з питань залишення позову без розгляду
01 квітня 2025 рокусправа № 380/3629/25
Львівський окружний адміністративний суд
в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,
за участі секретаря судового засідання - Согор А.Н.,
представника позивача - Копитчака згідно наказу,
представника відповідача - Думич згідно наказу,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Львові клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми “Р» від 10 травня 2024 року № 20914/13-01-24-11, винесене щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №14006/6/13-01-24-11 від 10 травня 2024 року про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 31.12.2023;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи з 31.12.2023.
Ухвалою судді від 03.03.2025 було залишено позовну заяву без руху.
07.03.2025 представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків, а саме долучено заяву про поновлення строку звернення із наданням належних доказів на підтвердження обставин викладених у ній.
Відтак, суддя вважала за необхідне таку заяву про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Відтак, ухвалою суддя від 12.03.25 було відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
31.03.2025 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення позивача до суду.
В підготовчому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання.
В підготовчому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання заперечив.
При вирішенні клопотання ГУ ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 1 ст. 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частина 2 ст. 55 Конституції України визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
У п. 570 рішення у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив термін давності, як передбачене законом право порушника не піддаватися попередженню або суду після закінчення певного терміну після здійснення правопорушення. Як зазначив ЄСПЛ, строки давності, які характерні для національних правових систем Держав-учасниць, відповідають декільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності.
Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у рішенні від 29.06.2010 №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Інакше кажучи, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Вирішуючи питання про поновлення позивачу строку звернення до суду, судом взято до уваги наступні аргументи позивача.
Причиною пропуску строку на звернення до суду було те, що до 27.12.2024 позивач не був обізнаний про те, що 10.05.2024 ГУ ДПС у Львівській області прийняло щодо нього вказані вище податкове повідомлення-рішення та рішення про виключення його з реєстру платника єдиного податку.
Оскаржувані рішення засобами поштового зв'язку на ім'я позивача не надходили.
Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми “Р" від 10.05.2024 №20914/13-01-24-11 та рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10.05.2024 №14006/6/13-01-24-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку позивач отримав лише 27.12.2024 після того, як адвокат позивача Шира Марія Василівна звернулася в інтересах позивача до ГУ ДПС у Львівській області з адвокатським запитом від 23.12.2024.
Відповідь на адвокатський запит надійшла засобами електронної пошти 27.12.2024 на електронну адресу адвоката позивача. Дата отримання оскаржуваних рішень підтверджується шляхом обміну електронними повідомленнями. На доказ цього позивач долучив скріншот з електронної пошти, який додано як додаток № 1 до цієї заяви.
У відповідь на адвокатський запит ГУ ДПС у Львівській області на електронну адресу адвоката надіслало лист від 27.12.2024 №40547/613-01-24-11 з додатками.
У вказаному листі ГУ ДПС у Львівській області зазначає:
«Головне управління ДПС у Львівській області на адвокатський запит від 23.12.2024 без номера (вхідний ГУ ДПС у Львівській області № 81761/6 від 23.12.2024) надає по фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наступні копії:
- Декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2023 рік в: 29.02.2024, реєстраційний номер 9384960268;
- Акту про результати камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 29.03.2024 року № 13480/13-01-24-11/ НОМЕР_2 (дат. - Акт), з доказами його надсилання;
- податкового повідомлення-рішення від 10.05.2024 №20914/13-01-24-11 та рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 10.05.2024 №14006/6/13-01-24-11, з доказами його надсилання.».
Отже, лише з надісланого ГУ ДПС у Львівській області на адресу представника ФОП Тітова К.Ю. позивачу стало відмово про прийняті щодо нього податкове повідомлення-рішення від 10.05.2024 №20914/13-01-24-11 та рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 10.05.222- №14006/6/13-01-24-11.
Відтак, суд не бере до уваги аргументи відповідача, натомість вважає, що причини пропуску строку звернення у позивача були поважними, а відтак, не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача.
Більше того, питання строку звернення позивача до суду вже було предметом розгляду судді, за наслідками чого нею було прийнято ухвалу про відкриття провадження у адміністративній справі від 12.03.2025.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суд
у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення щодо неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі, поданій на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи по суті.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна