Справа №639/2226/24
Провадження №2/639/150/25
01 квітня 2025 року
Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бреславець Марини Григорівни про відшкодування витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом та заповітом,
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - задовольено частково.
Визнано за ОСОБА_2 , право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 , право власності на 3/8 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 1285 (одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) гривень 15 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3855 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 44 копійок.
Повний текст рішення виготовлено 14 березня 2025 року та проголошено його вступну та резолютивну частину.
17 березня 2025 року зареєстровано заяву, яка сформована в системі «Електронний суд» 17.03.2025 представником ОСОБА_1 - адвокатом Бреславець Мариною Григорівною про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Уразі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 березня 2025 року призначено до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бреславець Марини Григорівни про ухвалення додаткового рішення. Призначено судове засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення про судові витрати на 01.04.2025 року. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце судового засідання.
01 квітня 2025 року представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Чернишовою О.Ю. подано заперечення щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що до позовної заяви позивачнм та його представником не було додано попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу та не заявлено про їх відшкодування.
Наданий договір не містить визначення обсягу робіт по зазначеній справі, не подано доказів на підтвердження суми витрат у розмірі 10000,00 грн.
Звертає увагу суду, що відповідно до договору від 10.04.2024, додаткової угоди №1 від 10.04.2024 робота адвоката повинна бути прийнята шляхом складання акту приймання-передачі робіт, який також не був наданий ні суду, ні стороні відповідача, що свідчить про відсутність доказів прийняття роботи.
Зауважила що ОСОБА_3 є пенсіонеркою, має невелику пенсію, що є підставою для зменшення суми витрат на правничу допомогу, за умови їх стягнення з ОСОБА_3 ..
У судове засідання сторони не з'явились, про місце, час та дату розгляду повідомлені належним чином. В матеріалах справи наявні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бреславець М.Г. про розгляд заяви без участі сторони позивача, заява позивача ОСОБА_2 про розгляд заяви без її участі та представника відповідача Чернишової О.Ю., про розгляд заяви без участі сторони відповідача.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, додані до заяви документи, приходить до наступних висновків.
Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
В судовому засіданні 04.03.2025 представник позивача адвокат Бреславець М.Г., відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України заявила, що докази розміру витрат, які понесла сторона позивача зв'язку з розглядом справи будуть надані суду протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду.
Вступна та резолютивна частина рішення були проголошені 14.03.2025, 17.03.2025 представником позивача подана заява про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.270 цього Кодексу.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Судом встановлено, що 10.04.2024 року між адвокатським бюро «Марина Бреславець», в особі керуючого бюро Бреславець Марини Григорівни та ОСОБА_1 був укладений договір року про надання правничої допомоги.
Відповідно до п.3.1 умов договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається стороною окремою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 4.2 дія договору припиняється через один рік з дня його укладання або достроково, шляхом підписання акту виконаних робіт. Підписання акту виконаних робіт припиняє дію договору (том №2 ас. 105).
Крім того, 10 квітня 2024 року сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги від 10.04.2024, відповідно якої загальна вартість послуг (гонорару) складає 10000,00 грн.
Пунктом 8 визначено порядок приймання-передачі наданої правової допомоги:
8.1. правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності)
8.2. бюро надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідачу до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (том №2 а.с. 106).
Як зазначила в своїх запереченнях представник відповідача, зазначено лише загальний розмір витрат, відсутнє визначення обсягу виконаних робіт, не долучено акт приймання-передачі робіт.
В постанові №922/1964/21 від 16.11.2022 Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічні вимоги містить ч. 3 ст. 137 ЦПК, що длявизначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження виконаних робіт, представником позивача не додано акту приймання-передачі наданої правової допомоги(переліку робіт0, передбаченого додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертоюстатті 137 ЦПК України.
Таким чином в силу вимог закону, ч. 3 ст. 137 ЦПК України, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №922/1964/21 від 16.11.2022, сторона на підтвердження витрат на правничу допомогу повинна надати деталізований опис виконаних робіт. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Доводи представника відповідача Чернишової О.Ю., щодо не долучення до позовної заяви попереднього розрахунку відшкодування витрат на правничу допомогу, суд не приймає до уваги, оскільки це право сторони, а не обов'язок п.152 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №922/1964/21 від 16.11.2022.
Враховуючи, що позовні вимоги позивачів задоволені частково, визнано право власності за позивачами в порядку спадкування за законом та за заповітом на відповідні частки, в частині визнання частки у праві спільної сумісної власності за померлим відмовлено з підстав неналежного способу захисту, всупереч умов договору та додаткової угоди представником позивача не надано детального опису виконаних робіт ( акт прийому -передачі наданої правової допомоги), що позбавляє іншу сторону доводити неспівмірність та суд позбавлений можливості визначити розмір витрат на правничу допомогу пропорційна до задоволених позовних вимог, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 137, 141, 178, 197, 270 ЦПК України,
Відмовити в ухваленні додаткового рішення за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бреславець Марини Григорівни про відшкодування витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом та заповітом - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день ії складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Рубіжний