Рішення від 01.04.2025 по справі 380/24231/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Львів

01 квітня 2025 рокусправа № 380/24231/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерства внутрішніх справ України, про стягнення суми заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Національна академія Національної гвардії України (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідача), у якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 10.08.2023 по 08.11.2024 у розмірі 70 386 (сімдесят тисяч триста вісімдесят шість) гривень 54 копійок.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскільки відповідач не закінчив навчання у академії та подав рапорт про виключення у зв'язку із небажання продовжувати навчання, то згідно з вимогами частини 10 статті 25 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), він зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України. Проте добровільно такі витрати відповідач не повернув, що зумовило звернення до суду з цим позовом про стягнення таких коштів.

Ухвалою судді від 06.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.12.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство внутрішніх справ України.

Третя особа правом на подання пояснень щодо такого позову не скористалась.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Надіслана за вказаною адресою відповідача поштова кореспонденція за унікальним штрихкодовим ідентифікатором № 0610215802402 та отримана відповідачем 25.12.2025.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

У той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб, які є учасниками судового процесу, на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті оператором поштового зв'язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, суд вжив усіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Національній Академії Національної гвардії України в період з 10.08.2023 по 08.11.2024 на посаді курсанта 1 відділення 293 навчальної групи курсу № 5 командно-штабного факультету, військове звання солдат.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 10.08.2023 № 435 «Про зарахування кандидатів з числа громадян України на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2023 році» солдат ОСОБА_1 був зарахований з числа громадян України, які зараховані на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня підготовки за спеціальністю 251 «Державна безпека», освітня програма «Службово-бойова діяльність підрозділу НГУ із забезпечення державної безпеки» та призначений на посаду курсанта.

Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 10.08.2023 № 234 (по стройовій частині) ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (далі - контракт) строком на період навчання з 10.08.2023.

10.08.2023 між відповідачем та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України був укладений контракт про проходження військової служби (навчання) та набрав чинності з 10.08.2023.

21.10.2024 солдатом ОСОБА_1 до керівництва Академії подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

З вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти» ознайомлений та згодний.

Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 08.11.2024 № 25 (по особовому складу), відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до наказу начальника Академії від 08.11.2024 № 346 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і відповідачем.

Наказано провести утримання фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету:

- по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у розмірі 38528 гривень 99 копійок;

- по КЕКВ-2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, в тому числі м?який інвентар та обмундирування» у розмірі 9756 гривень 10 копійок; по КЕКВ-2220 «Оплата медикаментів та перев?язувальних матеріалів» у розмірі 1148 гривень 53 копійки;

- по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» у розмірі 8679 гривні 91 копійка;

- по КЕКВ-2271, 2272, 2273, 2275 «Оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв» у розмірі 13273 гривні 01 копійка.

Узагальнена сума відшкодування витрат, пов?язаних з утриманням за період навчання, становить 71386 (сімдесят одна тисяча триста вісімдесят шість) гривень 54 (п?ятдесят чотири) копійки».

Відповідач перерахував у добровільному порядку на рахунок Академії кошти у розмірі 1000,00 грн.

На адресу місця проживання ОСОБА_1 була направлена Претензія від 12.11.2024 № 84/1-803 про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 70 386 (сімдесят тисяч триста вісімдесят шість) гривень 54 копійок. Відповідно до інформації АТ "Укрпошта" направлена кореспонденція повернена відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання).

Проте відповідач у добровільному порядку вищезазначену суму не відкшкодував.

У зв'язку з непогашенням відповідачем суми витрат, позивач звернувся до суду із цим позовом про їх стягнення.

Змістом спірних правовідносин є підстави, порядок та умови стягнення суми витрат з відповідача, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначені Законом України від 13.03.2014 №876-VII «Про Національну гвардію України» (далі - Закон №876-VII).

Відповідно до статті 1 Закону №876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону №876-VII до складу Національної гвардії України входять: з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, заклади охорони здоров'я та установи, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України.

Організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України), з'єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ (частина 2 статті 5 Закону №876-VII).

Відповідно до пункту 1 Положення про МВС України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №878 визначено, що МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а тому згідно рішенням Конституційного Суду України № З-РП/99, є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Крім того, підпунктами 50, 55, 56 пункту 4, підпунктом 2 пункту 5 вказаного Положення визначено, що МВС України організовує в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності апарату МВС України та територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери його управління, Національної гвардії, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв'язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, обмундируванням, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань, забезпечує формування пропозицій до обсягів державного замовлення на підготовку, перепідготовку та післядипломну освіту фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів для МВС України, Національної гвардії та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і Координує Міністр, забезпечує на базі навчальних закладів, що належать до сфери управління МВС України, підготовку та професійне навчання кадрів для МВС України, Національної поліції та Національної гвардії.

Поряд з цим, МВС України з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів в апарат МВС, територіальні органи, заклади, установи і на підприємства, що належать до сфери управління МВС, організовує роботу з підготовки та професійного навчання працівників МВС, поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не закінчив навчання у Національній академії Національної гвардії України та подав рапорт про його відрахування з навчання з навчального закладу та з числа курсантів через власне небажання продовжувати навчання, згідно з вимогами частини 10 статті 25 Закону №2232-XII, він зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Такий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 1.380.2019.002683.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі - Порядок № 964).

Згідно з пунктом 3, 4 Порядку №964 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;оплатою комунальних послуг.

Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку №964, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Як встановлено судом, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у Національній академії Національної гвардії України у сумі 70 386,54 грн, що підтверджується Зведеною відомістю №1299, розрахунком фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», розрахунком фактичних видатків державного бюджету за комунальні послуги, Довідкою-розрахунком на утримання вартості речового майна №39. Суд звертає увагу, що відповідач ознайомлений із згаданими документами особисто під розписку.

Доказів оскарження встановленої позивачем суми до відшкодування позивачем не надано, як і обґрунтувань щодо незгоди з заявленою сумою в межах розгляду цієї адміністративної справи.

Крім того, відповідно до пункту 1 Контракту, відповідачем (під час його укладання з Національною академію Національної гвардії України) було взято на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходив військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту.

Доказів того, що відповідач відшкодував витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі до суду не надано, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч. 1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 вказаного Кодексу.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач добровільно не відшкодував, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову повністю шляхом стягнення з відповідача на користь Національної академії Національної гвардії України заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 10.08.2023 по 08.11.2024 в сумі 70 386 (сімдесят тисяч триста вісімдесят шість) гривень 54 копійки.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тому підстави для вирішення питання щодо стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) заборгованість з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 10.08.2023 по 08.11.2024 в сумі 70 386 (сімдесят тисяч триста вісімдесят шість) гривень 54 копійки.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Національна академія Національної гвардії України (61001, майдан Захисників України, буд. 3, м. Харків, Харківська область; ЄДРПОУ 08610502).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Третя особа: Міністерство внутрішніх справ України (01601, вул. А. Богомольця, буд. 10, м. Київ; ЄДРПОУ 00032684).

Повне рішення суду складено 01.04.2025.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна

Попередній документ
126301557
Наступний документ
126301559
Інформація про рішення:
№ рішення: 126301558
№ справи: 380/24231/24
Дата рішення: 01.04.2025
Дата публікації: 04.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (12.05.2025)
Дата надходження: 02.12.2024
Предмет позову: про стягнення суми заборгованості, –