01 квітня 2025 року м.Кропивницький Справа № 340/6171/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.147-153) просив суд винести рішення яким визнати протиправними дії відповідача щодо мене та:
- зобов'язати відповідача припинити незаконне переслідування мене, яке складається з самочинного силового захопленні мене в місті Кропивницькому, побитті мене та насильницькій доставці та утримання мене на території ІНФОРМАЦІЯ_2 в умовах які загрожують стану мого здоров'я, тотожні тому набору незаконних дій які вчинені відповідачем щодо мене в період з 02.09.2024 року по 04.09.2024 року;
- визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти відповідача як суб'єкта владних повноважень, а саме, Картки обстеження та медичного огляду від 02.09.2024 року та Довідку № 100/605Б від 02.09.2024 року в зв'язку із порушеннями в проведенні медичного обстеження, відсутності взяття аналізів, відсутності рентгенографії, відсутності обстеження лікарями що призвело до того, що висновки від всіх фахових лікарів в Картці обстеження та медичного огляду від 02.09.2024 року виконані однією особою із свідомою зміною ухилу почерку та зміни нахилу літер підпису то вправо то вліво, явна невідповідність висновків цього «обстеження» моєму реальному стану здоров'я, яке підтверджено в справі №340/6171/24 письмовими доказами виданими мені фахівцями КНП «Кіровоградська обласна лікарня КОР» та даними Мультизрізової та Мультиспіральної томографій, а також, Висновком експерта № 2 Державної спеціалізованої установи «Кіровоградське обласне бюро судово - медичної експертизи»;
- зобов'язати відповідача направити мене на консультацію, обстеження та лікування до Комунального некомерційного підприємства «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» для встановлення категорії моєї придатності до військової служби.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 02.09.2024 року працівники відповідача силою викрали мене, коли я знаходився на дворі біля свого будинку, силою запхали в мікроавтобус і привезли на закриту територію ІНФОРМАЦІЯ_2 де насильно тримали дві доби в підвальному приміщенні в умовах які погіршили стан мого здоров'я, відібрали у мене смартфон, документи, гроші та речі, погрожували розправою.
04.09.2024 року, після втручання поліції яку викликала моя мати, відповідач відпустив мене однак примусив мене написати заяву про те, що я, начебто, відмовляюся від служби у війську шантажуючи тим, що, інакше, залишить мене у підвальному приміщенні на невизначений строк. Ніякого медичного обстеження мене ніхто не провадив, взагалі, а постійно тримали в підвальному приміщенні разом з іншими в'язнями і нікуди не переводили.
Листом № 1/10558 від 09.09.2024 року, моїй матері видали на руки Довідку ВЛК № 100/605Б датовану 02.09.2024 року, рентгенівський знімок легенів який мені ніхто не робив, взагалі, та копію Картки, начебто, обстеження та медичного огляду мене, хоча ніхто мене не оглядав і із підвального приміщення не виводив, а дві доби я провів на нарах в цьому приміщенні. Згідно цих псевдомедичних документів, я є повністю здоровою людиною, хоча це повністю протирічить моєму дійсному стану здоров'я. Ксерокопії вищевказаних документів додані до цієї позовної заяви в якості письмових доказів.
Позивач вказує на вади його здоров'я, підтверджені медичною документацією, які не враховані при його медичному обстеженні.
Вказує, що імітація його «медичного обстеження» підтверджується тим фактом, що Картка обстеження та медичного огляду, начебто, від імені кількох лікарів, фактично заповнені однією рукою однієї особи із свідомим зміненням ухилу почерку для того щоб надати записам незграбного вигляду різних почерків, а самі підписи виконані однією особою із зміною нахилу літер то вправо то вліво. Особливо ця підробка почерку та підпису виглядає в підписах, начебто, «Хірурга», «ЛОР» та «Психіатра», які явно виконані однією особою. Ця «Картка» підписана Головою ВЛК, який зараз арештований за хабарництво та численні службові злочини.
Вищевказана Картка обстеження та медичного огляду має всі ознаки службового підроблення, а тому, є незаконним індивідуальним актом суб'єкту владних повноважень і підлягає скасуванню судом повністю за моїм позовом на підстав статті 245 КАС України. Також, Довідка 100/605Б військово - лікарської комісії про, начебто, мою придатність до військової служби, яка видана на підставі незаконної Картки обстеження та медичного огляду від 02.09.2024 року., також підлягає визнанню судом протиправним та скасуванню повністю за моїм позовом/ як незаконний індивідуальний акт суб'єкту владних повноважень на підставі статті 245 КАС України.
Ухвалою суду від 26.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 18.10.2024 (а.с.19,20).
18.10.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України від 14.08.2008 року №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності, зокрема, до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови).
Щодо мотивації позивача в частині неналежного, поверхневого його медичного огляду, зазначає, що в межах адміністративного процесу позивач не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні (а.с.29-36).
23.10.2024 позивачем подано до суду заперечення на відзив, яким, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві (а.с.53-57).
30.10.2024 позивачем подано клопотання про призначення судово-медичної експертизи, проведення якої позивач просив доручити КЗ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи" та визначено перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експертизи (а.с.71,72).
Відповідач заперечив про призначення експертизи (а.с.73,74).
Ухвалою суду від 06.11.2024 призначено судово-медичну експертизу, яку доручено провести Державній спеціалізованій установі "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи". Провадження у справі зупинено на період проведення експертизи до одержання її результатів (а.с.81,82).
На вирішення експертизи поставлено такі питання:
1. Які травми правої ключиці отримав ОСОБА_1 і який полімерний імплант був поставлений ОСОБА_1 для з'єднання на утримання від розпадання кісток правої ключиці і чи є вказана травма тяжкою для стану здоров'я ОСОБА_1 ?
2. Чи хворіє ОСОБА_1 на скаліоз та кіфоз кістяка зі зміщенням кісток опірного апарату, чи є ці хвороби хронічними та тяжкими для стану його здоров'я?
3. Чи є ліва нога ОСОБА_1 коротше правої ноги на чотири сантиметри і ступінь впливу цієї хиби на його стан здоров'я?
Ухвалою суду від 26.02.2025 провадження у справі поновлено після надходження до суду висновку експерта від 24.02.2025 №2. Судове засідання призначено на 10.03.2025 (а.с.126).
10.03.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2025 (а.с.134).
За клопотаннями учасників справи від 26.03.2025 (а.с.156,157), суд перейшов до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні (а.с.158).
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Щодо доводів позивача про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо нього та зобов'язання припинити незаконне переслідування, яке складається з самочинного силового захопленні в місті Кропивницькому, побитті та насильницькій доставці та утримання на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає наступне.
Постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яким, зокрема, передбачено ключові повноваження ТЦК: ведення військового обліку: ТЦК ведуть облік усіх військовозобов'язаних громадян України, а також осіб, які не підлягають мобілізації; оповіщення військовозобов'язаних: ТЦК відповідають за оповіщення військовозобов'язаних про мобілізацію. Це може бути зроблено особисто, через пошту, телефон або електронну пошту; проведення медичного огляду: ТЦК організовують та проводять медичний огляд військовозобов'язаних для визначення їх придатності до військової служби; направлення на військову службу: ТЦК направляють військовозобов'язаних на військову службу у відповідності до їх військово-облікової спеціальності та мобілізаційних потреб; взаємодія з іншими органами влади: ТЦК співпрацюють з іншими органами влади, такими як МВС, СБУ, Нацполіція, для забезпечення мобілізації.
Окрім вищеперелічених, ТЦК також мають право: здійснювати перевірку документів: ТЦК мають право зупиняти транспортні засоби та перевіряти документи у громадян для встановлення їх військово-облікового статусу; вручення повісток: ТЦК можуть вручати повістки про мобілізацію у будь-якому місці, де знаходиться військовозобов'язаний; примусовий привід: ТЦК можуть примусово приводити військовозобов'язаних, які не з'явилися за повісткою, до ТЦК; надання інформації: ТЦК мають право надати доступ до інформації про військовозобов'язаних, включаючи їх персональні дані, військову-облікову спеціальність, місце роботи та сімейний стан.
