справа №380/23264/24
02 квітня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Величко Іван Іванович, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невидачі позивачу довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 12.09.2024, та щодо не нарахування і не виплати грошової компенсації вартості неотриманого речового майна;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 видати позивачу довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 12.09.2024, та здійснити нарахування і виплату грошової компенсації вартості неотриманого речового майна.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 12.09.2024 наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 271 його було виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати довідку про вартість неотриманого речового майна, що належить до видачі, у зв'язку із звільненням з військової служби у запас та здійснити відповідно до наданої довідки виплату грошової компенсації за неотримане речове майно. Зазначає, що відповідач відповіді не надав, хоча заяву отримав 19.09.2024, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта».
Представник позивача на адресу в/ч НОМЕР_1 скерував 04.11.2024 адвокатський запит, де просив надати інформацію щодо того, чи буде в/ч НОМЕР_1 здійснювати виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно, а також чи буде надавати довідку про вартість речового майна, що належить ОСОБА_1 до видачі. Проте відповідач на вказаний адвокатський запит, який отримав 06.11.2024, відповіді також не надав.
На думку позивача, така бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , яка полягала у ненадання відповіді на заяву та адвокатський запит, є фактично відмовою у видачі довідки про вартість неотриманого речового майна та виплаті компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби, і така бездіяльність є протиправною. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідач позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.04.2022 № 58 молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», було прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та призначено на посаду розвідника розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-106646А, з 29 квітня 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення.
Відповідно до абзацу 11 пункту 29 розділу V Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністра оборони України № 232 від 29.04.2016 (далі - Інструкція № 232), у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються. Таким чином, відповідно до вимог Інструкції № 232 позивачу як військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, при звільненні речі, які ним не були отримані з будь-яких причин за період служби, не видаються, тому при звільненні в нього не виникає право на отримання таких речей та право на грошову компенсацію їх вартості.
Вважає, у позивача, зарахованого на всі види грошового забезпечення в/ч НОМЕР_1 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та звільненого зі служби в особливий період, не виникло право на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане ним під час проходження служби. Відповідно у відповідача не виникло обов'язку щодо видачі позивачу спірної довідки про вартість речового майна, що належить до видачі. Зазначає, що аналогічні роз'яснення були надані представнику позивача на його заяву до в/ч НОМЕР_1 від 16.09.2024 (вх. № 11917 від 19.09.2024). Просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 18.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач 03.12.2024 (вх. № 89399) подав відзив на позовну заяву.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.04.2022 № 58 молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», було прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та призначено на посаду розвідника розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-106646А, з 29 квітня 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення, на харчове забезпечення зараховано з 30 квітня 2022 року, та з 29 квітня 2022 року наказано вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків з посадовим окладом за 4 тарифним розрядом у розмірі 2730 гривень на місяць, шпк «солдат».
Згідно з витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.09.2024 № 271, старшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 , звільненого наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05 вересня 2024 року № 127-РС у запас відповідно до третього абзацу підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), наказано вважати таким, що справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 12 вересня 2024 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Представник позивача 16.09.2024 засобами поштового зв'язку звернувся із заявою до в/ч НОМЕР_1 з проханням здійснити виплату грошової компенсації вартості неотриманого під час проходження військової служби речового майна або надати довідку про вартість такого речового майна, що належить ОСОБА_1 до видачі.
Вказану заяву представнику відповідача вручено за довіреністю 19.09.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення із сайту АТ «Укрпошта» із номером для відстеження 7900500018794.
Представник позивача 04.11.2024 засобами поштового зв'язку надіслав адвокатський запит, в якому просив надати відповідь щодо того, чи буде в/ч НОМЕР_1 здійснювати виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно, а також чи буде надавати довідку про вартість речового майна, що належить ОСОБА_1 до видачі.
Вказаний адвокатський запит представнику відповідача вручено за довіреністю 06.11.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення із сайту АТ «Укрпошта» із номером для відстеження 7900500054278.
Відповідач 18.10.2024 листом № 1626/7956 надав позивачу та його представнику відповідь на заяву від 16.09.2024, відповідно до якої виплата грошової компенсації за неотримане речове майно військовослужбовцям, які були призвані по мобілізації, у разі їх звільнення з військової служби чи загибелі не передбачена, а тому законних підстав для видачі довідки про вартість речового майна, належить ОСОБА_1 немає.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 12.09.2024 та щодо не нарахування і не виплати грошової компенсації вартості неотриманого майна, з підстав її протиправності, позивач звернувся до суду.
При вирішенні спору, суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2232-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно із статтею 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За змістом частин першої-другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно із частиною 1 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ продовольче забезпечення військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) (далі - Порядок № 178).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Відповідно до пунктів 3-5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
З вищенаведених законодавчих приписів можна зробити висновок, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Суд звертає увагу, що в пункті 4 Порядку № 178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
Вказаний висновок щодо застосування норм права узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 803/756/17 та постанові від 23.08.2019 у справі № 2040/7697/18.
Суд встановив, що представник ОСОБА_1 16.09.2024 засобами поштового зв'язку звернувся із заявою до в/ч НОМЕР_1 з проханням здійснити виплату грошової компенсації вартості неотриманого під час проходження військової служби речового майна або надати довідку про вартість такого речового майна, що належить ОСОБА_1 до видачі.
Завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці) визначає Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 (далі - Інструкція № 232).
Згідно із пунктом 2 розділу I Інструкції № 232 основним завданням речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили) в обмундируванні, взутті, натільній і теплій білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, спеціальному одязі та спорядженні для виконання спеціальних завдань, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазне-пральному обслуговуванні, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань, як у мирний час, так і в особливий період.
Відповідно до пункту 4 розділу III Інструкції № 232 військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що отримання військовослужбовцем довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, є підставою для нарахування останньому, за його бажанням, грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.
Отже, право військовослужбовця на отримання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, нерозривно пов'язане з правом на отримання грошової компенсації за речове майно, яке було отримане під час проходження служби.
Під час розгляду справи судом не здобуто, а сторонами не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 за період проходження військової служби отримав речове майно.
Листом від 18.10.2024 № 1626/7956 відповідач, покликаючись на положення Інструкції № 232, повідомив позивача, що виплата грошової компенсації за неотримане речове майно військовослужбовцям, які були призвані по мобілізації, у разі їх звільнення з військової служби чи загибелі не передбачена, а тому законних підстав для видачі довідки про вартість речового майна, належить ОСОБА_1 немає.
Щодо позиції відповідача про правомірність відмови позивачу у видачі довідки та виплаті компенсації за неотримане речове майно, суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 у справі № 200/1873/19-а зазначив, що чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Отже, військовослужбовці, обтяжені під час проходження військової служби власними витратами на придбання речового майна, мають правомірні очікування на отримання його грошової компенсації.
За приписами пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 232 військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, мають право за бажанням отримати або речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього.
Водночас пунктом 29 розділу V Інструкції № 232 визначено, що у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються.
Аналіз змісту викладених положень свідчить, що норма пункту 29 розділу V Інструкції № 232 не суперечить праву військовослужбовця на отримання компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, яке передбачено Порядком № 178, натомість встановлює лише неможливість видачі предметів речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.
Тобто, пункт 29 розділу V Інструкції № 232 передбачає лише обмеження права військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період під час звільнення на отримання речового майна, яке не було отримане під час проходження служби, проте жодним чином не позбавляє їх права на отримання компенсації за неотримане речове майно, право на яку вони мають відповідно до положень Закону № 2011-ХІІ.
Таким чином, посилання відповідача на пункт 29 розділу V Інструкції № 232, як на підставу для відмови у виплаті позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно, є безпідставним.
Враховуючи викладене суд висновує, що позивач, звільнений у запас з військової служби, має право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, оскільки відповідає вимогам, встановленим пунктами 2 та 3 Порядку № 178.
Тому бездіяльність відповідача щодо невидачі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, не нарахування та не виплата позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно є протиправною.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем вказаний обов'язок щодо доказування правомірності своєї поведінки не виконано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржувану поведінку відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд висновує, що невидача довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, не нарахування та не виплата позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно свідчать про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду поведінки у спірних правовідносинах, тому позовні вимоги є підставними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо судових витрат відповідно до частини п'ятої статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (с. Нова Скварява, Львівський район, Львівська область, 80353, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не видачі ОСОБА_1 (с. Нова Скварява, Львівський район, Львівська область, 80353, РНОКПП НОМЕР_2 ) довідки про вартість речового майна, що належить до видачі станом на 12 вересня 2024 року, та щодо не нарахування і не виплати грошової компенсацію вартості неотриманого речового майна.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) видати ОСОБА_1 (с. Нова Скварява, Львівський район, Львівська область, 80353, РНОКПП НОМЕР_2 ) довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 12 вересня 2024 року та нарахувати і виплатити на її підставі грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома