Іменем України
02 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/31347/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Козак" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
29.10.2021 позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Козак" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, у якій просило визнати протиправним та скасувати наказ від 30.09.2021 № 7783-п про проведення документальної планової виїзної перевірки.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач 29.10 2021 отримав наказ Головного управління ДПС у м. Києві про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства від 30.09 2021 № 7783-п.
Однак, позивач не погоджується з отриманим наказом про проведення документальної планової виїзної перевірки від 30.09.2021 № 7783-п ТОВ «КОЗАК» у зв'язку з порушення процедури проведення перевірки, а саме:
- порушення абз. 2 п. 77.4 ст. 74 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), яке полягає у ненаданні (надісланні/врученню) Товариству за 10 календарних днів до дня проведення перевірки копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки;
- порушення п 52-2 підрозділ 10 розділу XX ПК України, яке полягає у проведенні планової перевірки у період дії мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 25.11.2021 проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30.09.2021 № 7783-п призначено 29.10.2021 проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "КОЗАК" (код 25400096) питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2021, єдиного внеску на загальнообов'язкове державнії соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період. На порушення абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу Україні представником ТОВ "КОЗАК" Т.Ковальчуком було відмовлено в допуску до проведенні перевірки з посиланням на те, що він вважає наказ незаконним. Зазначає, що повідомлення про проведення перевірки згідно наказу № 7783-п від 30.09.2021 надіслано на адресу ТОВ «КОЗАК» у строки, передбачені ПК України, що підтверджено сканкопією відправлення, проте, представниками ТОВ «КОЗАК» повідомлення не забране з поштового відділення у строк. Лише після дзвінка перевіряючого на адресу ТОВ «КОЗАК», відправлення було отримане з поштового відділення, що свідчить про свідоме ігнорування ТОВ «КОЗАК» початку планової перевірки у строки, передбачені ПК Україні. Вважає, що неотримання у строк повідомлення про початок перевірки сталося виключно з вини позивача. Зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52 2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" - ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок. Так, відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вереси 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Кабінет Міністрів постановив: «Скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, в частині дії мораторію на проведення деяких виді перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
-тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПКУ».
Відповідач вважає постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 обовязковою до виконання, а тому вважає оскаржуваний наказ правомірним та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 на виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Після прийняття до провадження справи Луганським окружним адміністративним судом сторони жодних документів до суду не надали.
Дослідивши наявні матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Козак" є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ: 25400096 (місцезнаходження: вул. Ревуцького, буд. 40-Г, м. Київ) (арк.спр. 9-42).
Згідно наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09 2021 № 7783-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Козак" (код 25400096)», виданого на підставі ст.ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, визначено провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Козак» (код 25400096, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 40-Г, підвальне приміщення нежитлове) з 29.10.2021 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2021, єдиного внеску на загальнообов'язкове державнії соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період (арк.спр. 44).
Письмове повідомлення № 1638/26-15-07-02-06-22 від 07.10.2021 із зазначенням дати початку проведення документальної планової перевірки позивача (арк.спр. 57) направлено за його адресою поштою 07.10.2021, вручено представнику позивача 28.10.2021 (арк.спр. 58).
Посадові особи Головного управління ДПС у м. Києві 29.10.2021 прибули за податковою адресою платника податків ТОВ «Козак» з метою розпочати проведення документальної планової виїзної перевірки, однак, представник товариства Ковальчук Т.О. відмовив їм у доауску до перевірки, про що складений акт про твідмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової перевірки, який підписано також представником ТОВ «Козак» Ковальчуком Т.О. (арк.спр. 59-61).
Предметом спору у цій справі є правомірність прийняття відповідачем наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Надаючи оцінку правомірності прийняття оспорюваного наказу суд виходить з такого.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних планових перевірок визначено у статті 77 Податкового кодексу України, за приписами пункту 77.1 якої документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (із наступними змінами та в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що під дію мораторію підпадають планові документальні перевірки; мораторій встановлений на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пов'язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас постановами Кабінету Міністрів України у подальшому дія карантину неодноразово продовжувалась і станом на час видання оскаржуваного наказу карантин не було скасовано.
Відповідно до вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 89 від 03.02.2021 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. №568-ІХ);
документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Проте, норма п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною, її дія не зупинялася.
Таким чином має місце конкуренція між нормами Податкового кодексу України, якими введений мораторій на проведення перевірок, та приписами підзаконного нормативно-правового акту, прийнятого на виконання Закону про державний бюджет України.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021, остання йому суперечить, тому суд вважає, що саме норми Податкового кодексу України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Також суд приймає до уваги, що Постанова КМ України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» прийнята відповідно до пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 17 вересня 2020 р. № 909-IX Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Як вже зазначалося, згідно з вказаним пунктом у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював власну позицію щодо сфери правовідносин, які можуть бути врегульовані законами про державний бюджет:
... виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020);
“Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків … передбачених іншими законами України» (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007);
“Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони» (абзац четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008).
Крім того, відповідно до п. 2.1 ст. 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Враховуючи, що питання зміни механізму проведення перевірок платників податків податковими органами не належать до предмету правового регулювання закону про Державний бюджет, наділення таким законом Кабінету Міністрів України повноваженнями змінювати цей механізм також не відповідає положенням статей 92, 95 Конституції України. Тому суд відповідно до ст. 7 КАС України не застосовує ці положення та не визнає за Кабінетом Міністрів компетенції зі зміни норм п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.
Окремо слід відзначити, що відповідно до ч.1 ст. 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.
Відповідно до п. 24 статті 2 Бюджетного Кодексу України закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.
Частиною 2 статті 3 Бюджетного Кодексу України також визначено, що відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною першою цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні.
Дані особливі обставини у 2020 році були відсутні, тому бюджетний період, виконання якого забезпечувалося Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік» закінчився 31 грудня 2020 року.
Ця дата визначає темпоральну можливість застосування положень вказаного Закону (за виключенням відсутнього у даному спорі випадку несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України на наступний бюджетний період).
Постанова Кабінету Міністрів України “Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» № 89 прийнята 3 лютого 2021 року, тобто за межами періоду дії Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік».
Надання повноважень Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, тобто за межами бюджетного періоду, не відповідає ст. 3, 40 Бюджетного кодексу України, ч.1 ст. 96 Конституції України.
Зважаючи на наведене суд не погоджується з правомірністю застосування у 2021 році положень Постанови Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року як підстави для прийняття відповідачем спірного наказу.
Крім того, при ухваленні рішення суд приймає до уваги, що відповідно до п. 5.2. ст.5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За приписами п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України у податкових відносинах діє принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Зважаючи на суперечливість правового регулювання спірних правовідносин, внаслідок чого норми різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав відповідача, застосування вказаного принципу обумовлює необхідність прийняття рішення на користь платника податків.
Згідно з абзацом восьмим пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
З цього слідує, що не зважаючи на мораторій, діяльність позивача за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 буде перевірена відповідачем, але пізніш, на підставі оновленого плану-графіку перевірок. Наразі такий план перевірок відсутній, тому прийняття спірного наказу є передчасним.
Зважаючи на наведене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн (арк.спр. 4а), який підлягає стягненню на його користь у вказаному вище порядку.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Козак" (код ЄДРПОУ: 25400096, місцезнаходження: вул. Ревуцького, буд. 40-Г, м. Київ) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка 33/19, м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09.2021 № 7783-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Козак" (код 25400096)».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Козак" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива