Справа № 420/39698/24
02 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 70 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 18.06.2022 по 30.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 10.12.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 70 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди 18.06.2022 по 30.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 10.12.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000 гривень з розрахунку на місяць, за період з 18.06.2022 по 30.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 10.12.2022 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000 гривень з розрахунку на місяць, за період з 18.06.2022 по 30.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 10.12.2022 року, мотивуючи це тим, що в червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді місяці 2022 року., капітан ОСОБА_1 , брав безпосередню участь у виконанні бойових завдань у районі ведення бойових дій з організації всебічного забезпечення за напрямком діяльності військових частин та підрозділів ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під час перебування у складі ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у період: з 18.06.2022 по 30.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 19.11.2022. Також під час перебування в складі ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в листопаді та грудні місяці 2022 року., капітан ОСОБА_1 , брав безпосередню участь у виконанні бойових завдань у районі ведення бойових дій з організації всебічного забезпечення за напрямком діяльності військових частин та підрозділів ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під час перебування у складі ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період: з 19.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 10.12.2022. Відтак, у зв'язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Позивач набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за період з 18.06.2022 по 30.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з
по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 10.12.2022р. Але відповідачем не здійснювалось нарахування та виплата додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за періоди безпосередньої участі Позивача у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у зв'язку із чим, 18.09.2024 в інтересах Позивача було направлено заяву до Військової частини НОМЕР_1 та отримана відповідь з рекомендацією звернутися до в/ч до якої він був відряджений за отриманням інформації.
Ухвалою від 30.12.2024 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів - відмовлено.
30.03.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов у якому він позов не визнає та зазначає, що Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 13.08.2020 по 25.02.2025 рік, згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2020 № 162 та витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2025 рік № 51, виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) 12.12.2022 рік № 224 Позивач з 12.12.2022 прибув з відрядження до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) що спростовує ствердження Позивача про відсутність можливості своєчасно скористатись правовою допомогою. Окрім того, Позивач за час, від моменту повернення з відрядження 12.12.2022 до моменту виключення зі списків особового складу частини 25.02.2025, використав щорічну відпустку за 2023 рік у кількості 30 діб та щорічну відпустку за 2024 рік у кількості 30 діб відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2025 рік № 51. Тож, відсутність змоги покидати територію військової частини також не відповідає дійсності, а тому він пропустив строк на звернення до суду із позовом.
Відповідно до Постанови № 168 (зі змінами)та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29 Позивачу була виплачена додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за періоди:
01 червня по 30 червня 2022 року, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарчої діяльності) від 01.07.2022 рік № 54;
01 липня по 31 липня 2022 року, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарчої діяльності) від 01.08.2022 рік № 69;
01 серпня по 31 серпня 2022 року, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарчої діяльності) від 01.09.2022 рік № 83;
01 вересня по 30 вересня 2022 року, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарчої діяльності) від 01.10.2022 рік № 92;
01 жовтня по 31 жовтня 2022 року, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарчої діяльності) від 01.11.2022 рік № 108;
01 листопада по 30 листопада 2022 року, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарчої діяльності) від 01.12.2022 рік № 125;
01 грудня по 31 грудня 2022 року, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарчої діяльності) від 05.01.2023 рік № 13.
Окрім того, отримання вищезазначеної винагороди в розмірі 30 000 грн. 00 коп. підтверджує картка особового рахунку Позивача за 2022 рік (довідка додається).
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакціях, що діяли у періоди з 17.06.2022 по 30.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.22 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 10.12.2022 року інформації про додаткову винагороду, у розмірі, збільшеному до 70 000 гривень - відсутня. Посилання Позивача на пункти з розділу XXXIV "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі Наказ - 260) вважаємо недоцільним, у зв'язку з тим що спірними є періоди 18.06.2022 по 30.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.22 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.22 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 10.12.2022, а Наказ - 260, доповнено новим розділом “XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану" лише 25 січня 2023 року № 44 наказом Міністра оборони України.
В жодному, з наданих Позивачем, документів не зазначені Бойові накази або розпорядження командувача оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", які б Позивачем виконувались і на підставі яких повинні були бути доповіді про виконання завдань. В наданих рапортах зазначаються лише бойове розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.06.2022 року №343/1465/дск та Бойовий наказ начальника 13 ФЦ від 16.02.2022 року №30.
Відповідно до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.06.2022 року №343/1465/дск та Бойового наказу начальника 13 ФЦ від 16.02.2022 року №30, "... з метою виконання завдань з геопросторовї підтримки, а також зняття психологічного навантаження з військовослужбовців, які виконують завдання у підпорядкуванні ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (зі складу ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") :
Провести ротацію особового складу картографічної групи 13 ФЦ, які виконують завдання у підпорядкуванні ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_4 "
Відрядити у розпорядження командувача ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " картографічну групу у кількості."
Жодних інших завдань окрім, провести ротацію та відрядити групу там не зазначено, тобто Позивач у всіх своїх рапортах і обґрунтуваннях не зазначив жодного бойового розпорядження або Бойового наказу командувача оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що було б підтвердженням виконання ним завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ в районі ведення бойових дій.
журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового
донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
Позивач у рапортах від 08.12.2022 року зазначає:
про початок ведення (з 18.06.2022) встановленим порядком “журналу бойових дій підрозділу військової частини НОМЕР_1 " для виконання завдань в складі ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 " до 19.11.2022 року “ ІНФОРМАЦІЯ_1 " з геопрострової підтримки в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.06.2022 року №343/1465/дск з проханням надати вказівки відповідальним особам для реєстрації вищезазначеного журналу.
Зазначаючи при цьому, що даний журнал вівся для виконання завдань в складі ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 " з геопрострової підтримки в районі ведення бойових дій, але чомусь з зазначенням бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.06.2022 року №343/1465/дск (по факту, про ротацію особового складу і їх відрядження) та з проханням надати вказівки відповідальним особам для реєстрації вищезазначеного журналу.
В червні 2022 року рапорт з проханням зареєструвати відповідний журнал до військової частини НОМЕР_1 не надходив.
Дистанційне реєстрування документу, який містить службову інформацію, не відповідає вимогам керівних документів.
від 08.12.2022 рок, про виконання Позивачем у складі картографічної груп ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 " до 19.11.2022 року “Дніпро" бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.06.2022 року №343/1465/дск в період з 18.06.2022 року по 30.11.2022 року (відповідними записами в “журналі бойових дій підрозділу військової частини НОМЕР_1 ").
В даному рапорті Позивач підтверджує, що проводив записи не по бойовому розпорядження або Бойовому наказу командувача оперативного угрупування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ", а по бойовими розпорядженнями ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.06.2022 року №343/1465/дск, продовжуючи зазначати бойове розпорядження і наказ, яким його туди направлено.
Так, звертаємо увагу, що бойове розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.06.2022 року №343/1465/дск, зазначало, що група убуває в розпорядження командувача ОСУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ", тобто буде виконувати завдання в цей період часу завдання даного командувача. Окрім того, Позивач не міг, під час перебування в оперативному угрупуванні військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 " отримувати і виконувати бойові (спеціальні) завдання із всебічного забезпечення діючих угруповань військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 " від ІНФОРМАЦІЯ_3 або командира військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно записів журналу обліку журналів, карток і завершених провадженням справ 13 ФЦ №11 розпочатого 25.02.2022 року (на 32 аркушах):
Перший Журнал бойових дій картографічної групи НОМЕР_2 ФЦ був розпочатий 09.12.2022 року іншою групою.
запис під порядковим номером 62 від 01.02.2024 року зазначає, що Позивачем був отриманий бланк журналу, але без реєстрації даних і подальшої здачі, тож висновок, що бланк не був використаний в подальшому для ведення журналу і рахується як не заведений.
Позивач повідомив про наявність Журналу бойових дій 08.12.2022 року рапортом, а вибули з ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 " 10.12.2022 року, після повернення так і не надавши даний журнал до Військової частини НОМЕР_1 .
Отже, у військовій частині НОМЕР_1 , зазначений Позивачем Журнал бойових дій не видавався, не реєструвався і на зберіганні не надходив.
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Надані рапорти деякі без дати, деякі без дати і підпису як і долучені до них списки осіб, які, на думку Позивача, виконували завдання і головне, в жодному з наданих рапортів не вбачається, що Позивач виконував бойові (спеціальні) завдання в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань по організації всебічного забезпечення за напрямком діяльності військових частин та підрозділів ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Тобто, бойовий наказ або розпорядження є початком виконання бойових (спеціальних) завдань та їх забезпечення військовослужбовцем. Журнал бойових дій та перераховані інші журнали є фактичним відображенням процесу здійснення згаданих заходів. А рапорт (донесення) командирів є фінальним етапом, який настає після відповідного виконання військовослужбовцем таких завдань. Відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.22р. №912/з/29 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють щомісячно до 5 числа органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць довідкою за формою, наведеною в додатку №1 до доручення. У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.
Вищезазначені довідки Позивачем також не надавалися до військової частини НОМЕР_1 і не надходили від ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Сам по собі факт виконання Позивачем службових обов'язків у складі картографічної груп ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " під час дії воєнного стану не створює для Відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Крім того, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
А самі лише вимоги Позивача, проте що, з 18.06.2022 року він виконував бойові накази ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (без підтверджуючих документів), не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн., яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168. За відсутності жодної інформації про виконанні завдань на підставі оперативних директив, бойових наказів, розпоряджень, бойових донесень ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " у визначений період, а натомість є лише бойове розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке підтверджує той факт, що Позивач був відряджений і бойові розпорядження, та накази, які підтверджують той факт, що Позивач прибув до ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Отже, у військової частини НОМЕР_1 підстави для виплати Позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану у збільшеному розмірі були відсутні.
Тож вважаємо, що надані документи у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку, що в період часу з 18.06.2022 по 10.12.2022 року включно Позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 в частині виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, є безпідставними, та такими, що не можуть бути задоволеними у рамках чинного законодавства.
Ухвалою суду 30.12.2024 року зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року відмовлено у поновлені строку представнику відповідача.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб.
Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом командира в/ч НОМЕР_1 №162 від 13.08.2020 року ст.лейтенант ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу частини.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 №89 від 16.06.2022 року капітана ОСОБА_1 відряджено у розпорядження командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » терміном з 17.06.2022 року до окремого розпорядження.
Згідно витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 12.12.2022 року вважати таким що прибув з відрядження з ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 12.12.2022 року капітан ОСОБА_1
14.10.2022 року наказом Командувача оперативного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) №12Д вважати такими, що прибули та приступили до виконання обов'язків в складі оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, виконання бойових завдань: 13 фотограмметричний центр з 21 червня 2022 року капітан ОСОБА_1 , старший інженер.
Наказом Командувача оперативного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (по стройовій частині) від 22.12.2022р. № 2 ОУВ вважається такими, що вибули зі складу оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: 13 фотограмметричний центр з 10 грудня 2022 року: капітан ОСОБА_1 , старший інженер першого відділу (фотограмметричної обробки даних).
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 №51 від 25.02.2025 року капітана ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 та вважається таким, що 25.02.2025 року справи та посаду здав та вибув до нового місця служби.
Згідно витягів з наказів командира в/ч НОМЕР_1 : №13 від 05.01.2023 року, №125 від 01.12.2022р., №108 від 01.11.2022, №92 від 01.10.2022, №83 від 01.09.2022, №69 від 01.08.2022, №54 від 01.07.2022р., картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2022 рік позивачу протягом періоду з травня по грудень 2022 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода у розмір 30000грн. щомісячно.
У вересні 2024 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100000грн. за період з 18.06.2022 по 12.12.2022 року, та відповідачем надана відповідь у якій запропоновано звернутися з цим питанням до військової частини до якої був відряджений позивач.
Позивач не погодився із даною відповідью та звернувся до суду з позовом
Джерела прав та висновки суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ключовим питанням в контексті розгляду даної справи є встановлення періоду для видачі довідки про безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у відповідності до вимог телеграми Міністра Оборони України від 25.03.2022 № 248/1298, з урахуванням змін від 18.04.2022 № 248/1529, та Окремого доручення Міністра Оборони України №912/а/29 від 23.06.2022.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Президент України Указом від 24 лютого 2022 року №64/2022 ввів в Україні воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей указ затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Надалі воєнний стан неодноразово продовжувався і діє дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі Постанова №168), якою установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил…. виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах….. (абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 350 від 22.03.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 754 від 01.07.2022 - застосовується з 1 червня 2022 року, № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 1146 від 08.10.2022 - застосовується з 1 вересня 2022 року)
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 р. № 793 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 (яка набрала чинності 19 липня 2022 року та застосовується з 24 лютого 2022 року), зокрема,
- внесені зміни у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінив словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць
- абзац шостий пункту 2 після слів під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану замінити словами у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, Міністром оборони України були видані рішення, які визначали умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, зокрема:
1)Телеграма Міністра оборони України від 07.03.2022 № 248/1217.
2)Телеграма Міністра Оборони України від 25.03.2022 № 248/1298, якою вказано:
- виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини;
керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми) ( пункт 5 Телеграми МОУ № 248/1298).
При цьому, рішенням Міністра оборони України від 18.04.2022 № 248/1529, пункт 4 та додаток № 1 телеграми Міністра оборони України від 25.03.3033 № 248/1298 було викладено в новій редакції за якою вказано:
- Командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною у додатку № 1 до цієї телеграми та у підставах про видання такої довідки (додаток № 1) обов'язково зазначати документи, визначені абз. 3 або 4 та абз. 5 пункту 3 цієї телеграми.
2) Окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29 ( далі Доручення МОУ № 912/з/290, яке застосовується з 01.06.2022, та яким визначено, що
- під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін. (пункт 1 Доручення МОУ № 912/з/29);
- документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець( абзаци 3, 4 пункту 3 Доручення МОУ № 912/з/29);
- керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа доручено повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку №2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Надано право керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24 лютого 2022 року( пункт 4 Доручення МОУ № 912/з/29);
- це доручення застосовується з 01.06.2022 (крім абзацу 3 пункту 1, абзацу 4 пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022)( пункт 14 Доручення МОУ № 912/з/29).
Таким чином, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, Рішення №248/1298, з урахуванням змін від 18.04.2022 № 248/1529 та Окремого доручення Міністра Оборони України №912/а/29 від 23.06.2022, питання виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами.
Документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів є бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу та довідок командира військової частини за формами, наведеними в додатку № 1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, з урахуванням змін від 18.04.2022 № 248/1529, а з 01 червня 2022 року - згідно Окремого доручення №912/а/29.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої вимоги наявність складених ним рапортів та наказів на відрядження.
Проте позивачем не доведено, що складені ним рапорти відповідно подавались ним щомісячно до командування військових частини / угрупувань до якого він був відряджений в період виконання ним бойових завдань та під час перебування у відрядженні.
Водночас з наданих суду рапортів не вбачається, яке саме конкретне бойове завдання було поставлено та виконано, місце його виконання, час, година початку виконання та закінчення.
Та рапорти складені позивачем та подані до суду разом з позовом на підтвердження права позивача на отримання додаткової винагороди у розміру 100000грн. не місять дати їх складення, підписів особи яка їх склала, проте містять адресат - начальнику 13фотограмметричного центру.
Водночас такі рапорти повинні були подаватися позивачем до командування в/ч або угрупування до якого вони були відряджені, так як саме цим командуванням до якого воін був відряджений ставились щоденні бойові завдання та здійснювався контроль за їх виконанням, проте докази складення та подачу рапортів до цих військових частини або угрупувань матеріали справи не містять, тому надані рапорти суд вважає неналежними доказами.
Також матеріали справи не містять доказів того, що командуванням військової частини, або угрупування до якого був відряджений позивач реєструвались рапорти про участь позивача у виконанні бойових завдань, та відправлялись щомісячно на виконання приписів вищенаведених телеграм до командування в/ч НОМЕР_1 .
Також позивач не звертався до ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щодо підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін.
Також позивач не звертався зі скаргою або позовом до суду щодо визнання протиправною бездіяльність щодо не виконання командуванням військової частини, або угрупування до яких він був відряджений в спірному періоді положень телеграм Міністерства оборони України щодо неповідомлення до 5 числа військову частину (установи) за місцем штатної служби позивача про підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною у додатку № 1 до телеграми, під час відрядження та після його закінчення, тоді як йому було достеменно відомо про те, що дана винагорода йому не виплачувалась.
Не містять матеріали справи витягів з журналів бойових дій та бойових наказів/розпоряджень зареєстровані у діловодстів в/ч та грифом для службового користування, за якими підтверджується право позивача на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000грн. у спірному періоді.
З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».
Разом із тим, суд вважає, що саме лише не спростування владним суб'єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Згідно із сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 стандартами доказування обставин спору: 1) покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Суд відмічає, що у силу ч.4 ст.44, ч.2 ст.78, ч.3 ст.78, п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.4 ст.162 КАС України обов'язок повідомлення суду усіх обставин справи та підтвердження доводів про існування цих обставин відповідними доказами покладений, насамперед на учасників справи сторони спору.
Окрім того, суд згідно з ч.4 ст.9 КАС України обтяжений законодавцем обов'язком встановити об'єктивну істину у кожному спорі за власною ініціативою безвідносно до стану виконання учасниками справи сторонами спору згаданого вище процесуального обов'язку.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024р. у справі №400/1217/23: 1) Обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) Посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту наведеної норми процесуального закону викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними є доведеність порушення власних прав та охоронюваних законом інтересів приватної особи/заявника.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що наведені заявником аргументи та подані заявником докази не доводять факту порушення Відповідачем вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України під час реалізації власних дискреційних повноважень у ході прийняття рішення щодо виплати та проведення виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000грн.
При цьому як раніше встановлено судом, позивачу протягом спірного періоду відповідачем було нарахована та виплачена щомісячно додаткова винагорода у розміру 30000грн., а тому суд вважає, що позовні вимоги необгрунтовані та не підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) рнокпп НОМЕР_4 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Суддя Е.А.Іванов
.