02 квітня 2025 р. справа № 400/5767/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачівМіністерства оборони України, просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, 1 Відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та вирішено:
рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 року - скасувати, з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ;
визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладену в листі від 21.04.2023 року № 1349, в оформленні документів для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови Кабінет Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168, за заявою ОСОБА_1 від 05.04.2023 року;
зобов'язати 1 Відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2023 року про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови Кабінет Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168;
в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити;
стягнути за рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, розміром 2684 гривні.
24.12.2024 року судом видано виконавчі листи у справі.
12.03.2025 року від відповідача 1 Відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Заява обґрунтована тим, що згідно довідки № 164/21 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ІНФОРМАЦІЯ_2 має правовий статус суб'єкта - без права юридичної особи з організаційно-правовою формою за КОПФГ 610 Відокремлений підрозділ.
Ухвалою від 13.03.2025 року суд прийняв до розгляду заяву відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Сторони у судове засідання не з'явились.
Від представника позивача та ІНФОРМАЦІЯ_1 26.03.2025 року надійшли клопотання про розгляд заяви за їх відсутності.
Вирішуючи заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд враховує наступне.
24.12.2024 року судом видано виконавчий лист, зокрема, про зобов'язання 1 Відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2023 року про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови Кабінет Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168.
Частиною 1 ст. 374 КАС України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 374 КАС України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.
Суд зазначає, що приписами ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені вимоги до виконавчого документа.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Отже, з аналізу приписів ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону випливає, що зміст виконавчого документа, який передбачає заходи примусового виконання рішень - повинен відповідати резолютивній частині рішення.
Як вбачається з виконавчого листа, він відповідає резолютивній частині постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 року.
Відповідач обґрунтовує заяву тим, що він не є юридичною особою, відтак не може бути боржником у виконавчому провадженні.
Така підстава взагалі не узгоджується з підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, передбаченими ч. 2 ст. 374 КАС України.
Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, відповідачем у справі може бути орган державної влади, у тому числі, без статусу юридичної особи.
Фактично, подана відповідачем заява є незгодою з постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 року.
Суд наголошує, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 року зобов'язано 1 Відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2023 року про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови Кабінет Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168.
Виконавчий лист відповідає резолютивній частині зазначеної постанови і суд не вправі ревізувати рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання виконавчого листа, виданого 24.12.2024 року в адміністративній справі № 400/5767/23, таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз