з питань залишення позову без розгляду
31 березня 2025 рокусправа № 260/4697/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду (місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30 ЄДРПОУ 35231455), Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5 ЄДРПОУ 26255795), в якому просить:
- визнати протиправними дії Закарпатського окружного адміністративного суду щодо відмови у нарахуванні та виплаті судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 по 31 грудня 2023 року обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн;
- зобов'язати Закарпатський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року, а саме в сумі 2270 грн., а також: регіональний коефіцієнт у розмірі 1,1, щомісячних доплат за вислугу років, в розмірі 50% від посадового окладу, та за перебування на адміністративній посаді, в розмірі 10 % від посадового окладу, та допомоги на оздоровлення за 2021 рік, в розмірі одного посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року;
- зобов'язати Закарпатський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2022 року, а саме в сумі 2481 грн., а також: регіональний коефіцієнт у розмірі 1,1, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу, та за перебування на адміністративній посаді в період до 05.05.2022 року, в розмірі 10 % від посадового окладу, та допомоги на оздоровлення за 2022 рік, в розмірі одного посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року;
- зобов'язати Закарпатський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року, а саме в сумі 2684 грн., а також: регіональний коефіцієнт у розмірі 1,1, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу, та допомоги на оздоровлення за 2023 рік, в розмірі одного посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року;
- зобов'язати Закарпатський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року, а саме в сумі 3028 грн., а також: регіональний коефіцієнт у розмірі 1,1, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу, та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, в розмірі одного посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01 січня 2024 року по 17 липня 2024 році (день звернення до суду з позовною заявою);
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Закарпатського окружного адміністративного суду у повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року та з 01.01.2024 року по 17.07.2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн., у 2024 році 3028,00 грн.
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Закарпатський окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року та з 01.01.2024 року по 18.07.2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн., у 2024 році 3028,00 грн.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 адміністративну справу №260/4697/24 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для визначення суду, до підсудності якого віднесена дана справа.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 справу №260/4697/24 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді від 26.08.2024 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Позивач на виконання вимог ухвали суду подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказав, що позовні вимоги щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 та допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 роки, яка за своїм змістом є складовою заробітної плати (грошового забезпечення), не обмежені будьяким строком звернення до суду. Також, у межах спірних правовідносин перебіг встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду з даним позовом, почався під час дії карантину (до 30.06.2023), то після закінчення карантину з наступного дня (01.07.2023) потрібно обчислювати строк звернення до суду та його тривалість буде складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк. Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється. Вважає, що строк звернення до суду в частині вимог щодо перерахунку суддівської винагороди за період з 19.07.2022 по 30.09.2023 та допомоги на оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням положень пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України, розпочався з 01.07.2023 року та сплинув 01.10.2023. Відтак, в частині вимог за період з 19.07.2022 по 01.10.2023, а також з 18.04.2024 по 18.07.2024, строк звернення до суду позивачем дотриманий.
Що стосується періоду з 01.10.2023 по 17.04.2024 позивач зазначає, що бездіяльність відповідачів по відношенню до позивача триває і на даний час, тому легалізація такого триваючого порушення не може бути обрана для відмови у захисті порушеного права з боку держави. Також, просить суд врахувати велику кількість надходження до Закарпатського окружного адміністративного позовів у вказаний період, у зв'язку із чим позивач, в першу чергу, виконував свої повноваження щодо захисту прав та інтересів інших громадян, зокрема, пенсіонерів, яких велика кількість та військовослужбовців, які захищають нашу Батьківщину, тому ці обставини також вплинули на причини та строки звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 09.09.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Однак, при відкритті провадження суд не вирішував питання поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а наведені в заяві про поновлення такого строку обставини не є поважними. Просив позовні вимоги залишити без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем без поважних причин тримісячного строку звернення до суду.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, суд керувався таким.
Згідно із частиною 1 статті 122 1 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, КАС України передбачає можливість застосування щодо строків звернення до адміністративного суду з позовом інших стоків такого звернення, що встановлені цим Кодексом та іншими законами, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, як випливає з аналізу наведених вище норм статті 122 КАС України, строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами. Водночас, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Поряд з цим, у зазначених вище положеннях статті 122 КАС України відсутні норми, які б встановлювали строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Так, до 19 липня 2022 року частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, було передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Частиною 2 статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19 липня 2022 року право на звернення до суду з позовом щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати не обмежувалось будь-яким строком.
Зважаючи на те, що у зазначених вище положеннях статті 122 КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, та наявність таких норм у частині 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року), до цієї дати (до 19 липня 2022 року) до спорів осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, щодо нарахування і виплати (стягнення) належної їм заробітної плати застосовувалися саме норми статті 233 частини 2 КЗпП України (в редакції до 19 липня 2022 року), тобто звернення до суду з такими позовами не обмежувалося будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції, відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (стаття 233 частина 1 КЗпП України).
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (стаття 233 частина 2 КЗпП України).
Отже, до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд доходить висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічний висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року.
Відтак, починаючи з 19 липня 2022 року обмежено строк звернення до суду з позовами щодо виплати заробітної плати трьома місяцями з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а якщо це стосується виплати заробітної плати та всіх інших сум, що належать працівникові при звільненні, звільненому працівникові трьома місяцями з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Однак, пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, трьохмісячний строк на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати продовжився на період дії карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з 12 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, в силу приписів пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України строк на звернення до суду з позовами щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати, в тому числі й у відносинах публічної служби, був продовжений до завершення карантину, тобто до 30 червня 2023 року.
Суд зауважує, що статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після закінчення дії (відміни) карантину) і сплинув 02 жовтня 2023 року (останній день строку 01 жовтня 2023 року припадав на неділю неробочий день).
Отже, до позовних вимог в частині, яка стосується періоду з 01 січня 2021 року до 19 липня 2022 року, належить застосовувати норму статті 233 частини 2 КЗпП України, в редакції до внесення змін, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин і передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
До позовних вимог, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року, з врахуванням існування до гострої респіраторної хвороби COVID-19 строк звернення до суду продовжений до 30 червня 2023 року, а з 01 липня 2023 року належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду, відповідно до статті 233 частини 2 КЗпП України в редакції Закону України №2352.
За такого підходу визначений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після закінчення дії (відміни) карантину) і сплинув 02 жовтня 2023 року (останній день строку 01 жовтня 2023 року припадав на неділю неробочий день).
Однак, позивач в період з 19 липня 2022 року до 02 жовтня 2023 року не звертався до суду з вказаним позовом. Позовна заява подана позивачем лише 18.07.2024, тобто з порушенням встановленого частиною 2 статті 233 КЗпП України трьохмісячного строку звернення до суду, з урахуванням пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Надаючи оцінку вказаним позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду доводам про триваюче порушення суд зазначає, що моментом, з яким Кодекс адміністративного судочинства України пов'язує початок відліку процесуальних строків на звернення до суду є момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд зауважує, що заробітна плата є періодичним щомісячним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок.
При цьому, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду, з урахуванням наявної у нього інформації про суми виплаченої йому щомісяця суддівської винагороди. Тому, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими.
Відтак, причини на які зіслався позивач, мотивуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, не є поважними та не можуть бути підставою для її задоволення.
Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду - визнано неповажними, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог з 19 липня 2022 року по 18.07.2024 року включно.
До того ж слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст. 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд прихопить до висновку про наявність підстав для залишення даної позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, що стосується спірних правовідносин, які виникли з 19 липня 2022 року по 17 квітня 2024 року.
Керуючись ст.ст.205, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 19 липня 2022 року по 17 квітня 2024 року - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.І. Кузан