про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
02 квітня 2025 рокусправа № 380/6130/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання поновленим договору та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачі) звернувся до суду із адміністративним позовом до Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати поновленим до 01.09.2025 укладений між Заболотцівською сільською радою та ОСОБА_1 Договір оренди землі від 01.03.2024 (речове право зареєстровано 25.03.2024, номер запису: 54306346) щодо оренди земельної ділянки у с. Підгірці Золочівського району Львівської області, площею 0,01 га, кадастровий номер: 4620384800:03:001:0019 для встановлення та обслуговування будівель торгівлі;
- зобов'язати відповідача не чинити перешкод позивачу у користуванні ним земельною ділянкою у с. Підгірці Золочівського району Львівської області, площею 0,01 га, кадастровий номер: 4620384800:03:001:0019 для встановлення та обслуговування будівель торгівлі, до припинення Договору оренди землі від 01.03.2024 (речове право зареєстровано 25.03.2024, номер запису: 54306346).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням від 04.10.2024 № 1490 Заболотцівська сільська рада відмовила позивачу в поновленні терміну дії Договору оренди земельної ділянки, яка фактично вже перебувала у поновленому користуванні на підставі нового Договору оренди землі від 01.03.2024.
На думку позивача, Договір оренди від 01.03.2024 продовжений автоматично згідно з пунктом 8 цього Договору та статтею 126-1 Земельного кодексу України, оскільки жодна зі сторін не подала заяву про відмову від поновлення. При цьому, сільська рада покликалася на попередній Договір оренди 2007 року, строк дії якого закінчився, що, на переконання позивача, свідчить про юридичну помилковість прийнятого рішення.
Також позивач зазначає, що у відповідача немає жодних підтверджуючих документів про вилучення земельної ділянки або її передачу третій особі, а отже - відсутні правові підстави для припинення чинних орендних відносин. Саме це стало підставою для звернення до суду з вимогою захистити своє право на користування земельною ділянкою та зупинити неправомірні дії відповідача.
Надаючи оцінку дотримання позивачем правил предметної підсудності при зверненні до суду із цим позовом, слід врахувати таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначено у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило, майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Варто відмітити, що реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. У таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі із суб'єктами підприємницької діяльності.
Індивідуальні акти органів місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права й обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх реалізації мають приватноправовий характер, тобто справи у таких спорах підвідомчі цивільним або господарським судам з урахуванням відповідності суб'єктного складу сторін таких правовідносин.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справі № 807/9/18.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що на підставі Договору оренди землі від 01.03.2024, укладеного із Заболотцівською сільською радою, він є користувачем земельної ділянки площею 0,01 га, кадастровий номер 4620384800:03:001:0019, розташованої у селі Підгірці Золочівського району Львівської області. Договір укладений строком на шість місяців із умовою автоматичного поновлення на той самий строк і на тих самих умовах, відповідно до пункту 8 Договору та статті 126-1 Земельного кодексу України.
Натомість 04.10.2024 Заболотцівська сільська рада рішенням № 1490 відмовила громадянину ОСОБА_1 в поновленні терміну дії Договору оренди землі від 01.03.2024 у зв'язку з вилученням земельної ділянки для надання в постійне користування Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Возницького.
Таким чином, спірні правовідносини виникли з приводу непогодження позивача із діями відповідача, спрямованими на припинення договору оренди землі, укладеного між Заболотцівською сільською радою та ОСОБА_1 .
Отже, Заболотцівська сільська рада у спірних правовідносинах виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як власник земельної ділянки, що реалізує свої повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, а оспорювані дії стосуються договірних (цивільних) відносин між орендодавцем і орендарем, які ґрунтуються на волевиявленні сторін, а не на владно-управлінський функціях.
Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15 наголосив, що участь у спорі суб'єкта владних повноважень як сторони справи ще не означає, що такий спір є публічно-правовий. При визначенні виду судочинства необхідно з'ясувати у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04.04.2018 у справі №817/1048/16, від 14.03.2018 у справі № 396/2550/17, від 11.04.2018 у справі № 554/14813/15-ц, від 15.05.2018у справі № 686/22036/15-ц, наголошувалось на тому, що у разі, якщо вимоги є похідними від спору щодо майна або майнових прав, має розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства (в залежності від порядку цивільного або господарського судочинства, так як такі спори за своїм характером є приватноправовими).
Відтак, оскільки цей спір не є публічно-правовим, то це виключає можливість його розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч. 6 ст. 170 КАС).
За таких обставин у відкритті провадження належить відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст. ст. 170, 243, 248 КАС України
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання поновленим договору та зобов'язання вчинити дії.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 92 коп, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 31.03.2025 № 517760193.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цього спору належить здійснювати у порядку цивільного судочинства з урахуванням правил підсудності.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачам.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна