Справа № 420/38034/24
31 березня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотань представника Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та допит свідків по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування наказу, дисциплінарного стягнення та фінансових наслідків, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення «догана», накладена 23.10.2024 року начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 (рапорт від 02.11.2024 за вх. №8542);
визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №290 від 02.11.2024, яким оголошено їй - старшому матросу ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення «догана» за порушення порядку виконання наказу, що полягає у порушенні ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, накладена 23.10.2024 року начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером в/ч НОМЕР_1 ;
скасувати фінансові наслідки накладення дисциплінарного стягнення у вигляді утримання 10 % з премії грошового забезпечення її - старшого матроса ОСОБА_1 , за жовтень 2024 року, які були утримані на підставі наказу командиру в/ч НОМЕР_1 №290 від 02.11.2024 року.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 07.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано докази по справі.
Ухвалою суду від 07.02.2025 року позов залишено без руху після відкриття провадження.
Ухвалою суду від 06.03.2025 року поновлено позивачці строк звернення до суду з позовом по цій справі, продовжено розгляд справи.
До суду від представника в/ч НОМЕР_1 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якого зазначено, що з урахуванням предмета спору, дослідження показів свідків, характеру спірних правовідносин, враховуючи той факт, що вказана справа не належить відповідно до ст.257 КАС України до категорії малозначних справ, командування в/ч НОМЕР_1 заперечує розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Також представник в/ч НОМЕР_1 подав клопотання про виклик свідків, в обґрунтування якого зазначив, що для всебічного розгляду справи необхідно викликати в судове засідання, свідків, які можуть підтвердити обставини викладеній в позовній заяві, а саме - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Розглянувши клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик свідків, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч.3 ст.257 КАС України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи;6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 2 ст.257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частина 4 ст.257 як і ч.4 ст.12 КАС України встановлює перелік справ які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
За приписами ч.9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа. Таким чином, вказане питання вирішується судом у будь-якому випадку з урахуванням вимог ст.12 КАС України щодо форм судочинства.
Водночас, згідно з п.1 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу.
Військове звання ОСОБА_1 «старший матрос» відноситься до рядового складу відповідно до ч.2 ст.5 «Про військовий обов'язок і військову службу».
Оскільки позивачка не являється особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», дана категорія справи про проходження публічної служби згідно з п.1 ч.6 ст.12 КАС України є справою незначної складності.
З урахуванням критеріїв визначених ч.3 ст.257 КАС України, а також того, що дана справа є справою незначної складності, суд ухвалою суду від 07.01.2025 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частина 12 ст.171 КАС України регламентує питання вирішення клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному провадженні, якщо таке буде надано відповідно до ч.5 ст.161 КАС України.
Згідно з ч.12 ст.171 КАС України якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з п.2 ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 7 ст.262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Суд вважає, що при визначенні ухвалою суду від 07.01.2025 року порядку розгляду справи - за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін враховані характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі.
При цьому суд враховує, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Судом по даній справі створено учасникам процесу належні умови для реалізації своїх прав щодо ознайомлення з рухом справи. Кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час судових засідань свої аргументи, які висловлені нею у заяві по суті справи не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників або у порядку загального позовного провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраного судом порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про допит ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості свідків, оскільки відповідно до ч.2 ст.65 КАС України учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Між тим подане клопотання представника відповідача не відповідає вимогам ч.2 ст.65 КАС України, не містить відомостей про обставини, щодо яких свідки можуть дати показання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволенні клопотань представника в/ч НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та допит свідків.
Керуючись ст.ст. 166, 167, 216, 262, 241, 243, 248 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотань представника Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та допит свідків по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування наказу, дисциплінарного стягнення та фінансових наслідків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Е.В. Катаєва