01 квітня 2025 року м. Рівне №460/7112/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Яцюк К.Р., представника позивача: Лемішки І.П., представника відповідача: Юхименко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 2362-17000705-22 від 11.03.2024.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу № 309-п від 06.02.2024 було проведено фактичну перевірку магазину, який розташований по АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт, за висновками якого встановлено порушення позивачем норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ід 06.07.1995 № 265/95-ВР та в подальшому винесено податкове повідомлення-рішення № 2362-17000705-22 від 11.03.2024. Звертає увагу суду, на порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки, що є підставою для скасування результатів такої перевірки. Стверджує про відсутність порушень, передбачених п. 1, п. 2 та п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки фіскальні чеки встановленої форми при покупці блока живлення Apple 5W USB Power Adapter по ціні 599,00 грн та його поверненні було надано особі, яка отримувала та повертала товар, що відображено на сайті ДПС. За позицією позивача, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для обліку товарних запасів, а тому відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Порядку № 496 не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 265/95-ВР, при цьому, документи що підтверджують облік та походження товарних запасів було надіслано на адресу відповідача. Додатково зауважує, що відповідачем невірно визначено суб'єкта відповідальності за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позаяк документи щодо ведення обліку товарних запасів оформлені на ФОП ОСОБА_2 і саме нею реалізовувались товари кінцевим споживачам, що у свою чергу виключає застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. З наведених у позові підстав позивач вважає, що оскаржуване ним рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
24.07.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено факти порушення платником податків вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: при покупці блока живлення Аррlе 5W USB Power Adapter по ціні 599,00 грн надано чек № 217167 від 07.02.2024 не встановленої форми та зразка; не забезпечено ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів в місці їх продажу, зокрема: на момент перевірки не надано будь-яких документів, які підтверджують придбання та/або походження технічно складних побутових товарів, які вказані в акті зняття залишків на загальну суму 441962,00 грн. Звертає увагу суду, що облікові документи не були надані суб'єктом господарювання на початок та в ході проведення перевірки. Допущені порушення слугували підставою для винесення податкового повідомлення рішення № 2362-17000705-22 від 11.03.2024, яке відповідач вважає обґрунтованим та правомірним, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.
30.07.2024 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Зокрема, у відповіді на відзив акцентовано увагу на тому, що до позивача безпідставно застосовано фінансові санкції за порушення порядку обліку ведення товарних запасів, оскільки позивач не є суб'єктом на якого можуть бути накладені такі санкції.
11.10.2024 позивачем подано до суду додаткові пояснення з окремих питань у порядку ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, у яких зазначено, що всі розрахункові операції проводились позивачем від імені ФОП ОСОБА_2 , а позивач був лише особою, яка проводила розрахунки, тому суб'єкт відповідальності відповідачем визначений не вірно.
У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 08.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 12.08.2024 постановлено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи № 460/7112/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.08.2024.
Ухвалою суду від 27.08.2024 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 460/7112/24 на 30 (тридцять) днів. Підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2024.
Ухвалою суду від 17.09.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 17.10.2024.
Ухвалою суду від 17.10.2024, занесеною до протоколу судового засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2024.
21.11.2024 справу знято з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючої судді у відрядженні з 21.11.2024 до 22.11.2024. Справу призначено до розгляду на 14.01.2025.
Ухвалою суду від 14.01.2025, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 13.02.2025 у зв'язку з виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
13.02.2025 справу знято з розгляду у зв'язку із участю головуючої судді Поліщук О.В. у підготовці суддів окружних адміністративних судів у період з 10.02.2025 до 14.02.2025. Справу призначено до розгляду на 18.03.2025.
18.03.2025 у судовому засіданні, на підставі статті 227 КАС України, після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення та проголошення до 28.03.2025.
28.03.2025 стадія ухвалення та проголошення судового рішення не відбулась у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді у період з 27.03.2025 по 28.03.2025. Стадію ухвалення та проголошення судового рішення призначено на 01.04.2025.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
07.02.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу від 06.02.2024 № 309-п «Про проведення фактичної перевірки», направлень від 06.02.2024 № 473/ЖЗ/17-00-07-05-15 та від 06.02.2024 № 472/ЖЗ/17-00-07-05-15 03.05.2023, згідно статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), з метою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору було проведено фактичну перевірку господарського об'єкту магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул Кулика і Гудачика, 23, ТРЦ «Екватор» з 06 лютого 2024 року, тривалістю 10 діб.
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено акт фактичної перевірки № 1442/ Ж5/17-00-07-05-17/2484403341 від 07.02.2024 (далі - акт фактичної перевірки).
У ході проведення вищезазначеної перевірки відповідачем встановлено наступні порушення податкового законодавства:
п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР , а саме:
«При покупці блока живлення Apple 5W USB Power Adapter по ціні 599,00 грн, розрахункову операцію проведено ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ). Для розрахунку була надана грошова купюра 1000 грн, натомість ФОП ОСОБА_1 було надано решту в сумі 401 грн, купюрами 3 шт по 100 грн, 2 штуки по 50 грн, 1 шт по 1 грн. Після проведення покупки документа встановленого зразка та форми не надано.
Непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО на загальну суму 602.00 грн (а саме сума готівкових коштів на місці розрахунків сановить 1401 грн (в тому числі сума покупки 599.00 грн) згідно обліку наявних купюр і монет.
Встановлено ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації з порушенням їх ведення в порядку встановленому законодавством, а саме в ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 відсутня форма ведення товарних запасів в якій зазначається інформація про факт надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів. Відповідно до акта зняття залишків товарів в реалізації знаходяться товари без належного їх обліку у ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 441962,00 грн».
Від підписання та отримання другого примірника акту ФОП ОСОБА_1 відмовився. Інспекторами складено належний акт відмови від підписання та отримання акту фактичної перевірки.
Відповідно до акту зняття залишків товарів, які фактично знаходяться в реалізації на момент проведення перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 07.02.2024, всього технічно складних побутових товарів виявлено на загальну суму 441962,00 грн. Також в даному акті міститься запис: «Документи на товар який належать ФОП ОСОБА_2 були надані в приміщенні магазину».
Не погоджуючись з висновками акту фактичної перевірки, позивачем 22.02.2024 до Головного управління ДПС у Рівненській області подано заперечення на акт перевірки до якого долучено копію договору комісії № ГІ-0200224-ОВ від 02.02.2024 із переліком товарів та цінами, копію акту приймання-передачі до договору комісії № ГІ-0200224-ОВ від 02.02.2024, копію договору про співпрацю від 01.02.2024 укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , копію форми ведення товарних запасів, копію фіскального чека (фіск. номер чека: RbXUucDSckc) від 07.02.2024 14:31:19, копію видаткового чека (фіск. номер видаткового чека: w6-8yIRuyKA) ds 07.02.2024 15:23:38, копію доказів надсилання документів для перевірки від 07.02.2024 від ФОП ОСОБА_2 ..
Згідно відповіді на заперечення № 1371/Ж12/17-00-07-05-24 від 08.03.2024 висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення позивача без задоволення.
07.02.2024 на підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 № 236217000705-22, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР в сумі 443363,00 грн.
Не погодившись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу від 25.03.2024, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 236217000705-22 від 11.03.2024 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд враховує позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 23.11.2023 по справі № 160/7797/23, щодо того, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства; «Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскаржуючи саме наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень (рішень) платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка»; «Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим устатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України».
З огляду на зазначену вище правову позицію, враховуючи підстави та предмет заявленого позову, першочергово суд вважає за доцільне надати оцінку правомірності призначення та проведення відповідачем перевірки, за результатами якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 236217000705-22 від 11.03.2024 і з цього приводу суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Абзацом першим п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Так, підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У наказі № 309-п від 06.02.2024 (яким призначено проведення фактичної перевірки) міститься посилання на норму підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як на правову підставу для проведення перевірки.
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Пункт 80.2 згаданої статті передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підп.80.2.2);
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (підп.80.2.3);
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підп.80.2.7).
Судом встановлено, що інформацією, у зв'язку з якою прийнято наказ № 309-п від 06.02.2024 стала підготовлена доповідна записка в.о. начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Рівненській області № 434/17-00-07-05-10 від 06.02.2024.
Зокрема в ній зазначено, що на виконання листа ДПС України від 10.01.2024 № 863/7/99-00-07-04-03-07, щодо здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, та іншого законодавства України, дотримання порядку проведення розрахунків суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність з продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, щодо дотримання ними порядку проведення розрахунків в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, 23 ТРЦ "Екватор" пропонується проведення фактичної перевірки.
Судом не встановлено, що доповідна записка управління податкового аудиту № 434/17-00-07-05-10 від 06.02.2024 має істотні недоліки, не відображає в собі достатньої інформації, що була в наявності/отримана відповідачем в установленому законодавством порядку від державного органу, що може свідчити про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій та не могла слугувати підставою та достатнім обґрунтуванням для призначення фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Тобто, зі змісту наказу вбачається як правова підстава для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.2 ПК України), так і фактична. Обсяг зазначеної у наказі інформації у повному обсязі відповідає вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України.
Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
У постанові Верховного Суду від 26 березня 2024 року по справі № 420/9909/23 судова палата звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
Застосовуючи такий висновок до спірних у цій справі правовідносин, суд, перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, виходить з того, що на підтвердження підстав проведення фактичної перевірки відповідачем до матеріалів справи долучено доповідну записку управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Рівненській області № 434/17-00-07-05-10 від 06.02.2024 та лист Державної податкової служби України № 863/7/99-00-07-04-03-07 від 10.01.2024, зміст яких, вказує на наявність інформації до призначення перевірки про можливі порушення щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів у сфері торгівлі побутовою технікою та електронікою в мережах роздрібної торгівлі побутової техніки на предмет дотримання ними законодавства.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідачем було надано достатні докази на підтвердження наявності підстав для призначення фактичної перевірки позивача. Зміст спірного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам, як наслідок, такий наказ не можна вважати підставою для визнання прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не правомірним.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що відповідачем невірно визначено суб'єкта відповідальності за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням судом враховується наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівкові та/або безготівковій формі.
Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів господарювання до відповідного бюджету
За змістом пунктів 1 та 2 частини 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Таким чином, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Згідно пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
За приписами абзацу 60 статті 2 Закону № 265/95-ВР термін "технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту" для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист прав споживачів". Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 до технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій належать, зокрема смартфони та мобільні телефони.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Статтею 20 Закону № 265/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
У відповідності до підпункту 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Відповідно до підпункту 14.1.202. пункту 14.1 статті 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Під час розгляду справи по суті позивач стверджував, що діяльність в магазині за адресою: АДРЕСА_1 здійснює Гресько Інна Романівна, в свою чергу ОСОБА_1 є представником ФОП ОСОБА_2 і здійснює спільну діяльність на підставі укладеного договору про співпрацю, на підтвердження чого до позовної заяви долучено копію договору про співпрацю від 01.02.2024 укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 згідно якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Сторона 1) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Сторона 2) разом сторони Договору, діючи в порядку ст. 1130 ЦК України зобов'язуються шляхом об'єднання фінансових активів і зусиль спільно діяти з приводу управління та організації роботи торгової точки, а саме підтримувати позитивну репутацію магазину, аналізувати конкурентоспроможності, вносити пропозиції з підвищення продажів (п.1.1 Договору). Сторони даним договором засвідчують, що всі наявні товарні запаси, що знаходяться в магазині належать на праві власності ФОП № 1 (п.1.2 Договору). Сторони встановлюють, що спільна діяльність здійснюється без створення юридичної особи, даний договір є договором простого товариства (в порядку ст. 1132 ЦК України) (п.1.3 Договору). Місцезнаходження вул. Кулика і Гудачека, 23 магазин «ЯБКО», м. Рівне. Будь які розрахунки Сторона № 2 здійснює від імені Сторони № 1 . Все майно (товари та товарно матеріальні цінності), що знаходяться в магазині належать на праві власності Стороні № 1 (п. 1.5. Договору).
Також до матеріалів справи долучено копію договору комісії № ГІ-0200224-ОВ від 02.02.2024 та копію акту приймання-передачі до договору комісії № ГІ-0200224-ОВ від 02.02.2024 із переліком товарів та цінами, відповідно до яких ФОП ОСОБА_2 (Комісіонер) прийняв товари на комісію від ФОП ОСОБА_3 (Комітент); копію форми ведення товарних запасів ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Зазначені документи позивачем долучалися і до заперечення на акт фактичної перевірки.
Крім того в матеріалах справи міститься скарга ФОП ОСОБА_2 від 07.02.2024 з доказами її направлення на адресу Головного управління ДПС в Рівненській області до якої також були надано копії вищенаведених документів
Також позивач стверджує, що всі розрахункові операції в магазані, який розташований за адресою АДРЕСА_1 здійснюються ФОП ОСОБА_2 із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 4000796891.
Так, в матеріалах справи наявна копія фіскального чека (фіск. номер чека: RbXUucDSckc) від 07.02.2024 14:31:19 про продаж ФОП ОСОБА_2 в магазині ( АДРЕСА_1 ) "блока живлення Apple 5W USB Power Adapter" вартістю 599,00 гривень.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія видаткового чека (фіск. номер видаткового чека: w6-8yIRuyKA) 07.02.2024 15:23:38 про повернення ФОП ОСОБА_2 в магазині ( АДРЕСА_1 ) "блока живлення Apple 5W USB Power Adapter" вартістю 599,00 гривень.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що зазначені чеки було видано під час перевірки, коли з відповідним проханням звернувся податковий інспектор. Копії цих чеків додано позивачем до заперечення на акт фактичної перевірки.
До матеріалів справи відповідачем долучено опис наявних купюр і монет що знаходяться на місці проведення розрахунків магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , який підписано ОСОБА_1 , саме як представником по договору співпраці.
Отже, вищенаведеними доказами підтверджується та обставина, що в господарській одиниці - магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 здійснює свою господарську діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про що було відомо посадовим особам відповідача, як під час проведення фактичної перевірки так і в ході розгляду заперечення на акт перевірки та під час винесення оскаржуваного повідомлення - рішення.
Будь яких доказів (договорів оренди (суборенди) приміщення, звітності інших доказів у відповідності до ст. 83 ПК України), які б свідчили про здійснення господарської діяльності з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у місці продажу (господарському об'єкті) за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем суду не надано.
У відповідності до статті 17 Закону № 265/95-ВР відповідальність за порушення вимог цього Закону застосовується до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).
Відповідно достатті 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Дана норма визначає кілька правових підстав для застосування фінансової санкції:
(1) реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку, (2) не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
На переконання суду, враховуючи той факт, що в господарській одиниці, магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 проводилися розрахункові операції за товари ФОП ОСОБА_2 , а позивач був особою, яка проводила розрахунки від імені ФОП ОСОБА_2 згідно договору про спільну діяльність, позивач у спірних правовідносинах не є особою до якої відповідно до статей 17, 20 Закону № 265/95-ВР застосовуються фінансові санкції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 236217000705-22 від 11.03.2024, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР в сумі 443363,00 грн суперечить вимогам частини другої статті 2 КАС України щодо прийняття суб'єктом владних повноважень рішення з дотриманням принципів обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак таке рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлені обставини, перевіривши правову та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 2362-17000705-22 від 11.03.2024 не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 3537,70 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 02.07.2024 № 4К99-ССРЕ-9Р26-Р691 на суму 3535,70 грн та від 08.07.2024 № 9347-6517-5880-4632 на суму 11,20 грн, які містяться в матеріалах справи. Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Рівненській областідокументально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3535,70 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 2362-17000705-22 від 11.03.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 3535,70 грн (три тисячі п'ятсот тридцять п'ять гривень 70 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Повний текст рішення складений 01 квітня 2025 року
Суддя Ольга ПОЛІЩУК