Справа №638/5710/25
Провадження № 2/638/4132/25
02 квітня 2025 року м.Харків
Суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Цвіра Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ізюмської міської об'єднаної територіальної громади, третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистов Сергій Юрійович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
встановив:
01 квітня 2025 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ізюмської міської об'єднаної територіальної громади, третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистов Сергій Юрійович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
02 квітня 2025 року матеріали позовної заяви було передано канцелярією та отримано суддею Цвірою Д.М.
Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, суд вважає, що вищевказаний позов слід направити за підсудністю за таких підстав.
При зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І ЦПК України.
За загальним правилом, встановленим у ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Водночас, у частині 1 статті 30 ЦПК України закріплено правило виключної підсудності, відповідно до якого позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Пунктом 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Враховуючи зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що спір у даній справі виник з приводу права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, тобто пов'язаний з реалізацією позивачем правомочностей спадкоємця щодо нерухомого майна.
Згідно п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, зокрема про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що до складу спадкового майна входить житловий будинок з прилеглими господарсько-побутовими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні утворено 136 нових (з них 17 на тимчасово окупованій території АРК, Донецької та Луганської областей) та ліквідовано існуючі 490 районів.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до статті 19 цього ж Закону суд утворюється і ліквідовується законом.
Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.
Наведені норми слід розуміти таким чином, що система судоустрою хоча і будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, однак на практиці вона не завжди може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом держави.
Зміна ж адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду існуючої системи судоустрою в порядку визначеному Конституцією та законами України.
Таким чином, як вказував у листі від 22.07.2020 голова Ради суддів України, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
З огляду на викладене вище, суддя приходить до висновку про наявність підстав щодо передачі вказаної заяви про забезпечення позову за підсудністю до Балаклійського районного суду Харківської області.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частинами 1, 2 ст. 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З урахуванням зазначеного, суд передає позовну заяву ОСОБА_1 до Ізюмської міської об'єднаної територіальної громади, третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистов Сергій Юрійович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, до Балаклійського районного суду Харківської області для розгляду за правилами виключної підсудності.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 30, 31, 32 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізюмської міської об'єднаної територіальної громади, третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистов Сергій Юрійович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - передати на розгляд до Балаклійського районного суду Харківської області (вулиця Соборна, 87, Балаклія, Харківська область, 64200) за підсудністю.
Після спливу строку на апеляційне оскарження матеріали цивільної справи № 638/5710/25 надіслати до Балаклійського районного суду Харківської області (вулиця Соборна, 87, Балаклія, Харківська область, 64200).
Копію ухвали направити позивачу по справі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://dg.hr.court.gov.ua.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Суддя Д.М. Цвіра