Іменем України
02 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/732/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП" ГУРА" про стягнення податкового боргу,
До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/732/22 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП" ГУРА" (далі - відповідач) з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП" ГУРА" кошти платника податків з рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 152982,60 гривень.
В обґрунтування вимог зазначено, що відповідач перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків, відповідач на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом, код кваліфікації бюджету 14060100 (податок на додану вартість) в розмірі 84803, 84грн, код кваліфікації бюджету 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств ) в розмірі 68178,76 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі контрольно-перевірочної роботи податкового органу та винесених на цій підставі податкових повідомлень-рішень 0007641409 від 14.03.2019 на суму 5625,00 грн, №0007671409 від 14.03.2019 на суму 7500,00 грн, 0013911422 від 06.06.2018 на суму 37635,00 грн, №0013921422 від 06.06.2018 на суму 41771,25 грн.
Контролюючим органом направлено «ВКП» ГУРА» податкову вимогу № 0029199-1302-2658 від 24.05.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2022 позовну заяву залишено без руху та продовжено строк усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, відстрочено сплату судового збору.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 справу прийнято до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Ухвалу суду 03.02.2025 направлено на адресу відповідача, яка повернута суду без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши у змішаній формі справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП" ГУРА" (місцезнаходження: вул. Гайова, буд. 14, м. Київ, ідентифікаційний код 21857408) основний вид діяльності 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах відповідно до ідентифікаційних даних має відкриті банківські рахунки.
Згідно з податковим повідомленням - рішенням № 0007641409 від 14.03.2019 на підставі акта №3946/04-36-14-09/21857408 від 30.01.2019 за порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні санкції та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуто приватного підприємства на суму 5625,00 грн з яких: податкове зобов'язання 4500,00 грн, штрафні санкції 1125,00 грн.
Відповідно до податкового повідомлення - рішення № №0007671409 від 14.03.2019 на підставі акта №3946/04-36-14-09/21857408 від 30.01.2019 за порушення п. 198.1 п. 198.2, п. 198 3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні санкції та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 7500,00 грн з яких: податкове зобов'язання 5000,00 грн, штрафні санкції 2500,00 грн.
Згідно з податковим повідомленням - рішенням №0013911422 від 06.06.2018 на підставі акта №20737/04-36-14-22/21857408 від 24.04.2018 за порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуто приватного підприємства на суму 37635,00 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0013921422 від 06.06.2018 на підставі акта №20737/04-36-14-22/21857408 від 24.04.2018 за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п .201.7 ст. 201 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні санкції та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 41771,25 грн з яких: податкове зобов'язання 33417,00 грн, штрафні санкції 8354,25 грн.
Контролюючим органом направлено «ВКП» ГУРА» податкову вимогу №0029199-1302-2658 від 24.05.2021, яка направлена відповідачу, проте не отримано оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до інтегрованої картки платника за відповідачем станом на 31.12.2024 обліковується сума податкового боргу:
з податку на додану вартість в сумі 84803,38 грн;
з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 68178,76 грн.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно підпункту 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України встановлено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пункту 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу та податкові повідомлення рішення. Відповідач суму податкового боргу не погасив, доказів сплати боргу не надав, також не надав доказів оскарження податкової вимоги та податкового - повідомлення рішення.
Також суд звертає увагу, що відповідач 03.09.2018 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 06.06.2018 №0013921422 за формою "Р" яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33417,00 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 8354,25 грн.; від 06.06.2018 №0013911422 за формою "Р" яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 37635,00 грн (справа № 0440/6617/18).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у справі № 0440/6617/18 повернуто адміністративний позов позивачеві з усіма наданими документами.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що в спірному випадку, відповідач не здійснив сплату узгодженого податкового зобов'язання із вказаних податків.
Отже, враховуючи приписи пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, податкова вимога, ППР не оскаржувались платником в адміністративному чи судовому порядку, доказів такого оскарження не надано, самостійне визначення податкового зобов'язання, яке своєчасно не сплачено, податкове зобов'язання за вказаними видам податків є узгодженим.
Підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Доказів, погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг.
Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду з метою стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що за наслідком несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання формується податковий борг. Якщо платник, не сплатив зобов'язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання яка має бути сплачена протягом 30 днів. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.
Станом на дату винесення цього рішення у суду відсутні відомості щодо повної чи часткової сплати відповідачем податкового боргу.
З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом податкової вимоги у відповідності до норм Податкового кодексу України, а відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг не сплачено, доказів оскарження податкової вимоги та податкового повідомлення рішення не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2022 позивачу відстрочено сплату судового збору.
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2481,00 грн.
Оскільки позивач у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, та при зверненні до суду з даним позовом ухвалою суду відстрочено сплату судового збору, з урахуванням наведених норм суд дійшов висновку про стягнення з позивача судового збору в сумі 2294,73 грн до Державного бюджету України.
Суд звертає увагу, що позивачем подано позов до внесення змін до Закону України «Про судовий збір» Законом № 2719-IX від 03.11.2022, який набув чинності 25.11.2022, отже відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Суд не приймає до уваги надане позивачем платіжне доручення 754 від 03.06.2022, оскільки в КП «ДСС» у справі Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/732/22 відсутні відомості про зарахування коштів за вказаним платіжним дорученням.
Крім того, позивачем 31.08.2022 подавалось до суду клопотання про продовження строку усунення недоліків, а саме сплати судового збору у цій справі, без посилання на платіжне доручення 754 від 03.06.2022. Тобто, матеріали справи не містять доказів сплати судового збору за звернення Головного управління ДПС у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП" ГУРА" саме у цій справі.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, ідентифікаційний код 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП" ГУРА" (місцезнаходження: вул. Гайова, буд. 14, м. Київ, ідентифікаційний код 21857408) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП" ГУРА" з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 152982,60 (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дві грн 60 коп.) гривні.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, ідентифікаційний код 44116011) до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2294,73 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн 73 коп) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива