, коли позивача повезли на експертизу.
Покази ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив і свідок ОСОБА_8 , який стверджував, що не помітив у поведінці позивача нічого дивного, хоча знає ознаки наркотичного сп'яніння.
Допитана в якості свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні спростувала покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , пояснивши, що від заступника командира батальйону ОСОБА_9 , отримала інформацію про те, що у ОСОБА_1 присутні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродньо блідий колір шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, а також зіниці очей, що не реагували на світло, у зв'язку з чим позивач прибув на територію БПП в м. Біла Церква.
Зустрівшись з позивачем, свідок виявила в нього зіниці очей, що не реагували на світло, а також тремтіння пальців рук, тобто ознаки на ймовірне наркотичне сп'яніння. ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_2 у тому, що не вживав заборонені речовини та виявив готовність пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, що і було зроблено за допомогою швидкого тесту «Снайпер 5», який не показав ані позитивного, ані негативного результату на наявність ознак вживання ОСОБА_1 наркотичних речовин, після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 погодився.
Що стосується направлення на огляд водія транспортного засобу, хоча ОСОБА_1 не працює водієм, свідок ОСОБА_2 зауважила, що Інструкція №1452/735 стосується виявлення відповідних ознак лише у водіїв автотранспортних засобів співробітниками Національної поліції України, але вона також слугує певним методичним матеріалом рекомендаційного характеру для виявлення роботодавцем працівників, які знаходяться у нетверезому стані і така норма застосовувалась, у зв'язку з подібністю правових відносин та відсутністю норм прямої дії направлених на освідування поліцейських під час перебування на службі.
Допитаний в якості свідка лікар ОСОБА_10 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 01.12.2022 проводив відбір матеріалу на аналіз з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у позивача. Стверджував, що також підозрою на наркотичне сп'яніння ОСОБА_1 слугував той факт, що у позивача були змазаність мови, блідість шкіри, а також підвищений тиск.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження позивача щодо неналежної кваліфікації лікаря, що проводив його огляд та відбирав зразок біологічного матеріалу на аналіз, оскільки лікар ОСОБА_10 має повну вищу освіту за напрямом підготовки «Медицина», спеціальність «Лікувальна справа», пройшов інтернатуру за спеціальністю «Психіатрія», з наступною спеціалізацією з «Наркології», атестований у встановленому порядку на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «Наркологія» або з присвоєнням (підтвердженням) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю «Наркологія», у встановленому порядку підвищує кваліфікацію та проходить курси з тематичного удосконалення, що слідує з листа КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 12.01.2023 №52.
За результатами лабораторного дослідження №4393, у сечі ОСОБА_1 були виявлені стимулятори амфетамін, каннабіоїди, тобто підтверджено факт перебування позивача у стані наркотичного сп'яніння, що є належним доказом вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
У свою чергу, в акті медичного огляду, окрім результатів лабораторних досліджень, зафіксовано також ознаки поведінки: увага порушена, розгальмований, лобільний, тривожний, підозрілий, балакучий, метушливий; присутня змазаність мови; високий артеріальний тиск.
Окрім того, у позивача, під час ознайомлення з актом обстеження, була можливість зазначити у ньому про наявність зауважень чи заперечень, зокрема, і щодо бажання позивача пройти повторний медичний огляд, проте позивач відмовився від ознайомлення з результатом огляду.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що у справах щодо звільнення з публічної служби за дисциплінарний проступок, на відміну від справ про адміністративні правопорушення або кримінальних проваджень, висновок медичного огляду на стан сп'яніння не має ключової ролі під час доведення факту перебування особи на робочому місці у стані сп'яніння, оскільки у таких справах має надаватись оцінка усім доказам, що були зібрані під час службового розслідування, а факт перебування особи у стані сп'яніння на робочому місці може бути доведений й без проходження медичного огляду, а на підставі свідчень керівника, інших працівників тощо.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №806/2272/16, від 07.11.2019 у справі №826/1610/18, де суди зазначили, що нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом у сукупності.
Враховуючи пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_10 у сукупності з результатами експрес-тесту, результатами лабораторного дослідження, а також іншими медичними ознаками стану ОСОБА_1 (поведінка, мова), є достатніми доказами на підтвердження факту перебування позивача у стані наркотичного сп'яніння, а тому доводи позивача щодо необ'єктивності встановлених під час службового розслідування обставин щодо перебування позивача у стані наркотичного сп'яніння не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.
Щодо обґрунтованості застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено (Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року № 451/2023 воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб).
Суд зазначає, що законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Також законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.
Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати та розуміти специфіку проходження служби в поліції, що зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими не можна нехтувати за жодних обставин.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під яким варто розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28.09.2023 у справі №420/10847/22.
Частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частинами 1 та 9 статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Таким чином, повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який, реалізуючи такі повноваження, приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
У даному випадку суд звертає увагу, що відповідно до зазначених вище норм однією з обставин, що обтяжує відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що ДПП доведено правомірність застосування до ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, відповідно оскаржувані накази ДПП №46 від 26.01.2023, яким ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарного стягнення у вигляду звільнення із служби в поліції та наказ начальника ДПП №100 о/с від 02.02.2023, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), є правомірними та не підлягають скасуванню.
Так, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність оскаржуваних наказів та висновку службового розслідування, відповідно до норм чинного законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: О.В. Карпушова
В.В. Файдюк
Повний текст виготовлено 01.04.2025 року