01 квітня 2025 року м. Рівне №460/4425/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Бугринського приватного акціонерного товариства "Агротехсервіс" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Головного управління ДПС в Рівненській області (далі - позивач) до Бугринського приватного акціонерного товариства "Агротехсервіс" (далі - відповідач) про надання дозволу позивачу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, в межах суми податкового боргу за платежем "земельний податок з юридичних осіб" (код платежу 18010500) в розмірі 373349,55 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що за відповідачем обліковується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в загальній сумі 373349,55 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості відповідача, визначені Податковим кодексом України, які не призвели до надходження коштів до бюджету, в т.ч. у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника податків у банку. З огляду на вказане, позивач просить надати дозвіл на погашення податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідач не надав, тому в силу вимог частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 29.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Поштове відправлення з копією зазначеної вище ухвали направлялось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, 22.05.2024 на адресу суду повернувся конверт із вкладенням.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20. Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.
Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі № 440/18128/21.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Бугринське приватне акціонерне товариство "Агротехсервіс" (код ЄДРПОУ 03760197) перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Рівненській області.
За відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 373349,55 грн за платежем "земельний податок з юридичних осіб" (код платежу 18010500), яка виникла у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань самостійно визначених платником податку у податкових деклараціях від 18.02.2022 № 11741958, від 08.07.2022 № 20472788, від 15.02.2023 № 5329811, від 06.11.2023 № 39131707, від 19.02.2024 № 10969591, а також нарахуванням пені в порядку статті 129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковий орган виніс податкову вимогу (форма "Ю") від 09.11.2021 № 0028593-1303-1703 на суму податкового боргу 6310,81 грн.
Також, на підставі пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України відповідачем винесені Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 15.02.2024 № 26/4-1700, від 19.10.2023 № 224/4-1700, від 10.03.2023 № 20/4-1700, якими вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом списання безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.
Згідно з витягом про ідентифікаційні дані Бугринського ПрАТ "Агротехсервіс", у відповідача наявний один банківський рахунок, відкритий в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" у м. Києві.
Податковий орган звернувся до банку, обслуговуючого відповідача, щодо списання з розрахункового рахунку відповідача суми податкового боргу, що підтверджується платіжними інструкціями про примусове списання (стягнення) коштів від 23.02.2023 № 3760/1703-1, від 09.11.2023 № 3760/1703-3, від 18.01.2024 № 3760/1703-8, від 13.02.2024 № 3760/1703-1 та від 23.02.2024 № 3760/1703-1.
Зазначені платіжні інструкції були повернуті АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" у зв'язку з неможливістю їх виконання через відсутність коштів на рахунку відповідача.
Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято Рішення про опис майна платника у податкову заставку від 12.04.2023 № 6439/6/17-00-13-03-04.
На підставі вказаного вище Рішення, податковим органом складено Акт опису майна відповідача від 12.04.2023 № 409.
Враховуючи, що вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В силу вимог статті 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) земельний податок з юридичних осіб як податок на майно належить до місцевих податків.
За змістом статті 265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з плати за землю.
Згідно з підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України, об'єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об'єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 ПК України).
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 ПК України).
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК України).
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК України).
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, утворює податковий борг.
Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Стаття 19-1 ПК України визначає функції податкових органів, до яких, зокрема, відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Відповідно до пункту 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
За змістом пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Приписами статті 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Також пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Як установлено пунктом 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, урегульовано положеннями статті 95 ПК України.
Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За приписами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зміст наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.
Обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із таким позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.12.2022 у справі № 813/4632/16 (№К/9901/41317/18), яка враховується судом при розгляді цієї справи в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
За змістом позовних вимог податковий орган просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в загальній сумі 373349,55 грн, який виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених платником податків зобов'язань у податкових деклараціях та нарахування податковим органом пені за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань, за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
Суд враховує, що згідно з абзацами 2-5 пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках:
рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС в Рівненській області на підставі пункту 95.5 статті 95 ПК України винесені Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 15.02.2024 № 26/4-1700, від 19.10.2023 № 224/4-1700, від 10.03.2023 № 20/4-1700, якими вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом списання безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.
При цьому, згідно з матеріалами судової справи, у Бугринського ПрАТ "Агротехсервіс" наявний один банківський рахунок, відкритий в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" у м. Києві.
Податковий орган звернувся до банку, обслуговуючого відповідача, щодо списання з розрахункового рахунку відповідача суми податкового боргу, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних інструкцій про примусове списання (стягнення) коштів від 23.02.2023 № 3760/1703-1, від 09.11.2023 № 3760/1703-3, від 18.01.2024 № 3760/1703-8, від 13.02.2024 № 3760/1703-1 та від 23.02.2024 № 3760/1703-1.
Зазначені платіжні інструкції повернуті АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" у зв'язку з неможливістю їх виконання через відсутність коштів на рахунку відповідача
Отже, матеріалами судової справи підтверджено вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з рахунків, відкритих відповідачем у банках, на вказану суму податкового боргу та відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення цього податкового боргу.
Відтак, матеріалами судової справи підтверджується право податкового органу на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в межах заявленої суми боргу 373349,55 грн. Сума заборгованості станом на час судового розгляду залишається несплаченою відповідачем, доказів протилежного матеріали судової справи не містять.
Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність залишку коштів на рахунках у банках, обслуговуючих Бугринське ПрАТ "Агротехсервіс", суд приходить до висновку, що майно, яке описане у податкову заставу згідно з Актом опису від 12.04.2023 № 409, може бути використане як джерело погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в межах суми 373349,55 грн.
Відповідно до підпункту 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
За наведених обставин, позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, відповідають обставинам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Рівненській області до Бугринського приватного акціонерного товариства "Агротехсервіс" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити повністю.
Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Рівненській області на погашення податкового боргу Бугринського приватного акціонерного товариства "Агротехсервіс" (код ЄДРПОУ 03760197) за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, в межах суми податкового боргу за платежем "земельний податок з юридичних осіб" (код платежу 18010500) в розмірі 373349,55 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 01.04.2025.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023; код ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166);
відповідач - Бугринське приватне акціонерне товариство "Агротехсервіс" (с. Бугрин, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35442; код ЄДРПОУ/РНОКПП 03760197).
Суддя Ольга ПОЛІЩУК