Справа № 420/12450/24
31 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Геліос-Ван» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою звернулось Приватне підприємство «Геліос-Ван» (далі - позивач, ПП «Геліос-Ван») до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000232/2 від 05.04.2024.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що відповідно до умов контракту №SXM20211111 від 05.11.2021, укладеного між компанією-продавцем "ANHUI XINMIN GLASS CO.,LTD" (Китай) та ТОВ ПП «Геліос-Ван» (Покупець) на територію України був ввезений товар на умовах поставки FOB Nanjing, Китай. З метою митного оформлення товару декларантом позивача подано до митного органу МД №24UA500500011919U2 від 05.04.2024 р. та документи, що підтверджують митну вартість товарів, визначену за ціною Контракту, які відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України. Крім того, на повідомлення митниці декларантом позивача надіслано Повідомлення №77 від 05.04.2024 р. щодо надання додаткових документів. Разом з тим, відповідачем була винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA500500/2024/000428 від 05.04.2024 р. та прийняте рішення про коригування митної вартості UA500500/2024/000232/2 від 05.04.2024 р., які збільшили для позивача розмір митних платежів. Оскільки надані для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України та підтверджують задекларовану митну вартість товару, позивач вважає вказане рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів протиправним, що стало підставою звернення до суду.
09.05.2024 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) 24UA500500011919U2 від 05.04.2024 та документи на підтвердження митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару Одеською митницею встановлено розбіжності та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів в №UA500500/2024/000232/2 від 05.04.2024 року. Зазначені обставини обумовлювали необхідність витребувати від декларанта, встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Проте, надіслані декларантом деякі затребувані документів не усунули встановлені розбіжності. Зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000232/2 від 05.04.2024 р. При цьому, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Таки чином, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
10.05.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відзив на позовну заяву фактично дублює оскаржувані рішення відповідача та не містить будь-яких заперечень щодо доводів позивача та наданих доказів. Підкреслює, що надані Позивачем документи взагалі не містили розбіжностей та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була позивачем було дотримано норм митного законодавства при поданні документів до митного оформлення.
17.05.2024 року відповідач надав додаткові пояснення, в яких митниця не погоджується з аргументами позивача, викладеними у відповіді на відзив, покликаючись на позицію висловлену у відзиві на позов.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ж ухвалою зобов'язано Одеську митницю разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, у тому числі, але не виключно, МД на підставі яких скоригована митна вартість товарів, та документи, додані декларантом до митної декларації.
Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін, яке обґрунтовано віднесенням даної справи до категорії справ, яка містить можливий розмір матеріальних збитків на суму 308 949,61 грн., а тому вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи з наданням можливості у судовому засіданні надати усні пояснення по суті спору, суд враховує наступне.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у ст. 262 КАС України.
Так, частинами 5- 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як вбачається з даного клопотання, то відповідач покликається на складність даної справи з огляду на сумовий вираз різниці в митних платежах між заявленою та скоригованого митною вартістю ( 308 949,61 грн.).
Згідно пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки в даному випадку різниці митних платежів в сумі 308 949,61 грн. не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то за вказаним критеріям дана справа не є складною.
Окрім того, відповідач не обґрунтовує надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту та негативні наслідки.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не позбавлений права викласти свої міркування та заперечення у додаткових письмових поясненнях та надати додаткові докази по справі, тобто не позбавлений прав, передбачених ст. 44 КАС України.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
З огляду на те, що предметом оскарження у даній справі є рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів, а предметом доказування є обґрунтованість такого коригування з урахуванням обставин, покладених в основу його прийняття, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
З огляду на вказане справа розглядається судом в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
05.11.2024 р. між компанією-продавцем «ANHUI FENGYANG HUAIHE GLASS CO., LTD» (КНР) та покупцем ПП «Геліос-Ван» укладено зовнішньоекономічний контракт №SXM20211111, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари (столовий посуд та кухонне приладдя), асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати якого вказується в інвойсах та специфікаціях до контракту. Поставка товару здійснюється на умовах FOB Nanjing, Китай (ІНКОТЕРМС 2010) або інших умовах поставки, які вказуються в Специфікаціях та Інвойсах на кожну окрему партію.( пункти 1.1, 3.1. контракту)
Відповідно до умов вказаного контракту на умовах поставки FOB Nanjing (Китай) на митну територію України ввезено :
Товар 1. Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані:Стакани, набори стопок - 34872 шт.Торгівельна марка "RED CHERRY".Виробник "ANHUI XINMIN GLASS CO.,LTD".Країна виробництва CN.
Товар 2. Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: Набори стаканів - 3760 шт.Торгівельна марка "G-HORSE".Виробник "ANHUI XINMIN GLASS CO.,LTD".Країна виробництва CN.
Товар 3. Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Набори кухлів, креманки - 8568 шт.Торгівельна марка "RED CHERRY".Набори чашок, кухлі - 5400 шт.Торгівельна марка "G-HORSE".Всього 13968 шт.Виробник "ANHUI XINMIN GLASS CO.,LTD".Країна виробництва CN
05.04.2024 року декларантом позивача до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № №24UA500500011919U2 та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, і обраний метод її визначення, а саме, за ціною контракту.
Відповідно до Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/000428 від 05.04.2024 р. на підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом позивача були подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема,
- Пакувальний лист (Packing list) №XMY20240103 від 04.01.2024
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №XMY20240103 від 04.01.2024
- Домашній коносамент (House bill of lading) №WWA23126577 від 05.01.2024
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №Б/н від 03.04.2024
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №С246629423710001 від 22.01.2024
- Банківський платіжний документ, що стосується товару №22 від 28.03.2024
- Рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 034404 від 18.03.2024
- Рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №034405 від 18.03.2024
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3028 від 18.03.2024
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 6 від 07.12.2023 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №SXM20211111 від 05.11.2021
- Договір (контракт) про перевезення №0905-Т/20 від 11.12.2020
- Інші некласифіковані документи - Акт зважування № Б/н від 05.04.2024
- Копія митної декларації країни відправлення№ 230820240084502254 від 04.01.2024
В свою чергу, на електронну адресу декларанта надійшло повідомлення, в якому митний орган повідомив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів та відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов'язав протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.
05.04.2024 р на вимогу митного органу, декларантом позивача було направлено до Одеської митниці повідомлення № 77 з поясненнями щодо встановлених розбіжностей у поданих до митного органу документах з наданням додаткових документів, зокрема, Прейскурант (прайс-лист) від виробника товарів № Б/н від 01.12.2023 р; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару: Виписка по рахунку Б/н від 28.03.2024 р; Виписка з бухгалтерської документації: Оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за період від 01.01.2023 р. по 05.04.2024 р; Розрахунок ціни (калькуляція) № 6 від 07.12.2023 р.
05.04.2024 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № №UA500500/2024/000232/2 , яке вмотивоване тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а тому митну вартість товарів скориговано за другорядним ( резервним) методом. (метод « 2ґ»)
Крім того, 05.04.2024 року Одеською митницею складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/0004282.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (EМД) № 24UA500500011980U2 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 308 949,61 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Вважаючи рішення відповідача рішення про коригування митної вартості товару протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин ( надалі - МК України) визначає, зокрема
- митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49 МК України);
- декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. ( частина друга статті 52 МК України)
- у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( стаття 53 МК України)
- перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.
- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);
- забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ( частина п'ята - шоста статті 53 МК України);
- митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п'ятої статті 54 МК України);
- митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.( частина шоста статті 54 МК України);
- рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. ( частина друга статті 55 МК України);
- у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. ( частина сьома статті 55 МК України);
- протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ( частина восьма статті 55 МК України);
- визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України)
- у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України).
- метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.(частина друга статті 58 МК України)
- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. ( частини четверта - п'ята статті 58 МК України).
VI. Оцінка суду.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 02 травня 2024 року у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Отже, у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.
Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є рішення №UA500500/2024/000232/2 від 05.04.2024 р. про коригування митної вартості товарів, яке вмотивовано не поданням декларантом усіх документів згідно переліку та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, та не спростуванням додатково поданими документами сумніву, який виник у митного органу щодо обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару за ціною контракту.
Перелік обставин та відомостей, які вплинули на коригування митної вартості товарів, зазначено у пункті 33 оскаржуваного рішення.
Зокрема, за твердженням відповідача стосовно відсутності у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо ) числових даних щодо таких складових митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням ( пп. «в» п.2 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України).
Щодо даного твердження митного органу, то суд вказує про таке.
За положеннями підпункту “в» пункту 1 частини 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Тобто, вказана норма містить умови, при яких, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, не додається до складових митної вартості, а саме, якщо вони включалися до ціни.
Як вбачається з пункту 2.2 контракту № SXM20211111 від 05.11.2021 року, ціна на товар включає, крім іншого, вартість експортного пакування.
Крім того, згідно пункту 3.1. цього контракту поставка товару здійснюється на умовах поставки «FOB- CN Nanjing» « Інкотермс 2010».
Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року ( далі Правила "Інкотермс" 2010) Термін FOB (Free On Board (… named port of shipment) Франко борт (… назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не збираються поставити товар через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.
Розділом А. 9 « Перевірка - упаковка маркування» Правил "Інкотермс" за умовами поставки FOB передбачено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.
Таким чином, у даному випадку якщо поставка товару була здійснена у тарі постачальника, то, відповідно, її вартість також увійшла у ціну товару.
Отже, у даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, оскільки за приписами ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення ним митної вартості.
Щодо тверджень митниці стосовно того, що в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця та відмінності у кодах товарів з поданою до митного оформлення митною декларацією,то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки умови поставки FOB (франко-борт) визначають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з моменту переходу через поручні судна в названому порту відвантаження усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.
При цьому суд звертає увагу на те, що Правила Iнкотермс не визначають обов'язку вказувати географічний пункт переходу обов'язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 160/8775/18.
Суд також приймає до уваги, що конкретний географічний пункт переходу відповідальності поставки FOB- CN Nanjing, визначений також у наданих до митного органу таких документах, як сертифікаті походження, коносаменті, митній декларації країни відправлення.
Щодо тверджень митниці про те, що експортна митна декларація містить відомості про коди товарів, які відмінні від тих, що заявлені в поданій до митного оформлення митній декларації, то суд вказує про таке.
У експортній декларації країни відправлення № 230820240084502254 від 04.01.2024 зазначено код товару 7013370000, 7013280000, а у митній декларації № 24UA500500011919U2 від 05.04.2024 зазначено код товару 7013379900. При цьому у обох деклараціях зазначено однакові товарні позиції 7013 скляний посуд ( стакани, креманки), тобто розбіжність могла виникнути внаслідок відмінностей у класифікаторах України і КНР та з огляду на назву товару та специфікацію у.
Отже, зазначення у копії експортної митної декларації країни відправлення кодів товару з огляду на їх назву та специфікацію, відмінних від коду товару, вказаного у митній декларації, яка була подана до митного оформлення, не є тією розбіжністю, яка безпосередньо могла вплинути на визначення митної вартості товару.
Слід також зазначити, що позивач не може нести відповідальність за правильність зазначення відомостей щодо коду товару, вказаних його контрагентом у супровідних документах (експортній декларації).
Таким чином, за наявності усіх необхідних документів, в яких зазначена ціна товару, відмінності щодо кодів товарів не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Щодо зауваження контролюючого органу, що в наданій до митного оформлення СМR №Б/Н від 03.04.2024 зазначено, що перевізником є ТОВ «АЛМАІЛ», але рахунок-фактура №034404 та №034405 від 18.03.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг чомусь видана ТОВ «Глобал Оушен Лінк», суд враховує наступне.
Умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець за умовами поставки FOB зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Судом з'ясовано, а відповідачем не заперечується, що на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування позивачем були надані, серед іншого, договір № 0905-Т/20 від 11.11.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення у контейнерах експортних та транзитних вантажів, укладений між ТОВ « Глобал Оушен Лінк», як « Експедитор», та ПП «Геліос-Ван», як «Клієнт», за умовами якого у відповідності з цим договором Експедитор зобов'язується за відповідну плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу ( пункт 1.1. договору).
