02 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2428/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2428/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
24.02.2025 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неврахуванні його заробітку, отриманого у періоди з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012 на ЗАТ "Золотовидобувна компанія "Полюс" на підставі довідок №259 та №260 від 01.04.2013 про заробітну плату.
- зобов'язати ГУПФ зарахувати та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2024 на підставі довідок №259 та №260 від 01.04.2013 про заробітну плату за періоди роботи з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012 на ЗАТ "Золотовидобувна компанія "Полюс".
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у безпідставному неприйнятті до уваги довідок від 01.04.2023 №259 та №260 ЗАТ "Золотовидобувна компанія "Полюс" про заробітну плату позивача під час вирішення питання про призначення пенсії на виконання рішення суду, що призвело до обрахунку та виплати пенсії у зменшеному розмірі.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві представник ГУПФ просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що Законом України від 01.12.2022 №2783-ІХ “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» Україна зупинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаної від імені України у м.Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94 ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь. Тому при призначенні пенсії заробітна плата враховується на території російської федерації за період по 31.12.1991 за умови підтвердження довідки про заробітну плати первинними документами. Вказав, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 по справі №440/7088/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_1 з 01.06.2024 здійснено перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду та довідок про заробітну плату №259 та №260 від 01.04.2013, а саме зараховано до страхового стажу періоди роботи: з 01.01.1992 по 01.04.1993, з 02.04.1993 по 31.10.1993, з 01.11.1993 по 29.03.1994, з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012 в російській федерації. При цьому, зобов'язальна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №440/7088/24 не містить зобов'язання щодо зарахування заробітної плати, для розрахунку пенсії, за період з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.2012 по 20.08.2012 згідно довідок про заробітну плату №259 та №260 від 01.04.2013. ГУ ПФ надало відповідь 1951-1261/О-02/8-1600/25 від 31.01.2025 на звернення ОСОБА_1 1261/О-1600-25 від 21.01.2025 щодо виконання рішення суду (а.с. 24-25).
Розгляд справи, відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у ГУПФ, де з 30.01.2024 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
29.05.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про зарахування страхового стажу (а.с. 50).
До заяви позивач додав копії, зокрема, довідки ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" (Росія, 663280, смт. Северо-Єнісейський, вул. Белінського, 2-б) №296 від 09.04.2013 (а.с. 36), довідки про заробітну плату №259 (а.с. 35), №260 (зворот а.с. 37) від 01.04.2013, №44 (зворот а.с. 35), №580 (а.с. 37), № 3534 (зворот а.с. 38), №4074 (а.с. 38), №4075 від 20.08.2012 (зворот а.с. 39).
Вказана заява розглянута за принципом екстериторіальності ГУПФ в Чернігівській області, рішенням якого від 06.06.2024 №163750025952 відмовлено ОСОБА_1 у доповненні стажу. Відмовляючи у перерахунку пенсії, пенсійний орган виходив з того, що з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Вказав, що до страхового стажу на підставі трудової книжки та інших документів зараховуються періоди (служби) на території РРФСЗ по 31.12.1991.
Не погодившись з мотивами відмови, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №440/7088/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024, суд, зокрема, визнав протиправним та скасував прийняте ГУПФ в Чернігівській області рішення 163750025952 про відмову в перерахунку пенсії від 06.06.2024. Зобов'язав ГУПФ в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2024 про перерахунок пенсії, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
21.01.2025 позивач звернувся до ГУПФ в Полтавській області із заявою щодо виконання рішення суду, у відповідь на яку відповідач листом від 31.01.2025 повідомив, що на виконання рішення суду у справі №440/7088/24 ГУПФ в Чернігівській області розпорядженням від 20.11.2024 перераховано пенсію ОСОБА_1 за віком з 01.06.2024. При обчисленні розміру пенсійної виплати взято до уваги страховий стаж з урахуванням висновків суду та довідок по заробітну плату №259 та №260 від 01.04.2013, а саме - зараховано до страхового стажу періоди роботи: з 01.01.1992 по 01.04.1993, з 02.04.1993 по 31.10.1993, з 01.11.1993 по 29.03.1994, з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012. Тривалість страхового стажу склала 32 роки 08 місяців 04 дні, стаж враховано по 29.02.2024. Заробітну плату враховано за період за індивідуальними відомостями про застраховану особу з 01.07.2000 по 29.02.2024 (з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.2012 по 20.08.2012 зі значенням "0"). Розмір пенсійної виплати з 01.06.2024 склав 5406,77 грн. Звертали увагу, що зобов'язальна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №440/7088/24 не містить зобов'язання щодо зарахування заробітної плати, для розрахунку пенсії, за період з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.212 по 20.08.2012 згідно довідок про заробітну плату №259 та №260 від 01.04.2013. Також звернуто увагу, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №440/7088/24 не містить зобов'язань, покладених на ГУПФ в Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с. 8).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян врегульовує Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з п. 1 ст. 41 Закону №1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та РФ (надалі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).
Відповідно до ст. 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Угоди, обчислення пенсій відбувається із заробітку (доходів) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж. У тому випадку якщо у державах-учасницях Угоди введено національну валюту, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до абз. 5 пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (надалі - Порядок № 22-1), особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє зробити висновок про те, що заробіток (дохід) за періоди роботи на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при обчисленні розміру пенсії за умови надання особою довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях).
Фактично, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, відповідач врахував нульовим значенням заробітну плату за період його роботи у РФ з 01.07.2000 по 29.02.2024.
Однак суд зазначає, що у періоди з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012 ОСОБА_1 нараховувалася заробітна плата, факт чого підтверджується довідками ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" №259 та №260 від 01.04.2013, копії яких наявні у матеріалах адміністративної справи та в електронній пенсійній справі (зворот а.с. 55- а.с. 56).
Окрім цього, у вказаних довідках зазначено про здійснення відрахувань до пенсійного фонду рф.
Таким чином, вищезазначені довідки підтверджують факт нарахування позивачу заробітної плати за періоди з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012, а тому заробіток позивача у вказані періоди підлягає врахуванню при обчисленні розміру пенсії.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що з огляду на факт зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаної від імені України у м. Мінську 22.01.1993 у відносинах з РФ та Республікою Білорусь, при призначенні пенсії заробітна плата враховується на території російської федерації за період по 31.12.1991 за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, з огляду на наступне.
Дійсно, 01.12.2022 прийнято Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" №2783-ІХ (надалі - Закон №2783-IX), яким керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинено у відносинах з РФ та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 №140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162). Вирішено, керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 №140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).
Отже, Законом №2783-IX зупинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчинену від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифіковану Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР, тому до документів, виданих на території РФ, при їх пред'явленні на території України застосовуванню підлягала вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка є чинною у відносинах України з РФ.
Водночас 04.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №107 "Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав", якою установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Законом №2102-IX від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, що триває і дотепер.
Станом на 24.02.2022 спірні довідки, видані на території РФ, приймалися на території України без спеціального посвідчення в силу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, дія якої була зупинена лише Законом №2783-IX від 01.12.2022. Тому такі довідки підлягають прийняттю на території України без спеціального посвідчення (проставлення апостиля).
З огляду на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині доводів про протиправну бездіяльність відповідача внаслідок неврахування заробітної плати за періоди з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012, оскільки саме ці періоди враховано позивачу за нульовим значенням.
З приводу дати, з якої має бути здійснено перерахунок пенсії позивача, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №440/7088/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024, позивачу з 01.06.2024 здійснено перерахунок стажу та зараховано до страхового стажу періоди його роботи. в т.ч. з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012.
Враховуючи встановлені судовим розглядом обставини протиправної бездіяльності пенсійного органу в частині неврахування заробітної плати за періоди з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012, перерахунок пенсії позивача слід здійснювати з 01.06.2024.
Тож з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення позов слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за періоди з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012 згідно з довідками ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" від 01.04.2013 №259 та №260 та зобов'язати відповідача здійснити з 01.06.2024 перерахунок і виплату пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за періоди з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012 згідно з довідками ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" від 01.04.2013 №259 та №260.
Відтак позов слід задовольнити у спосіб, встановлений судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що при поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, складає 100% сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/2428/25 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за періоди з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012 згідно з довідками ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" від 01.04.2013 №259 та №260.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.06.2024 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за періоди з 16.07.2005 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.09.2008, з 01.11.2008 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 20.08.2012 згідно з довідками ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" від 01.04.2013 №259 та №260.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун