Справа № 420/872/25
31 березня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 16751,43 грн., що був утриманий з її донарахованого грошового забезпечення, яке їй було виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року у справі № 420/33967/23; стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) 16 751,43 гривень грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке було виплачено їй на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року у справі № 420/33967/23, на її користь; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 16 листопада 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 16 листопада 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 листопада 2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року у справі № 420/33967/23 військовою частиною НОМЕР_1 були виплачені кошти в сумі 74 916,11 гривень. В ході вивчення довідок було встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 з суми донарахованого грошового забезпечення було відраховано 16 751,43 гривень податку на доходи з фізичних осіб, що є порушенням вимог чинного законодавства. Крім того у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення компенсація втрати частини доходів виплачена не була.
Від представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що Військовою частиною НОМЕР_1 проводився перерахунок і здійснення виплат саме на підставі і на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року по адміністративній справі № 420/4217/24, а не виплачувалося саме грошове забезпечення, тому ця виплата не є грошовим забезпеченням та не пов'язана з виконанням обов'язків несення служби, а має характер разової виплати, здійсненої на підставі виконання рішення суду, відтак на неї не поширюються положення п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, а також положення Порядку №44 щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, та ці норми права до виниклих правовідносин не застосовуються. У зв'язку із зазначеним військовою частиною НОМЕР_1 було правомірно утримано з нарахованої на виконання рішення суду сума податку на доходи фізичних осіб, та законних підстав для здійснення нарахування та компенсації ОСОБА_1 суми податку на доходи фізичних осіб, не було, а тому позовні вимоги до військової частини НОМЕР_1 щодо стягнення 7054,77 грн. грошової компенсації відшкодування сум податку вважає необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню. Крім того, як зазначає відповідач сума перерахунку коштів позивачу виплачена йому за рішенням суду та у порядку його виконання, не є об'єктом для компенсації в розумінні норм законодавства, та не може нараховуватися компенсація згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів» у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки норми цього Закону на цю виплату не поширюються. Зазначає, що з боку військової частини НОМЕР_1 не було допущено порушення термінів щодо виплати перерахунку коштів позивачу згідно рішення суду, відповідно підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з здійсненням нею перерахунку і виплати коштів за 15 днів згідно рішення суду (на протязі одного місяця з дня набуття законної сили рішення суду), та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків - відсутні.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій позивач зазначив аналогічні доводи тим, які наведені у позовній заяві.
Ухвалою суду від 14 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходила службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) та наказом від 24.02.2022 року № 66-ОС була виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с. 16).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року по справі № 420/33967/23, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін Морської охорони Державної прикордонної служби України) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 23.02.2022 року, допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки, грошової компенсації за невикористані під час військової служби дні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розрахованих з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року (в період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року), на 01.01.2021 року (в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року) та на 01.01.2022 року (в період з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін Морської охорони Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 23.02.2022 року, допомогу для оздоровлення за 2020-2021 роки, грошову компенсацію за невикористані під час військової служби дні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розрахованих з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року (в період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року), на 01.01.2021 року (в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року) та на 01.01.2022 року (в період з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
16 листопада 2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) виплачено ОСОБА_1 кошти у розмірі 74 866,11 грн. (а.с. 18).
На виконання рішення суду від 05 червня 2024 року по справі № 420/33967/23, яке набрало законної сили, згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) від 12.11.2024 року № 135 ОСОБА_1 нараховано кошти у сумі 40829,60 грн., сума до виплати: 25780,25 грн. - 386,70 (1,5 % ВЗ) - 4640,44 (18 % ПДФО) = 20753,10 грн., довідки № 136, сума до виплати: 40829,60 грн. - 612,44 (1,5 % ВЗ) - 7349,33 (18 % ПДФО) = 32867,83 грн., довідки № 137 сума до виплати: 26453,64 грн. - 396,80 (1,5 % ВЗ) - 4761,66 (18 % ПДФО) = 32867,83 грн. (а.с. 20-22).
Листом №09/С від 13.12.2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) повідомлено, що враховуючи те, що виплата за рішеннями суду проведена за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», за яким згідно вимог наказу № 333 здійснюються видати, які не пов'язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі в частині виконання судових рішень (як у безспірному, так і у добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу) щодо відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичними та фізичними особами згідно з рішенням суду, компенсація суми податку з доходів фізичних осіб не передбачена (а.с. 28-29).
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 за № 44 (далі - Порядок № 44).
Відповідно до п. 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Так, п. 3 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Згідно п. 4-5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Положеннями до п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З аналізу наведених норм вбачається, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, у відповідача наявний обов'язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року по справі № 420/33967/23, яке набрало законної сили.
Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв'язку з тим, що виплати здійснені відповідачем на виконання судового рішення не пов'язані з виконанням обов'язків є безпідставними, оскільки право виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 23.02.2022 року та на перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення, за 2020- 2021 роки, позивач набув саме в зв'язку з проходженням служби. При належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань та виплаті позивачу допомоги на оздоровлення у день звільнення, грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року по справі №812/1048/17, від 25.06.2020 року по справі № 825/761/17.
Крым того, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 16 листопада 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 16 листопада 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року по справі № 420/33967/23, яке набрало законної сили, Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) нараховано та виплачено ОСОБА_1 кошти у розмірі 74916,11 грн. - 16.11.2024 року (а.с. 18).
При цьому, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року по справі № 420/33967/23 набрало законної сили - 17.10.2024 року (про що зазначено в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що грошові кошти на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від від 05 червня 2024 року по справі № 420/33967/23 були виплачені ОСОБА_1 - 16.11.2024 року.
В той же час, приписами Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159, чітко визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.
Таким чином, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року по справі № 420/33967/23, виплачено позивачу грошові кошти в повному обсязі - 16.11.2024 року, тобто в межах місячного строку з дати прийняття рішення та до набрання ним законної сили, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено порушення строку виплати доходу на один і більше календарних місяців.
За таких підстав, з урахуванням приписів Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159, суд дійшов висновку, що у Військової частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони)не виникло обов'язку для нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, а тому в цій частині задоволення позовних вимог, слід відмовити.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 16751,43 грн., що був утриманий з її донарахованого грошового забезпечення, яке їй було виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року у справі № 420/33967/23; стягнення з військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16 751,43 грн. (шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят одну гривну 46 копійки), що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення, яке було виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року у справі № 420/33967/23. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 16751,43 грн., що був утриманий з її донарахованого грошового забезпечення, яке їй було виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року у справі № 420/33967/23.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16 751,43 грн. (шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят одну гривну 46 копійки), що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення, яке було виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року у справі № 420/33967/23.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук