П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/29746/24
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шляхтицького О.І.,
суддів: Федусика А.Г., Семенюка Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/29746/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2024 року представник ТОВ «ЛУЧ» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 28/15-32-04- 07-23/44927866 від 14.08.2024;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити з 30.06.2024 реєстрацію у якості платника Єдиного податку ТОВ «ЛУЧ».
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено перевірку щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності, за результатами якої був складений акт № 28963/15-32-04-07-17/44927866 від 08.07.2024, з висновками якого позивач не погодився та подав до контролюючого органу заперечення на акт.
Проте, позивач отримав відповідь за результатами розгляду заперечень № 11000/ КПР/15-32-04-07-06 від 13.08.2024, в якому зазначено про те, що Головне управління залишає Акт без змін, через що, прийнято Рішення Головного управління № 28/15-32-04-07-23/44927866 від 14.08.2024, згідно з яким реєстрація Підприємства у якості платника єдиного податку 3 групи із ставкою 5 відсотків без сплати ПДВ анулюється з 30.06.2024.
Позивач не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його незаконним, таким, що суперечить нормам Податкового кодексу України та суттєво погіршує економічний стан Підприємства, оскільки внаслідок оскаржуваного рішення Підприємство буде протизаконно змушене сплачувати більше податків.
08.10.2024 до суду першої інстанції від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх безпідставними, посилаючись на те, що за результатами акту перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування від 08.07.2024 № 28963/15-32-04-07-17/44927866 встановлено порушення абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09.12.2024 у справі № 420/29746/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ» задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС в Одеській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ» № 28/15-32-04- 07-23/44927866 від 14.08.2024.
Зобов'язав Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ.» як платника єдиного податку третьої групи, 5 відсотків з 30.06.2024 та включити його до реєстру платників єдиного податку.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції представник Головного управління ДПС в Одеській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не враховано, що ТОВ «ЛУЧ», платник єдиного податку третьої групи із зазначенням КВЕД класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку», не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.
- судом першої інстанції проігноровано те, що з набранням чинності Закону № 1089 платники єдиного податку - юридичні особи при постачанні електронних комунікаціях послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЛУЧ» зареєстровано 05.03.2024, номер запису 1010091070001000116, основний вид економічної діяльності: 61.90 - інша діяльність у сфері електрозв'язку.
Суд встановив, що головним державним інспектором Південного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області у приміщенні Ізмаїльської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області на підставі п. 299.10 п. 299.11 ст. 299 ПК України проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків ТОВ «ЛУЧ».
В ході перевірки виявлено здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (абз.5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України): КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
За результатами перевірки складено акт перевірки «Про результати перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування ТОВ «ЛУЧ» від 08.07.2024 № 28963/15-32-04-07-17/44927866, яким зроблено висновок щодо порушення абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, та анулювання реєстрації ТОВ «ЛУЧ» як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Акт перевірки був надісланий поштою на юридичну адресу ТОВ «ЛУЧ».
Суд встановив, що ТОВ «ЛУЧ» подало заперечення на вказаний акт перевірки, та листом № 11000/КПР/15-32-04-07-06 від 13.08.2024 «Щодо розгляду заперечень» Головне управління ДПС в Одеській області повідомило, що акт перевірки залишається без змін, а заперечення - без задоволення.
Також суд встановив, що на підставі акту перевірки від 08.07.2024 № 28963/15-32-04-07-17/44927866 Головне управління ДПС в Одеській області ухвалило рішення від 14.08.2024 № 28/15-32-04-07-23/44927866 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи - юридичної особи ТОВ «ЛУЧ».
Це рішення надіслано позивачу та отримано ним 27.08.2024, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення.
Не погодившись із оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів здійснення позивачем діяльності, передбаченої статтею 291 ПК України, яка виключає перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, з доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати у повному обсязі Рішення Головного управління ДПС в Одеській області, ЄДРПОУ 44069166 № Рішення ГУ № 28/15-32-04- 07-23/44927866 від 14.08.2024, є правомірними та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача вчинити дії щодо поновлення статусу платника єдиного податку, що буде ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача, оскільки забезпечить достатні гарантії того, що спір між сторонами буде остаточно вирішено.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані : дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом : перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
16.12.2020 було прийнято Закон України «Про електронні комунікації» (№1089-IX), який набрав чинності 01.01.2022 (далі - Закон №1089-IX), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Відповідно до ст.16 Закону №1089-IX, суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.
У Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб'єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.
Відповідно до ст.17 Закону №1089-IX, регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Постановою НКЕК №30 від 20.04.2022 Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг було затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
Враховуючи наведене, при поданні Повідомлення суб'єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі.
На підставі поданих суб'єктами господарювання Повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК.
Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців.
Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі - Реєстр). Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
Згідно п.291.2, 291.3 ст.291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених дією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп визначені п.291.5 ст.291 ПК України.
Відповідно до п.п.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто, законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, а саме, які здійснюють діяльність з надання послуг поштового зв'язку, телефонного зв'язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого), з надання іншим особам послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Раніше, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню № 102-IX від 18.09.2019 було припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України Про телекомунікації та передбачала ліцензування наступних видів діяльності у сфері телекомунікацій : діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
01.01.2022 набрав чинності Закон №1089-IX, який не передбачає згаданих видів діяльності та, відповідно, в Орієнтовному переліку такі види діяльності відсутні.
Водночас, окремі норми актів законодавства України лишаються неприведеними у відповідність до Закону №1089-IX, який прийнято з метою імплементації актів права ЄС, зокрема, Директиви 2018/1972 Європейського парламенту і ради від 11.12.2018 Про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій.
Так, зазначені застарілі назви видів діяльності у сфері телекомунікацій, ще містяться у п.п.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України.
Суд першої інстанції слушно зауважив, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про телекомунікації»: оператор телекомунікацій суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж; провайдер телекомунікацій суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.
Пунктом 70 статті 2 Закону №1089-IX визначено: оператор електронних комунікацій (оператор) суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами.
У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.
У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
У свою чергу, згідно п.87 ст.2 Закону №1089-IX, постачальник електронних комунікаційних послугсуб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та з пунктом 85 цієї статті постачальник електронних комунікаційних мережсуб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.
Тобто, відповідно до Закону №1089-IX, будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.
В Офіційному узагальненому роз'ясненні наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у п.п.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, зокрема, це : послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1; послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.
Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Разом з тим, як встановлено судом, під час реєстрації діяльності у НКЕК у відповідності до вимог Закону України «Про електронні комунікації», позивач не зазначав у якості діяльності такого виду діяльності як OS.SI : Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж чи ІС.SI Послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації.
Крім того, відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №457 від 11.10.2010, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ЛУЧ» у своєму повідомленні до НКЕК надало інформацію, відповідно до якої воно включене до Реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг виключно як постачальник електронних комунікаційних послуг із надання доступу до мережі Інтернет (IA.SI). Ця послуга забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, та кінцевого (термінального) обладнання, що застосовується. У тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет, з використанням мережі (власної мережі).
Згідно з орієнтованим переліком видів електронних комунікаційних послуг, постачальник електронних комунікаційних послуг може надавати послугу технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги OS.SI), що, за визначенням, означає послугу з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції. зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.
Відповідно до витягу з даних Реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг, відповідно до якого ТОВ «ЛУЧ» не надає послуги OS.SI.
Така основна діяльність позивача згідно КВЕД -2010 не може бути включена до будь-кого іншого коду, ніж 61.90.
Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
За наведеного, суд першої інстанції правильно виснував про те, що обмеження перебування на єдиному податку згідно до п.п.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: Поштовий зв'язок, Телефонний зв'язок, Діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Натомість, відповідач у якості критерію для застосування обмежень, встановлених п.п.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України та прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку, використав не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у ПК України, а допустив довільне трактування (вибрав з контексту) положень податкового законодавства, а саме із загального переліку діяльності, а саме: надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж» відповідач виділив для себе лише: «надання послуг з експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг з безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ТОВ «ЛУЧ.», оскільки воно не здійснює видів діяльності, які передбачені п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно виснував про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх рішення.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/29746/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик