Справа № 729/1646/24 Суддя (судді) першої інстанції: Бойко В.І.
01 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2024 року (повний текст складено 22 жовтня 2024 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанов про адміністративні правопорушення,
Позивач звернувся до Бобровицького районного суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив скасувати постанови про адміністративні правопорушення серії ЕНА №2793294 від 09 серпня 2024 року, серії ЕНА №2793319 від 09 серпня 2024 року, серії ЕНА №2793265 від 09 серпня 2024 року винесені поліцейським ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом Трейтяком А.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю, скасовано постанови серії ЕНА №2793294 від 09 серпня 2024 року, серії ЕНА №2793319 від 09 серпня 2024 року, серії ЕНА №2793265 від 09.08.2024 року винесені поліцейським ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом Трейтяком Андрієм Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121, ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, а справу надіслано на новий розгляд до ГУ НП в Чернігівській області.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ НП в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що працівником поліції під час складання постанов були порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, так, як працівники поліції не пред'явили своє посвідчення, не роз'яснили його права, в тому числі скористатися правом на правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 09 серпня 2024 року, серія ЕНА №2793294, винесеною поліцейським ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом Трейтяком А.О., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, а саме за порушення правил користування мотошоломом та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 грн. (а.с.7).
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 09 серпня 2024 року, серія ЕНА №2793319, винесеною поліцейським ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом Трейтяком А.О., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не мала при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн (а.с.8).
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 09 серпня 2024 року, серія ЕНА № 2793265, винесеною поліцейським ВП №2 Ніжинського РУПГУНП в Чернігівській області старшим сержантом Трейтяком А.О. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП, а саме за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в установленому порядку та накладено стягнення у вигляді штрафу 850 грн (а.с.9).
Вважаючи вказані постанови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, скасовуючи спірні постанови та направляючи справу на новий розгляд до відповідача, дійшов висновку, що під час складання спірних постанов співробітниками поліції було порушено законодавство з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зокрема без представлення працівниками поліції, а пропозиція скористатись послугами адвоката була озвучена після складання спірних постанов.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Законом України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993, Законом України «Про національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015.
Статтею 14 Закону № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279--8 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2.3.г ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Згідно з ч.5 ст.122 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 6 ст.122 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням ним, зокрема, п.2.3.г ПДР України, ч.5, 6 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки під час руху на мопеді він був без мотошолома, керував не зареєстрованим в установленому законом порядку транспортним засобом та не мав при собі посвідчення водія.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із закріпленого в ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувані постанови.
Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі Інструкція).
Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 неодноразово наголошував працівникам поліції про забезпечення його адвокатом.
Представник відповідача, у свою чергу у апеляційній скарзі, зазначає, що працівники поліції позивачу під час розгляду справ про адміністративне правопорушення неодноразово пропонували у разі необхідності, самостійно викликати спеціаліста у галузі професійної правничої допомоги та жодним чином не обмежували права позивача на отримання правової допомоги.
При цьому, дослідивши відеозапис, який доданий до відзиву на позовну заяву, суд вважає, що працівниками поліції було порушено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки розгляд справи почався без представлення працівниками поліції. Окрім того, працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його процесуальних прав та не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. При цьому, згідно Інструкції, працівники поліції не повинні забезпечувати особу, яку притягують до адміністративної відповідальності безкоштовною правовою допомогою, проте повинні роз'яснити цій особі його право забезпечити себе адвокатом самостійно. Натомість, як вбачається з відеозапису, працівники поліції пропонували позивачу викликати адвоката самостійно вже після того, як були складені оскаржувані постанови.
Такі дії інспектора порушують права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, чим, в свою чергу, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення та направити їх на новий розгляд, з метою забезпечення його права на захист.
Колегія суддів вважає, що належна реалізація позивачем прав, встановлених ст. 268 КУпАП, у випадку їх роз'яснення до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мала можливість вплинути на прийняте інспектором поліції рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Також, в силу ч.1, 2 ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Проте, в порушення наведених норм законодавства, поліцейський ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старший сержант Трейтяк А.О. встановивши вчинення позивачем трьох адміністративних правопорушень (керування мопедом без мотошолома, під час керування транспортним засобом позивач не мав при собі посвідчення водія, а також позивач керував транспортним засобом, який не зареєстрований у встановленому законом порядку), виніс три окремі постанови та застосував три окремі стягнення, в той час, як мав застосувати ч.2 ст.36 КУпАП та накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.6 ст.121 КУпАП.
Таким чином, в порушення вимог ч.2 ст.36 КУпАП, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.6 ст. 121, ч.1 ст.126 КУпАП постановами від 09 серпня 2024 року серії ЕНА №2793294, серії ЕНА №2793319 та серії ЕНА №2793265.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином суду правомірності своїх доводів.
Частиною 3 стю286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні постанови підлягають скасуванню, а враховуючи обставини притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для направлення справи на новий розгляд до ГУ НП в Чернігівській області.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
В силу ч.3 ст.272 КАС України судове рішення суду апеляційної інстанції у даній справі не може бути оскаржене.
Керуючись ст.286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2024 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Текст постанови виготовлено 01 квітня 2025 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма