24 лютого 2025 року справа №320/40634/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0120410705 від 07.07.2023 за формою «В4», яким встановлено ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації за березень 2023 року в сумі 356 672,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0197910705 від 24.10.2023 за формою «В1», яким встановлено завищення ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 200 389,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 039,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Акта перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення Рішення. Позивач зазначає, що оскаржуване ППР №0197910705 від 24.10.2023 за формою «B1», яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій, прийнято відповідачем з порушенням чинного податкового законодавства, оскільки здійснено не за результатами проведення повторної документальної перевірки, а на підставі матеріалів адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень до ДПС України. Також контролюючим органом було помилково зроблено висновок про те, що ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту у сумі 356 672,00 грн. А тому, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0120410705 від 07.07.2023 за формою «В4», є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив Позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» (далі - ТОВ «ММП») є сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Юридична на фактична адреса місцезнаходження Товариства: 07441, Київська область, Броварський район, село Тарасівка, вулиця 9 Січня, будинок 1-Г.
У період з 22.05.2023 по 26.05.2023 працівниками Головного управління ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА МЕНДЖМЕНТ ПРОЕКТ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету.
За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від'ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 02/06.2023 № 11423/10-36-07-05/36301748.
За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, контролюючий орган дійшов висновку що ТОВ «МЕГА МЕНДЖМЕНТ ПРОЕКТ» порушено вимоги:
???1.Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2026 №21, п. 200.4, п.200.7, п. 200.8, п. 200.9, п. 200.14 ст. 200 ПК України, внаслідок чого товариству відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку за період виникнення від'ємного значення в додатку 3 декларації за березень 2023 року в сумі 729 358,00 грн.;
???2.Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2026 №21 та п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого товариством завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) По декларації за березень 2023 року у сумі 356 672,00 грн.
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними в Акті перевірки, Позивачем були подані Заперечення на Акт перевірки від 16.06.2023 вих. №31, в яких ТОВ «МЕГА МЕНДЖМЕНТ ПРОЕКТ» висловило свою незгоду з твердженнями контролюючого органу про допущені ТОВ «МЕГА МЕНДЖМЕНТ ПРОЕКТ» порушення щодо завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту.
За результатами розгляду поданих заперечень, ГУ ДПС у Київській області листом від 04.07.2023 №16326/12/10-36-07-05 «Про розгляд заперечення» повідомило Позивача про залишення висновків Акту перевірки без змін, оскільки, на думку контролюючого органу, твердження, що викладені в запереченнях, не спростовують висновків Акту перевірки.
На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Київській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
№01204000705 від 07.07.2023 за формою «В3», яким товариству відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку за період виникнення від' ємного значення в додатку 3 декларації за березень 2023 року в сумі 729 358,00 грн;
№0120410705 від 07.07.2023 за формою «В4», яким товариству встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації за березень 2023 року в сумі 356 672,00 грн.
Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач з метою його оскарження в адміністративному порядку згідно ст. 56 ПК України, направив на адресу ДПС України Скаргу від 27.07.2023 №38 на вказані вище ППР.
Листом від 28.09.2023 «Рішення про результати розгляду скарги» ДПС України скаргу позивача задовольнила частково - залишила без змін ППР ГУ ДПС у Київській області від 07.07.2023 №0120410705, скасувала ППР ГУ ДПС у Київській області від 07.07.2023 №0120400705.
ДПС України зобов'язала ГУ ДПС у Київській області забезпечити складання ППР за формою «В1» на встановлене у ході адміністративного оскарження завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 200 388,65 грн. та застосувати штрафні (фінансові) санкції у розмірі, встановленому вимогами ст. 123 ПК України.
В подальшому, ГУ ДПС у Київській області за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень винесло нове податкове повідомлення-рішення №0197910705 від 24.10.2023 за формою «В1», яким встановлено завищення ТОВ «МЕГА МЕНДЖМЕНТ ПРОЕКТ» завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 200 389,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 039,00 грн.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо обґрунтування наявності підстав визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0120410705 від 07.07.2023 за формою «В4», суд зазначає наступне.
Відповідно до п. п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України контролюючі органи зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено відповідачем на аркуші 11 Акту перевірки, встановлено що ТОВ «ММП» в додатку 2 (Д2) за березень 2023 року невірно визначено залишок від'ємного значення за період лютий 2023 року на суму 356 672,00 грн.
Суд звертає увагу, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках) (пункти 9, 11 розділу III Порядку № 21).
При заповненні розділу III декларації "Розрахунки за звітний період" здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов'язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від'ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).
Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від'ємного значення попереднього звітного періоду.
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то таке від'ємне значення звітного (податкового) періоду може бути, зокрема, заявлене до бюджетного відшкодування або зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 ПК України на момент подання податкової декларації, та підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, відображається у рядку 20.2 декларації та деталізується у додатку 3 (таблиця 2) до декларації "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (Д3) (далі - Додаток 3).
Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 декларації та деталізується у додатку 2 до декларації "Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" (Д2) (далі також - Додаток 2).
Варто наголосити, що ні ПК України, ні Порядком № 21 при здійсненні обрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань за звітний (податковий) період та податкового кредиту звітного (податкового) періоду не передбачено вимог щодо черговості врахування від'ємного значення (поточного звітного (податкового) періоду та попередніх звітних (податкових) періодів) в погашення податкових зобов'язань такого поточного звітного (податкового) періоду.
Також ні ПК України, ні Порядком № 21 не встановлено особливостей та хронології відображення від'ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатках 2 та 3 до декларації. При цьому, при заповненні як Додатка 2, так і таблиці 2 Додатка 3 до декларації можливе (але не обов'язкове) застосовування принципу хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.
Нормами ПК України не ставиться право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в залежність від заповнення додатків до податкової декларації з ПДВ із застосуванням принципу хронології формування від'ємного значення.
Зазначене підтверджується і усталеною судовою практикою, зокрема: Шостий апеляційний адміністративний суд, розглядаючи справу № 320/2555/19, прийшов до висновку, що «жодною нормою податкового законодавства не передбачено такої підстави для позбавлення платника прав на бюджетне відшкодування як визначення ним відповідних сум податку не за хронологією періодів у Додатку 3 до декларації від 'ємного значення ПДВ. Лист ДФС від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17 не є нормативно-правовим актом та містить роз'яснення, що мають рекомендаційний характер.»
Окружний адміністративний суд у справах № 826/11306/18 та № 640/23180/19 також вказує, що існує декілька варіантів ведення обліку від'ємного значення ПДВ і відсутні імперативні норми, які б зобов'язували платників податків вести облік в один спосіб.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дотримується аналогічної думки у постанові від 06.10.2021 по № 640/11775/20, вказуючи таке: «Податковим кодексом України та Порядком № 21 не встановлено особливостей та хронології відображення від'ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатку 2 (Д2) та Додатку 3 (ДЗ) до податкової декларації з податку на додану вартість».
З цього приводу суд наголошує, що платники мають право самостійно визначати при заповненні додатку Д2 та додатку ДЗ до податкової декларації з ПДВ послідовність відображення від'ємного значення ПДВ та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум, а також послідовність погашення за рахунок такого від'ємного значення податкових зобов'язань відповідного звітного періоду.
Більше того, додатки Д2 та Д3 мають лише інформаційне значення для відображення періодів формування суми від'ємного значення ПДВ.
Право на бюджетне відшкодування та/або формування податкового кредиту виникає не у зв'язку з заповненням додатків Д2 чи Д3, а у зв'язку з заявленням такої суми в декларації (рядок 21 Декларації) та виконанням відповідних умов для бюджетного відшкодування та/або включення до складу податкового кредиту.
Суд встановив, що ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» під час заповнення Додатку 2 за березень 2023 року від 20.04.2023 №9086510897 в графі «місяць/квартал» було допущено описку, а саме помилково зазначено місяць 2, хоча в дійсності в графі «місяць/квартал» потрібно було правильно зазначити 1.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Отже, підставою для підставою формування платником податків податкового кредиту є дані тільки податкової декларації (рядок 21 Декларації) за звітний період, а не інформація, зазначена в додатках Д2 та Д3 до декларації.
У свою чергу, висновки Акту перевірки не містять доказів того, що контролюючим органом під час проведення перевірки було виявлено порушення відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників, як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які б призвели до заниження або завищення суми податкового кредиту наступного звітного періоду
Враховуючи вищенаведене, ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» мало право зараховувати до складу податкового кредиту по декларації за березень 2023 року суму 356 672,00 грн, оскільки такий розмір податкового кредиту зазначено в рядку 21 Декларації.
Варто звернути увагу і на той факт, що податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до невірного формування податкового кредиту та завищення суми від'ємного значення ПДВ.
Позивач зазначає, що допущена ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» описка щодо звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення жодним чином не вплинула на правильність розрахунку суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за березень 2023.
Так, зокрема, у постанові від 11.09.2018 у справі №810/3697/16 Верховний Суд дійшов висновку, що допущення платником податків технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 (справа №812/1294/1T), від 28.08.2018 (справа №810/2744/13-a), від 10.09.2019 у справі №826/11818/13-а, від 15.06.2020 (справа №440/17/19).
Водночас, правомірність декларування товариством суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за березень 2023 року повністю підтверджується податковою звітністю. Тобто, податковий кредит у сумі 356 672,00 грн за результатом здійснення господарських операцій у лютому 2023 року з контрагентами сформований ТОВ «ММП» на підставі належних документів.
Окрім того, перевіркою контролюючого органу не встановлено порушень відображення показників у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації, арифметичних чи методологічних помилок при проведенні розрахунків зазначених у ній показників.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідно їх дійсному економічному змісту.
Таким чином, враховуючи вище викладене, суд погоджується з позицією Позивача та приходить до висновку, що надані позивачем в ході перевірки первинні документи доводять, що висновок контролюючого органу про порушення ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» норм ПК України щодо завищення суми від'ємного значення, що Зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, є помилковим та безпідставним, а тому, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0120410705 від 07.07.2023 за формою «В4», є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо обґрунтування наявності підстав визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0197910705 від 24.10.2023 за формою «В1», суд вбачає за доцільне звернути увагу на таке.
Як було зазначено вище, листом від 28.09.2023 «Рішення про результати розгляду скарги» ДПС України скаргу позивача на прийняті ППР задовольнила частково - залишила без змін ППР ГУ ДПС у Київській області від 07.07.2023 №0120410705, скасувала ППР ГУ ДПС у Київській області від 07.07.2023 №0120400705.
ДПС України зобов'язала ГУ ПС у Київській області забезпечити складання ППР за формою «В1» на встановлене у ході адміністративного оскарження завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 200 388,65 грн та застосувати штрафні (фінансові) санкції у розмірі, встановленому вимогами ст. 123 ПК України.
В подальшому, ГУ ДПС у Київській області за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень винесло нове податкове повідомлення-рішення №0197910705 від 24.10.2023 за формою «В1», яким встановлено завищення ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» суми бюджетного відшкодування у розмірі 200 389,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 039,00 грн.
Відповідно до п. п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України контролюючі органи зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916 затверджено Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за №1617/28062, із змінами та доповненнями, далі - Порядок №916).
Пунктом 1 розд. ІХ Порядку №916 передбачено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.
Згідно з п. 2. розд. IX Порядку №916 за результатами розгляду скарги контролюючий
орган приймає одне з таких рішень:
1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;
2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;
3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін;
4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов'язання.
Під час прийняття цих рішень контролюючий орган має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов'язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій.
Таким чином, ДПС України за результатами розгляду скарги платника податків має право виключно зменшити (збільшити) заявлену суму до бюджетного відшкодування та у відповідній частині зменшити (збільшити) суму штрафних (фінансових) санкцій.
Діючим Порядком №916 повноважень ДПС України щодо зобов'язання контролюючого органу скласти нове податкове повідомлення-рішення не передбачено. Під час розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення ДПС України перевіряє виключно правомірність та обґрунтованість рішень, що оскаржуються, та виносить одне з передбачених п. 2. розд. IX Порядку №916 рішень.
Враховуючи це, ДПС України за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим вийшла за межі своїх повноважень.
Відповідно до п. 55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Таким чином, ДПС України за результатами розгляду скарги на ППР під час процедури його адміністративного оскарження може скасувати податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, однак зобов'язати контролюючий орган прийняти нове податкове повідомлення-рішення ДПС України не може, оскільки такі повноваження чинним законодавством не передбачені.
Відповідач, приймаючи нове ППР №0197910705 від 24.10.2023 за формою «В1» відповідно до результатів адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, вийшов за межі наданих йому повноважень, чим порушив ст. 19 Конституції України та п. п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства, або не повне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 804/3368/16 зазначив, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.
Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Разом з тим, постановою Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 1340/3590/18 вкотре було підтримано сталу практику суду касаційної інстанції про те, що в разі порушення процедури проведення перевірки, її підстав, суди можуть не надавати оцінки іншим обставинам, що слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.
3 урахуванням усього вищевикладеного, судом встановлено, що оскаржуване ППР №0197910705 від 24.10.2023 за формою «B1», яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій, прийнято відповідачем з порушенням чинного податкового законодавства, оскільки здійснено не за результатами проведення повторної документальної перевірки, а на підставі матеріалів адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень до ДПС України.
Такі дії відповідача суперечать визначеним ПК України процедурним механізмам щодо порядку проведення документальних перевірок й прийняття податкових повідомлень-рішень.
Під час прийняття оскаржуваного ПІР відповідач не дотримався балансу публічних і приватних інтересів, його дії були здійснені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, оскаржуване ППР №0197910705 від 24.10.2023 за формою «B1» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0120410705 від 07.07.2023 та №0197910705 від 24.10.2023.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 8656,50 грн, суд вважає за необхідне стягнути зазначене на користь позивача.
Щодо питання розподілу витрат на правову допомогу у розмірі 35000,00 грн, суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги, ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» не надано належних документів.
Враховуючи вищевикладене, витрати на правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності визначеним в ч. 5 ст. 134 КАС України та не підлягають стягненню за рахунок відповідача. Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0120410705 від 07.07.2023 за формою «В4», яким встановлено ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації за березень 2023 року в сумі 356 672,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0197910705 від 24.10.2023 за формою «В1», яким встановлено завищення ТОВ «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 200 389,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 039,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТ» судовий збір у сумі 8656 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 50 коп., за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.