31 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/212/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі - ГУНП в Кіровоградській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції, з якої був звільнений наказом ГУНП в Кіровоградській області №677 о/с від 09.10.2024 року за власним бажанням. Позивач має статус учасника бойових дій та відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статті 16-2 Закону України "Про відпустки" має право на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки. Проте така додаткова відпустка йому не надавалася та грошова компенсація за неї не виплачувалася. З цих підстав представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати у день звільненні позивача зі служби в поліції грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки служби в поліції, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби;
- зобов'язати ГУНП в Кіровоградській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки служби в поліції.
Ухвалою судді від 16.01.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку, передбачену статтею 16-2 Закону України "Про відпустки", при звільненні поліцейським не передбачена. Заперечуючи бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах, його представник просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 з 1993 року проходив службу в ОВС, а з листопада 2015 року в поліції. З січня 2021 року він займав посаду старшого уповноваженого сектору кримінальної поліції Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області.
Позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 22.07.2015 року.
Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №677 о/с від 09.10.2024 року майора поліції ОСОБА_1 з 11.10.2024 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Наказано виплатити позивачу грошову компенсацію за 3 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2015 рік, за 22 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2016 рік, за 43 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2017 рік, за 24 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2018 рік, за 21 день невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2022 рік та за 34 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2024 рік.
Позивач звернувся до суду з цим позовом, вважаючи, що відповідач при звільненні протиправно не виплатив йому грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, належну за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини 10 статті 62 Закону України "Про Національну поліцію", якою визначено гарантії професійної діяльності поліцейського, поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Статтею 92 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частиною 10 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799 (надалі - Порядок №260), поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії.
Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Згідно зі статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій ... надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.01.2021 року у справі №160/10875/19 сформулював правову позицію, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Верховний Суд у постановах від 10.02.2021 року у справі №200/12427/19-а, від 26.05.2021 у справі №360/1362/20 вказав, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".
Суд установив, що позивач у період проходження служби в ОВС отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 22.07.2015 року, виданим УМВС України в Кіровоградській області.
У довідці №1057/15-2024 від 14.10.2024 року, виданій Управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Кіровоградській області, вказано, що майор поліції Шаляпін В.В. на підставі наказу ГУНП в Кіровоградській області №716 о/с від 22.12.2023 року використав додаткову відпустку, передбачену статтею 16-2 Закону України "Про відпустки", за 2024 рік. Така відпустка з 2015 по 2023 роки ним не використовувалася.
Тож оскільки у 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роках позивачу не надавалася додаткова відпустка, передбачена пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" для учасників бойових дій, то позивач при звільненні зі служби в поліції мав право на отримання грошової компенсації за неї.
Суд погоджується з доводами позову, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність, оскільки при звільненні позивача зі служби в поліції всупереч вимогам частини 10 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 не нараховував та не виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, належної за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
Тож позов слід задовольнити, а порушене право позивача - відновити шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку грошову компенсацію.
Судові витрати сторони не понесли.
Керуючись статтями 90, 139, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