У справі яка наразі розглядається судом, посадовими особами вживались мобілізаційні заходи в межах повноважень визначених Положенням про ТЦК.
При цьому, позивачем не надано будь-яких доказів, окрім власних доводів, щодо вчинення відносно нього протизаконних дій. Суд зазначає, що в разі їх наявності, правову оцінку їм мають надавати відповідні правоохоронні органи за зверненням позивача, а не адміністративний суд в ході розгляду даної справи.
Крім того, щодо доводів позивача, що Картка обстеження та медичного огляду, начебто, від імені кількох лікарів, фактично заповнені однією рукою однієї особи із свідомим зміненням ухилу почерку для того щоб надати записам незграбного вигляду різних почерків, а самі підписи виконані однією особою із зміною нахилу літер то вправо то вліво, суд зазначає, що надання об'єктивної оцінки вказаним доводами можливе лише відповідними спеціалістами шляхом проведення почеркознавчої експертизи, а не шляхом візуального огляду картки обстеження.
Матеріалами справи встановлено, що 02.09.2024 проведено медичний огляд позивача військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено картку обстеження та медичного огляду (а.с.14).
За результатами обстеження позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 складено довідку №100/605Б від 02.09.2024, відповідно до змісту якої встановлено, що позивач придатний до військової служби на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ (а.с.15).
З вказаною постановою ВЛК позивач ознайомлений 02.09.2024, про що свідчить його власноручний підпис, при цьому будь-яких зауважень позивачем не наведено.
Вважаючи довідку №100/605Б від 02.09.2024 протиправною, з підстав наведених у позові, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25.03.1992 року №2232-XII (далі-Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 2 та 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402).
Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Центральна військово-лікарська комісія має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України (абзац 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. (п. п. 2.3.5 п. 2.3. глави 2 р. І Положення №402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. (п. п. 2.4.10 п. 2.3. глави 2 р. І Положення №402).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, гарнізонні ВЛК (п. п. 2.6.1 п. 2.6. глави 2 розділу І Положення №402).
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Судом встановлено, що 02.09.2024 проведено медичний огляд позивача військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено картку обстеження та медичного огляду.
За результатами обстеження позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 складено довідку №100/605Б від 02.09.2024, відповідно до змісту якої встановлено, що позивач придатний до військової служби на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ.
Обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК позивач наполягає на наявності у нього захворювань, підтверджених медичними дослідженнями, які були відповідачем залишені поза увагою, внаслідок чого сформовано невірний висновок про його придатність до військової служби.
З метою визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження, в ході розгляду справи позивачем ініційовано проведення судово-медичної експертизи, проведення якої доручено ДСУ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи", на вирішення якої поставлено питання:
1. Які травми правої ключиці отримав ОСОБА_1 і який полімерний імплант був поставлений ОСОБА_1 для з'єднання на утримання від розпадання кісток правої ключиці і чи є вказана травма тяжкою для стану здоров'я ОСОБА_1 ?
2. Чи хворіє ОСОБА_1 на скаліоз та кіфоз кістяка зі зміщенням кісток опірного апарату, чи є ці хвороби хронічними та тяжкими для стану його здоров'я?
3. Чи є ліва нога ОСОБА_1 коротше правої ноги на чотири сантиметри і ступінь впливу цієї хиби на його стан здоров'я?
25 лютого 2025 до суду надійшов висновок експерта №2 від 24.02.2025 (а.с.111-125).
На підставі вивчення медичної документації та матеріалів справи судово-медична експертна комісія приходить до слідуючих підсумків:
1. В теперішній час у гр. ОСОБА_1 25.07.08р. має місце консолідований (зрощений) перелом ключиці, з приводу якого 08.07.08р. був проведений металоостеосинтез (різновид хірургічного лікування, при якому проводиться зіставлення кісткових фрагментів з подальшою фіксацією в анатомічно правильному положенні за допомогою металевих конструкцій), з послідуючим їх видаленням 06.11.08р. Вказані наслідки травми небезпеки для життя гр. ОСОБА_1 не становлять та не є тяжкими для стану здоров'я.
2. У гр. ОСОБА_1 наявний кіфосколіоз (патологічне викривлення хребта) грудного відділу хребта (2 ступеню) з дитячого віку; розповсюджений остеохондроз (дегенеративно-дистрофічне ураження суглобових хрящів незапального характеру) хребта; тораколюмбалгія (регулярні напади болю в грудному відділі хребта з можливим порушенням функції хребта) з помірним порушенням функції. Вищезазначені хвороби мають хронічний перебіг, тому небезпеки для життя не становлять та тяжкими для стану здоров'я не вважаються.
В той же час, враховуючи висновок мультизрізової комп'ютерної томографії грудного відділу хребта та поперекового відділу хребта від 16.09.2024р. на ім'я гр. ОСОБА_1 , можемо констатувати наявність гемангіоми (доброякісна судинна пухлина) тіла L4 (четвертого поперекового хребця) невеликих розмірів (гіпотензивне утворення, умовними розмірами 7,8 х 11,5 мм), що так само небезпеки для життя не становить та для стану здоров'я важким не вважається. Висновок мультиспіральної комп'ютерної томографії головного мозку від 15.09.2023р. на ім'я гр. ОСОБА_1 свідчить про відсутність будь-яких патологічних змін з боку головного мозку (на момент обстеження вогнищевих змін щільності в паренхімі ствола мозку, мозочку та великих півкуль головного мозку, геморагічного вмісту в паренхімі мозку і оболонкових просторах не виявлено), що не дає підстави стверджувати про будь-які наслідки черепно-мозкової травми, отриманої 15.09.2023 р. та наявність з боку них небезпеки для життя гр. ОСОБА_1 і не є тяжкими для стану здоров'я. В теперішній час у гр. ОСОБА_1 наявні стійкий цефалгічний синдром та помірно виражений астено-невротичний синдром, які не становлять небезпеки для життя гр. ОСОБА_1 , та не є тяжкими для стану здоров'я.
3. При огляді в теперішній час у гр. ОСОБА_1 вкорочення лівої нижньої кінцівки не виявлено.
Отже, враховуючи висновки судово-медичної експертизи, суд не вбачає суперечностей висновків проведеного медичного огляду позивача військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , висновкам судово-медичної експертизи.
При цьому суд зазначає, що надання медичних висновків військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18.
Суд зауважує, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі №806/526/16.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.02.2021 року у справі №820/5570/16.
Таким чином, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Як вже зазначалось судом, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби. Висновки ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби таблиць додаткових вимог до стану здоров'я. Тобто ВЛК приймає свої рішення після проведення належного медичного огляду з урахуванням оцінки стану здоров'я і фізичного розвитку громадянина, наявності фізичних вад.
Висновки ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, тобто ВЛК не застосовує бездумний, власний підхід до визначення діагнозів, діагноз а разом з тим придатність або не придатність до військової служби визначається згідно суворих приписів Розкладу хвороб. Більше того, висновок ВЛК приймається після огляду особи хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей, обов'язково виконуються загальні аналізи крові а сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини.
Слід вказати, що висновки Військово-лікарської комісії можуть бути оскаржені до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, підтверджені або спростовані.
Крім цього, позивач не вказує на порушення процедури медичного огляду та проведених досліджень та просить суд зобов'язати відповідача направити його на консультацію, обстеження та лікування до Комунального некомерційного підприємства «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради».
Проте, повторний медичний огляд може мати місце у випадку, коли суд встановить порушення процедури первинного медичного огляду. Не є підставою для повторного медичного огляду незгода з результатами першого медичного огляду та незгода з визначеним діагнозом.
При вирішенні спору керується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.06.2018 року у справі №806/526/16, 12.02.2021 року у справі №820/5570/16, від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18.
Під час розгляду справи по суті судом не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття довідки ВЛК №100/605Б від 02.09.2024 року.
Суд звертає увагу, що фактично усі основні мотиви, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зводяться до необхідності оцінки чи переоцінки наявних у нього медичних документів та отриманих ним висновків медичного обстеження. Проте, як вже наголошувалось судом вище, предметна оцінка таким доказам не входить до компетенції суду, але при цьому судом враховано висновок судово-медичної експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК