31 березня 2025 року № 640/13943/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київводоканал»
до Державної аудиторської служби України
про визнання протиправним та скасування висновку,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Київводоканал» з позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку відповідача, складеного за результатами моніторингу закупівлі UA-2021-09-29-009978-b.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку зі перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, справу №640/13943/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) прийнято до провадження адміністративну справу, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку зі смертю та припиненням трудових відносин судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 прийнято справу до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Закону України «Про публічні закупівлі» на офіційному сайті публічних закупівель ПрАТ «АК «Київводоканал» проведено закупівлю UА-2021-09-29-009978-b (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-29-009978-b) на виконання робіт по коригуванню проектної документації по об'єкту «Реконструкція прохідного колектора водопроводу Д=1400 мм від станції метро «Дніпро» до вул. Кіровоградської в м. Києві», ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (71322000-1 Послуги з інженерного проектування в галузі цивільного будівництва ДК 021:2015).
19.10.2021 відбувся аукціон на закупівлю UА-2021-09-29-009978-b, а 12.11.2021 із переможцем (ТОВ «ЕНЕРГО ІНЖИНІРИНГ») було укладено договір.
Державною аудиторською службою України наказом заступника голови від 18.07.2022 № 144 прийнято рішення про проведення моніторингу, зокрема й вказаної вище закупівлі.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), розгляду тендерних пропозицій, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації документів у випадках, передбачених Законом.
За результатами моніторингу відповідачем складено висновок (опублікований 11.08.2022), згідно з яким виявлено порушення за результатами розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ЕНЕРГО ІНЖИНІРИНГ» абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону.
Крім того, висновком відповідача зобов'язано позивача припинити зобов'язання за договором, укладеним за результатами закупівлі UА-2021-09-29-009978-b, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсностінікчемності договору.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
За змістом статті 7-1 Закону моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Тендерною документацією згідно із Законом є документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Тендерна документація обов'язково повинна містити низку інформації, яка визначена в статті 22 Закону, такою інформацією є, зокрема, інформація про один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону № 922.
Поряд з цим Законом не визначено чіткого переліку документів, які повинен вимагати Замовник від учасників процедури закупівлі. А отже, обов'язок надання того чи іншого документу учасниками процедури закупівлі (в тому чисті й в частині складання відповідних документів та відображення інформації в них) установлюється Замовником самостійно.
Відповідно до пункту 1.2 частини 1 додатка 1 до Тендерної документації Замовник установив вимогу щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій інформації про наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, яка повинна бути вказана в довідці довільної форми щодо наявності в Учасника власного або залученого обладнання та матеріально-технічної бази, що буде застосовуватись під час виконання умов договору (обов'язково зазначити чи власне воно чи/або орендоване, інформацію про наявність приміщень тощо). У разі оренди / лізингу / тощо, надати нотаріально завірені копії чинних договорів оренди / лізингу / тощо з усіма додатками до них (договори оренди / лізингу / тощо повинні діяти під час виконання робіт за об'єктом, що є предметом цієї закупівлі). У разі відсутності такого строку дії у змісті договорів оренди / лізингу / тощо у складі тендерної пропозиції учасник повинен надати оригінал листа про намір подальшої оренди / лізингу /тощо / співпраці, підписаний орендодавцем /лізингодавцем / тощо та учасником.
У разі, якщо матеріально-технічна база, обладнання та технології є власними, надати витяг з оборотно-сальдової відомості, де має бути підтвердження права власності на такі ресурси. У разі суборенди надати копію договору оренди, відповідно до якого матеріально-технічна база, обладнання та технології можливо/дозволено передавати в суборенду.
Отже, в умовах тендерної документації позивач встановив чітку вимогу про надання обов'язкової інформації у складі тендерних пропозицій учасників, яка повинна міститися в довідці довільної форми про обладнання та матеріальної бази та технологій щодо наявності приміщень в учасників процедури закупівлі.
Суд зазначає, що слово «тощо» уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше.
Водночас підтвердженням наявності приміщень у законодавчому полі України - це право суб'єкта права власності (юридичної особи, громадянина, держави) володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому матеріальними благами на власний розсуд у межах закону та на підставі документів, які підтверджують їх наявність та правовий статус (володіння, користування, розпорядження).
До документів, копії яких надаються учасниками процедур закупівель, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування, розпорядження) приміщень можуть належати:
договори про право власності або інші правочини (інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності на нерухоме майно), що підтверджують право власності учасника процедури закупівлі на об'єкти матеріально-технічної бази, завірені належним чином таким учасником;
договори оренди / суборенди, лізингу / сублізингу об'єктів матеріально- технічної бази та інші правочини, передбачені законодавством (у разі, якщо об'єкти матеріально-технічної бази належать учаснику процедури закупівлі не на праві власності), належно завірені таким учасником;
акти приймання-передачі об'єктів матеріально-технічної бази або інші документи, передбачені умовами договорів, зазначених у цьому підпункті, або законодавством, що підтверджують передання учаснику процедури закупівлі об'єктів матеріально-технічної бази, у тому числі передбачені умовами договорів суборенди, сублізингу та інших правочинів, стороною якого є третя особа, яка не є власником техніки, завірені належним чином таким учасником.
Отже, підтвердженням права власності (володіння, користування, розпорядження) на приміщення можуть бути документально підтверджені права суб'єктів права власності, які перелічені у зазначених документах.
На підтвердження зазначеної інформації учасник ТОВ «ЕНЕРГО ІНЖИНІРИНГ» у складі тендерної документації надав довідку про наявність власного обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 30.09.2021 № 3006/12 (далі - Довідка № 3006/12), де вказав, що має власне обладнання, спеціалізоване програмне забезпечення, техніку.
Водночас Довідка № 3006/12 не містить відомостей про наявність в учасника ТОВ «ЕНЕРГО ІНЖИНІРИНГ» власного приміщення.
Водночас в іншому документі «Відомості про учасника» учасником ТОВ «ЕНЕРГО ІНЖИНІРИНГ» зазначено інформацію щодо наявності офісу 602 за адресою: 03 003 5, м. Київ, вул. В. Липківського, 45, однак у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЕНЕРГО ІНЖИНІРИНГ» відсутні документи, що підтверджують право власності та/або право користування чи розпорядження зазначеним приміщенням, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та пункту 1.2 частини 1 Додатку 1 до тендерної документації.
Враховуючи викладене, у тендерній документації замовник визначив виключний перелік конкретних документів, який учасник обов'язково повинен надати у складі тендерної пропозиції для підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», проте учасник не дотримався його та не надав документи які зазначені вище.
Слід зазначити, що відповідно до статті 28 Закону замовник здійснює розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.
Крім того, іншим учасником торгів ТОВ «ТРИДЦЯТЬ ТРИ БАЙ ЮНАКОВ» у складі тендерної пропозиції було надано договір суборенди нежитлових приміщень від 20.-7.2021 № 1/7/2021, а отже, підтверджено вимоги пункту 1 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та пункту 1.2 частини першої додатка 1 до тендерної документації.
З огляду на зазначене, позивач мав відхилити тендерну пропозицію учасника ТОВ «ЕНЕРГО ІНЖИНІРИНГ», яка не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтю 16 Закону та розглядати наступного учасника торгів, однак на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини 1 статті 31 Закону позивач не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ЕНЕРГО ІНЖИНІРИНГ» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону та уклав з ним Договір.
Позивач у позовній заяві зазначає: «...Вимога відповідача щодо розірвання договору призведе до порушення прав та інтересів Позивача та матиме негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з нібито виявленими відповідачем недоліками.».
У контексті наведеного суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини 7 статті 8 Закону Держаудитслужба обов'язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок), затверджено форму такого висновку, який складається зі вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов'язання щодо його усунення у разі виявлення.
Зазначені норми надають Держаудитслужбі повноваження щодо зазначення у висновку про зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель і не встановлюють конкретного переліку заходів (варіантів поведінки), спрямованих на усунення таких порушень. Конкретний захід, спрямований на усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, Держаудитслужба визначає самостійно відповідно до наданих їй повноважень.
Держаудитслужба у пункті 3 констатуючої частини висновку від 18.07.2022 № 144 зазначила про зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Відповідно до частини шостої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Частиною 1 статті 41 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України за особливостями, визначеними цим Законом.
Як було встановлено вище, позивач застосував процедуру закупівлі, яка проведена з порушеннями вимог Закону, а Держаудитслужба в оскаржуваному висновку зобов'язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору, позаяк договір про закупівлю є результатом процедури закупівлі.
З огляду на зазначене, такий спосіб усунення порушення є пропорційний виявленим порушенням законодавства у сфері закупівель.
Отже, за викладених обставин, суд вважає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є таким, що винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано. А тому, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Київводоканал» (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) до Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 4; код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.