Справа № 420/6455/25
31 березня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши у письмовому провадженні ч.1 ст.154 КАС України заяву Військової частини НОМЕР_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу ДВС у м.Умані Уманського району Черкаської області (пров.Тихий,3-А, м.Умань, Уманський район, Черкаська область, 20300) про скасування постанови, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
З позовом до суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 до Відділу ДВС у м.Умані Уманського району Черкаської області, в якому позивач просить:
визнати неправомірними постанови про внесення виправлення помилки у процесуальному документі заступником начальника відділу Ольгою КОЛЬЦОВОЮ 10.02.2025 було здійснено внесення виправлення до документу “Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 10.02.2025: Виправити помилку, а саме: замість ЄДРПОУ 24973330 зазначити ЄДРПОУ 24973530, внесення виправлення до документу “Постанова про накладення штрафу» від 10.02.2025: Виправити помилку, а саме: замість ЄДРПОУ 24973330 зазначити ЄДРПОУ 24973530, внесення виправлення до документу “Постанова про стягнення виконавчого збору» від 10.02.2025: Виправити помилку, а саме: замість ЄДРПОУ 24973330 зазначити ЄДРПОУ 24973530, внесення виправлення до документу “Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 10.02.2025: Виправити помилку, а саме: замість ЄДРПОУ 24973330 зазначити ЄДРПОУ 24973530, відділом державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ);
скасувати виконавчі постанови винесені відділом державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) рамках виконавчого провадження №74154397 від 15.02.2024 на виконавчий лист №420/25979/23 виданий 26.01.2024 Одеським окружним адміністративним судом, а саме: постанова від 24.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанова від 13.03.2024 про накладення штрафу; постанова від 02.05.2024 про стягнення виконавчого збору; постанова від 07.06.2024 про стягнення виконавчого збору.
визнати неправомірними виконавчі дії відділом державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) рамках виконавчого провадження №74154397 від 15.02.2024 на виконавчий лист №420/25979/23 виданий 26.01.2024 Одеським окружним адміністративним судом;
зобов'язати відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) закрити виконавче провадження №74154397 від 15.02.2024 року на виконавчий лист №420/25979/23 виданий 26.01.2024 Одеським окружним адміністративним судом в зв'язку з виконанням рішення суду в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі.
28 березня 2025 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд: зупинити стягнення на підставі виконавчого листа №420/25979/23 від 19.12.2023.
В обґрунтування вказаної заяви позивачем вказано, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст.151 КАС України встановлено, зокрема, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У той же час забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення позовних вимог або досягнення іншої мети, не пов'язаної із забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та позовну заяву, судом встановлено, що підставою для зупинення дії оскаржуваного рішення заявниця визначає очевидну його протиправність. Таким чином, питання пов'язані з вимогами позивача щодо протиправності рішення, що є предметом доказування у даній справі.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №826/7496/18, від 20.01.2021 року у справі №ЗПП/320/23/20 забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії (п.25-29 постанови від 20.01.2021 року).
Забезпечення позову та обґрунтування його застосування повинно бути пов'язано саме з предметом позову. Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом наявності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Позивачем не надано до суду будь-яких об'єктивних доказів, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує, саме, очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову..
Керуючись статтями 151, 154, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу ДВС у м.Умані Уманського району Черкаської області (пров.Тихий,3-А, м.Умань, Уманський район, Черкаська область, 20300) про скасування постанови, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення повної ухвали..
Суддя К.С.Єфіменко