про залишення позовної заяви без руху
01 квітня 2025 року м.Київ № 320/14006/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просила:
- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» щодо ненадання відповіді на заяву (повторна) ОСОБА_1 від 27 серпня 2024 р;
- зобов'язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» надати відповідь на заяву (повторна) ОСОБА_1 від 27 серпня 2024 р. у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Доказів сплати судового збору позивачем не надано.
Позивачем подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору, оскільки у позивача майновий стан не дозволяє їй сплатити одноразово повністю розмір судового збору.
Частиною першою статті 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Частиною першою ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI, яким визначаються правові засади справляння судового збору, платників, розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору(далі - Закон України «Про судовий збір»), також встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої зазначеної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Отже, для звільнення (або відстрочення, або розстрочення) позивача від сплати судового збору суд має не лише встановити наявність підстави/підстав, наведених у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в тому числі - констатувати, що позивачем заявлені позовні вимоги, спрямовані на захист соціальних прав), а й одночасно встановити на підставі наданих позивачем доказів скрутний фінансовий стан позивача.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Згідно із положеннями частини першої статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору.
Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.04.2024 у справі № 990/310/23 зазначено, що доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, є, окрім довідки про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, також довідка про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку(ах) коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.
На підтвердження скрутного фінансового становища позивач надала суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 28.01.2025 року №2651-25-04271 від 28 січня 2025 року за період з 4 кварталу 2023 року по 3 квартал 2024 року. Як убачається з матеріалів справи, до суду не надано відомостей за повний 2024 рік.
Тому, надану позивачем довідку №2651-25-04271 від 28 січня 2025 року суд не бере до уваги.
Однак, відповідно до наданої довідки про доходи №3006110304657029 від 28.01.2025 сума пенсії позивача за період з січня 2024 року по січень 2025 року складає 35021,31 грн. А, відповідно з січня 2024 по грудень 2024 сума пенсії складає 32290,56 (35021,31 - 2 730,75 = 32290,56).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2025 рік від 19.11.2024 № 4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки розмір судового збору не перевищує 5% розміру річного доходу позивача, суд приходить до висновку про можливість позивача сплатити судовий збір (32290,56 * 5% = 1614,53).
Беручи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору та, відповідно, відмовляє у задоволенні клопотання.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за подання адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн., на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/14006/25), Київський окружний адміністративний суд.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом п'яти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу п'ять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя Білоус А.Ю.