Відповідно до пункту 3.1.2. цього договору експедитор укладає від свого імені договори з портами, перевізниками. складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості. сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. А також має право укладати договори з брокерськими компаніями, щодо послуг митного оформлення вантажів.
Отже, за умовами даного договору ТОВ « Глобал Оушен Лінк», як експедитор, має право залучати до перевезення інших перевізників, в даному випадку перевізника ТОВ «АЛМАІЛ», який здійснив перевезення вантажу, після чого експедитор виставив відповідні рахунки до оплати. При цьому, до взаємовідносин перевізника з третіми особами, Позивач не має ніякого не відношення.
Щодо позиції митниці про те, що з огляду на маршрут транспортування товару (NANJING - Constanta - Рені) при умовах поставки FOB NANJING, експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta, однак, відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД від 05.04.2024 №UA500500/2024/ 011919, суд вказує наступне.
Як зазначалось вище, за умовами зовнішньоекономічного контракту SXM20211111 від 05.11.2021 року, заявленого до декларування, здійснювалась на умовах FOB CN Nanjing.
Розділом А.4 « Поставка» Правил "Інкотермс"2000, що регулює питання, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для цього дії, за умовами поставки FOB передбачено, що Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.
Тобто, у даному випадку, за умовами поставки FOB - CN Nanjing витрати по завантаженню товару на борт судна покладаються на продавця за зовнішньоекономічним контрактом, а відтак контрактна ціна товару вже включає в себе вартість завантаження товару на борт судна.
Щодо витрат з вантажно-розвантажувальних робіт та інших витрат, які можуть виникнути під час перевезення вантажу за маршрутом FOB CN Nanjing - Констанца (Румунія) - Одеса, Україна, то згідно пункту 3.1.1. договору № 0905-Т/20 від 11.11.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення у контейнерах експортних та транзитних вантажів, до обов'язків Експедитора ТОВ « Глобал Оушен Лінк» віднесено, зокрема, укладання від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів тощо … Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов'язкові платежі за рахунок коштів Клієнта.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування, позивачем були надані, зокрема,
- довідку ТОВ « Глобал Оушен Лінк» № 3028 від 18.03.2024 про транспортні витрати, за якою відносно товару ПП «Геліос-Ван», який прибув через порт Констанца Контейнер: 1*40 HC: MSKU1965148 , коносамент 234599292/WWA23126577, вартість перевезення річковим транспортом Constanta-Reni - 54 979,32 грн., плата експедитору за межами України - 931,2 грн., Компенсація вартості послуг ВРР, виконаних нерезидентом за межами України - 14 549,93 грн., та компенсація перевезення морським транспортом Nanjing-Constanta - 259 958,66 грн. Загальна вартість робіт (послуг) склала без ПДВ 330 263,91 грн.
- рахунок ТОВ « Глобал Оушен Лінк» № 034404 від 18 березня 2024 р. за яким згідно договору № 0905-Т/20 від 11.12.2020, вартість перевезення річковим транспортом Constanta-Reni - 54 979,32 грн., Компенсація вартості послуг ВРР, виконаних нерезидентом за межами України - 14 549,93 грн., Послуги з організації автоперевезень Рені - Одеса - 5 866,53 грн.
При цьому, суд вказує, що для митного оформлення товару позивачем у сукупності з іншими документами було надано митному органу, зокрема, рахунок ТОВ « Глобал Оушен Лінк» № 034405 від 18 березня 2024 р. за яким згідно договору № 0905-Т/20 від 11.12.2020, компенсація перевезення морським транспортом Nanjing-Constanta складає 259 958,66 грн., у т.ч. компенсація вартості послуг вантажно-розвантажувальних робіт, виконаних нерезидентом за межами України, в сумі 14 549,93 грн., що відповідає відомостям зазначеним у довідці про транспортні витрати № 3028 від 18.03.2024, тож сума вартості послуг вантажно-розвантажувальних робіт, виконаних нерезидентом за межами України включена до складової митної вартості.
Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано пояснень щодо розбіжностей у числових показниках витрат на транспортування, у поданих декларантом до митного оформлення товару документах, та яким чином такі розбіжності впливають на митну вартість товарів або унеможливлюють її визначення.
Що стосується витребування митним органом додаткових документів, то суд вказує про таке.
Повноваження митного органу щодо витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).
Щодо вказаного питання, то схожі за змістом висновки викладав Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №820/4849/16, від 21 квітня 2021 року у справі №809/1838/15 від 13 жовтня 2021 року у справі №804/15600/15, від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18).
У даній справі відповідач вважав, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта були витребувані додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено митним органом за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів, які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, ПП «Геліос-Ван» повідомленням № 117 від 29.06.2023 р. надало відповідачу пояснення, обґрунтувавши відсутність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, додатково надавши наступні документи, прейскурант (прайс-лист) від виробника товарів № Б/н від 01.12.2023 р; платіжний документ, що підтверджує вартість товару: Виписка по рахунку Б/н від 28.03.2024 р; виписка з бухгалтерської документації: оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за період від 01.01.2023 р. по 05.04.2024 р; розрахунок ціни (калькуляція) № 6 від 07.12.2023 р.
При цьому, за позицією Митниці наданий позивачем прайс лист від виробника товарів № Б/н від 01.12.2023 р. не має термін дії, що унеможливлює визначити чи були актуальними ціни на товар на момент виставлення рахунку-фактури (інвойса) від 04.01.2023 № XMY20240103.
Щодо вказаного, то суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 53 МК України прайс-лист не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Крім того, жодним нормативно правовим актом як України так і міжнародним невизначено вимог до Прайс листа, цей документ, будучі допоміжним при митному оформленні, може формуватися у формі яка прийнятна перш за все для сторін угоди.
Оскільки прайс-лист є документом довільної форми, тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Щодо зауважень Митниці до виписки з бухгалтерського рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2024 по 05.04.2024, яка за його позицією не містить аналітику (найменування) товарно-матеріальних цінностей за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, то суд звертає увагу, що виписка з бухгалтерської документації (оборотно-сальдова відомість по рахунку 632) надана як додатковий документ на вимоги митного органу і містить в собі подробиці розрахунків між Продавцем та Покупцем (Імпортером) товару, що підтверджує наявність взаєморозрахунків, облік їх у бухгалтерському обліку та наявність грошового/товарного обороту, а відтак певні недоліки вказаного документа при наявності інших доказів щодо оплати товару не є підставою для коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обставин для витребування у позивача (за наявності) додаткових документів, визначених положенням частини третьої статті 53 МК України, отже є необґрунтованими і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом.
Щодо правомірності застосування відповідачем методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.
Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT)- за резервним методом.
Законодавцем встановлений чіткий алгоритм, яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митої вартості - другорядний: резервний метод. “ З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), є більшим та становить:по товару №1- 2,22 дол.США/кг ваги нетто (МД від 06.02.2024 №UA500500/2024/004065, ніж заявлено декларантом 0,9986 дол.США/кг; товару №2- 2,22 дол.США/кг ваги нетто (МД від 04.03.2024 №UA408020/2024/012274, ніж заявлено декларантом 1,1188 дол.США/кг; товару №3- 2,02 дол.США/кг ваги нетто (МД від 20.02.2024 №UA209120/2024/004645,ніж заявлено декларантом 1,1590 дол.США/кг ваги нетто товару.»
Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).
Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. ( постанови Верховного Суду від 8 лютого 2019 року у справі справа №825/648/17, від 20 липня 2023 року у справі № 640/22572/20).
Таким чином, оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд повинен враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Як встановлено судом, то спірне рішення про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не містить пояснень митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного ( резервного) методу.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.
При цьому, суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000232/2 від 05.04.2024 року, оскільки контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.
VII. Висновок суду.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
VIII. Розподіл судових витрат.
Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 3707,39 що підтверджується платіжним документом № 432 від 19 квітня 2024 р. на суму 3707.39. (а.с.11 )
З огляду на викладене та враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3707,39 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву Приватного підприємства «Геліос-Ван» (вул. Шевченка, буд. 7А, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, ЄДРПОУ: 37439444) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000232/2 від 05.04.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Приватного підприємтсва «Геліос-Ван» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3707,39 ( три тисячі сімсот сім гривень 39 копійок ).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна