02 квітня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/4318/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 01.04.2025 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 22.02.2025 №41, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочку від призову під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
01.04.2025 позов за результатами автоматизованого розподілу переданий судді Кукобі О.О.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, у якій просив заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо його призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення для проходження військово-лікарської комісії до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі.
Мотивуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову позивач зазначив, що він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв'язку із здійсненням постійного догляду за рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є особою з інвалідністю (1а група) з дитинства та за висновком ЛКК за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Однак повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 (лист від 18.03.2025 за вих.№2287/798) ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, причини відмови: відсутні підтверджуючі документи, що мати особи з інвалідністю та мати заявника (сестра особи з інвалідністю) потребують постійного догляду. За твердженням заявника, висновок комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 не ґрунтується на вимогах закону, оскільки до заяви про надання відстрочки ним були долучені документи щодо неможливості матері та рідної сестри особи з інвалідністю здійснювати догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за станом здоров'я. А оскільки відповідач відмовив у наданні позивачу відстрочки від призову, існує реальна загроза призову позивача на військову службу, що унеможливить захист його права на отримання відстрочки.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подану заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов такого висновку.
Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені вище підстави є оціночними, а тому при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
У силу пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.
А відповідно до частини другої цієї статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідними наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Забезпечення позову - це фактично гарантія майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідні заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.
Суд враховує, що в матеріалах справи наявна копія повідомлення від 18.03.2025 за вих.№2287/798 за підписом начальника сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким позивача повідомлено про розгляд його заяви про надання відстрочки та ухвалення рішення, оформленого протоколом від 22.02.2025 №41, про відмову у наданні відстрочки.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Позивач наполягає на наявності підстав для надання йому відстрочки з огляду на здійснення ним постійного догляду за рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У матеріалах позову наявні копії:
- довідки від 01.03.1993 №010678 про встановлення ОСОБА_2 , 1976 р.н., першої групи інвалідності, захворювання з дитинства, безтерміново, потребує постійного стороннього догляду та допомоги;
- висновку від 29.12.2023 №652 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого Комунальним підприємством "Семенівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської селищної та Оболонської сільської ради, яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рекомендовано отримання соціальної послуги на непрофесійній основі від фізичної особи;
- висновку від 03.01.2024 №01-16/7 про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, виданого Комунальною установою "Центр надання соціальних послуг" Семенівської селищної ради: за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб встановлено, що ОСОБА_2 потребує надання соціальних послуг з догляду;
- листа-повідомлення спеціалізованої психіатричної МСЕК від 09.09.2011 №171, за яким гр. ОСОБА_2 має 1 групу інвалідності з дитинства підгрупа А безтерміново;
- заключення ЛКК КП "Семенівський центр ПМСД" від 29.12.2023 №652: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду;
- висновку від 02.01.2025 №4 лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, виданого Комунальним підприємством "Семенівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської селищної та Оболонської сільської ради, за яким ОСОБА_2 , 1976 р.н., особа з інвалідністю І-А групи, проживає разом з ОСОБА_1 ; за рівнем обмеження життєдіяльності: обмеження самообслуговування, обмеження здатності до самостійного пересування; обмеження здатності до орієнтації; обмеження здатності до спілкування; обмеження здатності контролювати свою поведінку; потребує постійного стороннього догляду.
Крім того, позивач надав копії:
- заключення ЛКК КП "Семенівський центр ПМСД" від 02.01.2024 №3, яким підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (яка є матір'ю ОСОБА_2 ) за станом здоров'я доглядати доньку ОСОБА_2 , 1976 р.н., особу з інвалідністю І-А групи, не може;
- заключення ЛКК КП "Семенівський центр ПМСД" від 05.02.2025 №55, яким підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перебуває на "Д" обліку у лікаря-терапевта; за станом здоров'я потребує постійного амбулаторного та періодичного стаціонарного лікування.
До позову долучено копії:
- заключення ЛКК КП "Семенівський центр ПМСД" від 27.01.2025 №41, яким підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (яка є рідною сестрою ОСОБА_2 ), за станом здоров'я протипоказане тяжке фізичне навантаження (більше 5 кг), довготривале перебування на ногах;
- заключення ЛКК КП "Семенівський центр ПМСД" від 21.03.2025 №112, яким підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за станом здоров'я доглядати сестру ОСОБА_2 , 1976 р.н., особу з інвалідністю І-А групи, не може;
- заключення ЛКК КП "Семенівський центр ПМСД" від 21.03.2025 №113, яким підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за станом здоров'я потребує постійного амбулаторного та періодичного стаціонарного лікування.
Також позивач надав копії довідок Відділу з питань призначення та виплати соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню №1 Управління соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 26.02.2024 №160, від 26.07.2024 №368, від 24.01.2025 №41 про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку і отримує щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає з особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, яка потребує за висновком ЛКК постійного стороннього догляду на догляд за нею (підопічна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 01.01.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 30.06.2025.
Окрім того, до позову додано копію рішення Виконавчого комітету Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 11.03.2025 №57 "Про можливість особи бути опікуном над недієздатною особою", яким вирішено вважати можливим призначення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у разі визнання її судом недієздатною особою разом з копією подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_5 опікуном.
Отож наявні у розпорядженні суду матеріали справи з достатньою переконливістю свідчать про здійснення позивачем постійного стороннього догляду за рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також про неможливість здійснення такого догляду матір'ю (членом сім'ї першого ступеня споріднення) та рідною сестрою (членом сім'ї другого ступеня споріднення) ОСОБА_2 , що у силу пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є підставою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15.01.2025 №4220-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 14.01.2025 №27/2025 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації", затвердженого Законом України від 15.01.2025 №4221-IX, продовжено з 8 лютого 2025 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Таким чином, наразі строк дії на території України воєнного стану та проведення загальної мобілізації продовжено до 09.05.2025 включно.
У силу частини дев'ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З аналізу зазначених норм слідує, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується, в тому числі, виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії, і за усталеною судовою практикою не підлягає оскарженню, оскільки є реалізованим.
Таким чином, суд дійшов висновку, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
При цьому суд враховує висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних відносинах, викладений у постанові від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.
Фактично, у разі задоволення позову в цій справі, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме - доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення позовних вимог. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд розуміє, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у цьому випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Водночас невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача та забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також його структурним підрозділам (відділам), вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі №440/4318/25.
Поряд з цим суд не вбачає підстав для заборони відповідачу направляти позивача для проходження військово-лікарської комісії, оскільки такі дії самі по собі не є призовом на військову службу.
Суд звертає увагу на приписи статті 156 КАС України, відповідно до яких ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 2, 5, 150-156, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/4318/25 задовольнити частково.
Заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також його структурним підрозділам (відділам), вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі №440/4318/25.
В іншій частині - у задоволенні заяви відмовити.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
Позивач (заявник, стягувач): ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач (боржник): ІНФОРМАЦІЯ_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ).
Допустити ухвалу до негайного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Олександр КУКОБА