Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 квітня 2025 р. Справа № 520/1535/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 08.11.2024 року №2639776-2405-2030-UA63120210000075842 на суму 83343,00 грн. зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб (код платежу 18010300) за 2022.
Позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення виникло на підставі податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік. Разом з цим, посилаючись на той факт, що майно знаходиться на території Пісочинської селищної територіальної громади Харківського району, та беручи до уваги приписи пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, позивач вважає, що звільнений від сплати зазначеного податку. Крім цього позивач наголошує, що приписи підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону №3050-ІХу частині декларування податкового зобов'язання за попередній період не підлягають застосуванню до дати набуття чинності Закону №3050-ІХ, тобто до 06.05.2023. До правовідносин, що склалися до 06.05.2023, - підлягають застосуванню приписи підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону від 24.03.2022 №2142-IX. Відтак, посилаючись на дію ст. 58 Конституції України, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано у Головного управління ДПС у Харківській області дані щодо належності об'єкта нерухомого майна позивачу; розрахунок до податкового повідомлення - рішення від 08.11.2024 року №2639776-2405-2030-UA63120210000075842.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачам до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, 11.02.2025 подав через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. З приводу застосування пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України по відношенню до позивача зазначив, що наказом від 22.12.2022 № 309 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у розділі І затверджені переліки територій можливих бойових дій (підрозділ 1) та переліки територій активних бойових дій (підрозділ 2), у розділі II затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України. У зазначеному Переліку територія Пісочинської селищної територіальної громади з 24.02.2022 та станом на теперішній час віднесена до території можливих бойових дій. Водночас, положення статті 266 ПК України передбачають ненарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях активних бойових дій або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. Оскільки Пісочинська селищна територіальна громада не входила до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій протягом 2022 року, то відповідно нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік повинно відбуватись на загальних підставах. При винесенні судового рішення слід врахувати, що вимоги п.п.69.22 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на даний час є чинними та не конституційними не визнавались.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за позивачем обліковується об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, загальною площею 337,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 18.06.2020, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2113063563251.
ГУ ДПС у Харківській області було сформоване податкове повідомлення - рішення на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік від 08.11.2024 № 2639776-2405-2030-UA63120210000075842 у сумі 83343,0 грн.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахований відповідно до рішення Пісочинської селищної ради від 11.06.2021 та застосована ставка 0,6 % від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2022 рік.
Позивач, не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС від 08.11.2024 № 2639776-2405-2030-UA63120210000075842 аргументуючи, що відповідно до п.п.69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України об'єкт нежитлової нерухомості, розташований у с. Надточії Харківського району Харківської області, звільняється від оподаткування, 18.11.2024 звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України в порядку ст.56 ПК України.
Рішенням ГУ ДПС України № 36429/6/99-00-06-01-03-06 від 05.12.2024 строк розгляду скарги продовжено до 17.01.2025, про що зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву.
Рішенням ДПС України №902/6/99-00-06-01-02-06 від 13.01.2025 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 08.11.2024 № 2639776-2405-2030- UA63120210000075842 залишено без змін, а скарга ОСОБА_1 - без задоволення, оскільки Пісочинська селищна територіальна громада не входила до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій протягом 2022 року.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 ПК України).
Статтею 266 ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. (п.п. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 ПК України).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1., п. 266.5. ст. 266 ПК України).
Відповідно до п.п. 266.7. ст. 266 ПК України визначено порядок обчислення суми податку, а саме: обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 266.7.3. ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
За статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Разом з цим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 24.03.2022 року був прийнятий Закон України № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:
«тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок визнання об'єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.»
Аналіз підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях:
1) на яких ведуться (велися) бойові дії,
2) на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації,
3) за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
В редакції Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» пункт 69.14 викладено таким чином:
За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (абз. 1 п. 69.14). Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій (абз. 5 п. 69.14). Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмеживши його дію до 31.12.2022.
Також, Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» внесено зміни до пункт 69.22 та викладено в новій редакції, зокрема:
«… Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку…».
Суд зазначає, що Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ набрав чинність 06.05.2023, а відтак його норми не підлягали застосуванню у спірний період.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Отже, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для не нарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування земельної ділянки та відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
З огляду на положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (у редакцій, чинній на момент прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення - рішення), до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Так, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій виданий наказ від 22.12.2022 № 309 (зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 23.12.2022 №1668/39004, далі - Перелік територій), яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається.
Згідно цього переліку до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії у редакції станом на 31.12.2022, зокрема, відноситься вся територія Пісочинської селищної територіальної громади Харківського району, на території якої знаходиться оподаткований об'єкт нерухомості.
Отже, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для не нарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
Таким чином, обов'язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виникає у платників податків, об'єкти оподаткування яких розташовані на території можливих бойових дій з травня 2023 року.
Враховуючи наведене, в межах спірних правовідносин, позивач був звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
Відповідач вказує, що згідно змін, внесених вказаним законом, позивач не мав жодної пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та мав обов'язок сплатити відповідний податок в установленому розмірі, в тому числі, за спірний період (з 01.03.2022 по 31.12.2022).
Суд зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
У рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Тобто, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, який було прийнято Верховною Радою України, позивач мав пільгу щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в тому числі у спірний період (01.03.2022-31.12.2022 року), діяв згідно чинних норм Податкового кодексу України.
Водночас, 11.04.2023 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" №3050-ІХ, який набрав чинності 06.05.2023, яким скасовано пільгу по сплаті орендної плати, щодо територій, які віднесені до можливих бойових дій, на підставі чого позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тобто за період, у якому не були чинними положення вказаного закону, що суперечить нормам статті 58 Конституції України.
Суд зазначає, що у даному випадку застосування відповідачем положень Закону України від 11.04.2023 №3050-ІХ не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій (постанова ВС від 20.10.2020 року у справі № 826/3694/16).
У постанові від 03.07.2019 у справі №911/1521/18 Верховний Суд вказав, що відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки.
У постанові від 29.08.2018 у справі №492/446/15-а (провадження №11-611апп18) Велика Палата Верховного Суду врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону"; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку з викладеним, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що з 01.03.2022 по 31.12.2022 на території Пісочинської селищної територіальної громади, яка не відноситься до території активних бойових дій, повинен нараховуватися та сплачуватися податок на нерухоме майно, відокремлене від земельної ділянки, посилаючись на Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 №3050-ІХ, оскільки у спірний період (01.03.2022-31.12.2022) діяли положення Податкового кодексу України, якими було звільнено від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розташоване на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді встановлення додаткового тягаря зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підсумовуючи, суд зазначає, що відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено обґрунтованості та законності нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за 2022 рік.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми від 08.11.2024 року №2639776-2405-2030-UA63120210000075842 на суму 83343,00 грн є протиправним та підлягає скасування в частині стягнення з позивача податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року на суму 83343,00 грн.
Вказаний правовий висновок було підтримано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №520/19074/23.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір за подання позивачем даного позову до суду підлягав сплаті в розмірі 968,96 грн. Проте позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 08.11.2024 року №2639776-2405-2030-UA63120210000075842 на суму 83343,00 грн. зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за 2022 рік.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН