Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 квітня 2025 року Справа№200/9131/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся через підсистему Електронний Суд до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.11.2024 №3600 «Про результати аналізу проведення службових розслідувань, відпрацьованих поданнів на нагородження (посмертно) та притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - “сувора догана» на тимчасово виконуючого обов'язки старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_2 , старшого сержанта ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначив, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Відносно нього командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ від 30.11.2024 №3600 «Про результати аналізу проведення службових розслідувань, відпрацьованих поданнів на нагородження (посмертно) та притягнення до дисциплінарної відповідальності», який він вважає протиправними та таким, що підлягає скасуванню в частині, що його стосується, оскільки оскаржуваний наказ повинний містити інформацію про факт порушення службової дисципліни, яким доказом доведено вину військовослужбовця, ступінь його вини та причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення. Проте оскаржуваний наказ не містить такої інформації. Крім того, позивач наголошує, що командир військової частини НОМЕР_1 є командиром бригади, тому користується дисциплінарною владою відповідно до статті 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, проте у спірному наказі відповідач діє в межах статті 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Поряд з цим, у спірному наказі відповідач посилається на приписи статей 3, 6 наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, втім вказаний нормативно правовий акт містить пункти, а не статті.
ОСОБА_1 також звертає увагу суду, що покладення на нього обов'язку нагороджувати військовослужбовців (посмертно) не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Крім того, він не був ознайомлений з розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 щодо нагородження в термін до 28.11.2024 (посмертно), а також з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 30.11.2024 №3600 «Про результати аналізу проведення службових розслідувань, відпрацьованих поданнів на нагородження (посмертно) та притягнення до дисциплінарної відповідальності», а про його існування дізнався в стройовій частині військової частини НОМЕР_2 з скан копії.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 06 січня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішив проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що по-перше, проведення службового розслідування відносно позивача дійсно не проводилось, адже призначення такого службового розслідування є правом, а не обов'язком командира військової частини. По-друге, посилання ОСОБА_1 та той факт, що замість «статей» в оскаржуваному наказі потрібно було написати «пункти», що є проявом надмірного формалізму та не спростовує підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Посилання позивача на те, що до нього не було доведено спірний наказ, а також розпорядження від 26.10.2024 №5 (зареєстрований у військовій частині НОМЕР_2 27.10.2024 №4021) відповідач вважає необґрунтованим, адже до обов'язків позивача, належало забезпечення документування у військовій частині, а саме прийом, реєстрація та контроль за своєчасним виконанням усіх документів військової частини.
Крім того, представник Військової частини НОМЕР_1 наголошує, що відповідно до Посібника для фахівців служб персоналу військових частин Збройних Сил України (в умовах воєнного стану) затверджений директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від № 4 від 3 червня 2022 в умовах воєнного стану на служби персоналу Збройних сил України покладаються, зокрема, завдання щодо нагородження особового складу.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими, а тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач скористався своїм правом надати відповідь на відзив, у якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Станом на день винесення рішення у справі воєнний стан продовжено.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_4 .
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 .
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.11.2024 № 325 тимчасове виконання обов'язків старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_2 покладено на старшого сержанта ОСОБА_1 , діловода штабу військово частини НОМЕР_6 .
Наказом від 10.10.2024 № 697 затверджено функціональні обов'язки старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_2 .
Так, основними завданнями старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_2 є :
забезпечення документування управлінської діяльності військової частини НОМЕР_2 ;
розробка номенклатури справ;
підготовка за дорученням начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_6 проектів документів, забезпечення оформлення і видання документів;
своєчасна доповідь командуванню про документи, які надійшли;
прийом, реєстрація, ведення обліку, забезпечення зберігання, оперативний розшук документів;
організація друкарського виготовлення, копіювання і тиражування документів;
здійснення контролю за підготовкою та оформленням документів, за їх своєчасним виконанням. Впровадження заходів щодо скорочення термінів проходження і виконання документів, узагальнення та аналіз даних про хід і результати цієї роботи;
забезпечення додержання єдиного порядку відбору, обліку, збереження, якості обробки та використання документів для передачі в архів;
здійснення організаційно-методичного керівництва роботою з документами в підрозділах;
підготовка відповідних документів на присвоєння військових звань;
опрацювання проектів наказів командира військової частини ;
ведення обліку офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу;
збір, узагальнення даних про укомплектованість особовим складом, підготовка необхідних довідок;
збір інформації стосовно безповоротних втрат особового складу, поранених та військовополонених;
розрахунок потреб у підготовці фахівців відповідних спеціальностей;
роз'яснення особовому складу діючого законодавства, що визначає порядок проходження військової служби особами офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, їхні обов'язки, права та пільги;
документальне відображення проходження військової служби особами офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу;
забезпечення командирів та начальників довідковими данними на військовослужбовців та працівників, які необхідні для прийняття рішення щодо їх службового використання; забезпечення командирів та начальників всіх ступенів даними про штатну та списочну чисельність особового складу.
Старший помічник начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_2 зобов'язаний:
вести облік особового складу військової частини НОМЕР_6 у відповідності до вимог керівних документів;
своєчасно складати і надавати начальнику штабу - першому заступнику командира військової частини НОМЕР_2 на підпис проекти наказів по стройовій частині , добову відомість та встановлені донесення по особовому складу;
не пізніше наступного дня підпису наказу по стройовій частині доводити його вимоги до командирів підрозділів військової частини НОМЕР_2 , в частині що їх стосується, під особистий підпис;
щоденно проводити звірку даних обліку підрозділів з даними обліку штабу військової частини НОМЕР_6 і особисто звіряти записи в відповідних облікових документах;
перевіряти у всіх підрозділах частини стан обліку особового складу і відповідність записів у військових квитках та посвідченнях осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу з фактичними обліковими даними;
регулярно робити записи про зміни облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться в штабі частини ;
своєчасно подавати у вищі кадрові органи донесення про зміну облікових даних осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу ;
вивчати морально-ділові якості осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу і надавати свої пропозиції щодо їх підбору і розстановки;
один раз на місяць проводити з ними заняття по вивченню керівних документів щодо обліку особового складу;
своєчасно готовити документи на переміщення, присвоєння чергових військових звань, а також на звільнення військовослужбовців.
Старший помічник начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_2 у мирний і воєнний час відповідає за :
забезпечення встановленого порядку роботи з документами;
організацію та ведення обліку особового складу;
ведення особових справ осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу (своєчасне внесення необхідних даних, матеріалів, документів, фотокарток та ін.). Здійснення контролю за своєчасною пересилкою особових справ. Ведення книги обліку особових справ осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу;
ведення службових карток осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу;
ведення книги бланків суворої звітності та звітності за військово-перевізні документи частини;
виконання вимог Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 Nє280 та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008.
Відповідно до розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2024 № 5 командирам підрозділів (підпорядкованих військових частин) визначити посадових осіб, відповідальних за підготовку документів щодо нагородження особового складу та в термін до 16.00 28.10.2024 надати інформацію.
Разом з тим, відповідно до п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.11.2024 №3600 «Про результати аналізу проведення службових розслідувань, відпрацьованих поданнів на нагородження (посмертно) та притягнення до дисциплінарної відповідальності» за невиконання розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 щодо нагородження в встановлені терміни до 28.11.2024 року (посмертно) військовослужбовців військових частин НОМЕР_7 , НОМЕР_6 , НОМЕР_8 , порушення ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 3, 6 наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 та відповідно до пункту "в" статті 48 та статті 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана" на тимчасово виконуючого обов'язки старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_2 , старшого сержанта ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи протиправним п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.11.2024 №3600 «Про результати аналізу проведення службових розслідувань, відпрацьованих поданнів на нагородження (посмертно) та притягнення до дисциплінарної відповідальності», звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України» від 24.03.1999 за №551-XIV затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
бути пильним, зберігати державну таємницю;
додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил
взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Частиною третьою статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтею 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Ці положення Дисциплінарного статуту кореспондуються з Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 а саме: службове розслідування може призначатися у певних випадках.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування не призначається, зокрема, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Отже, проведення службового розслідування не є обов'язковою передумовою для притягнення військовослужбовця навіть до дисциплінарної відповідальності. Призначення службового розслідування є правом, а не обов'язком особи, яка ухвалює рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, посилання позивача на непроведення службового розслідування є не обгрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 року по справі № 420/9472/23.
Стосовно обґрунтованості спірного пункту 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.11.2024 №3600 «Про результати аналізу проведення службових розслідувань, відпрацьованих поданнів на нагородження (посмертно) та притягнення до дисциплінарної відповідальності», суд зазначає наступне.
Так, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за порушення ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 3, 6 наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 Nє280 та відповідно до пункту "в" статті 48 та статті 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
В свою чергу, стаття 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України передбачає необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативо, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України визначено, шо кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Пункти 3, 6 наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 “Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» визначають, що облік особового складу повинен бути безперервним, своєчасним і повним, вестися постійно за будь-яких умов діяльності військ (сил) відповідно до вимог цієї Інструкції, достовірно відображати існуючу штатну і спискову чисельність особового складу, а також кількісні і якісні зміни, що відбуваються як в цілому щодо особового складу, так і персонально стосовно кожного військовослужбовця або працівника. Облік працівників ведеться з урахуванням вимог законодавства України. Персональний облік особового складу ведеться стосовно кожного військовослужбовця та працівника окремо і призначений для системного відображення проходження ними військової служби (трудової діяльності) від її початку до звільнення, виконання ними військового обов'язку в запасі або проходження служби у військовому резерві, а також біографічних та інших даних, які об'єктивно характеризують військовослужбовця або працівника.
Як вбачається з доводів відповідача, ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності за невиконання розпорядження командира військової частини від 26.10.2024 № 5 (зареєстрований у військовій частині 27.10.2024 № 4021). Разом з тим, ані спірний наказ, ані докази надані відповідачем на виконання ухвали суду від 06 січня 2025 року не містять інформації про правопорушення, яке вчинив позивач, які саме службові обов'язки він не виконав та в чому полягає порушення службової дисципліни.
На переконання суду, норми ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 3, 6 наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, які зазначені в якості підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності є загальними та не конкретизують, які саме обов'язки порушив позивач. Крім того, суд наголошує, що оскаржуваний наказ, враховуючи обставини не проведення службового розслідування, не містить даних щодо врахування/неврахування під час накладення на позивача спірного дисциплінарного стягнення та обрання його виду: характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки позивача, а також тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Стала судова практика підтверджує наявність узгодженої позиції, що невиконання уповноваженим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Вказані правові висновки містяться, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №640/18156/20.
Проте, суд погоджується з тим, що до обов'язків позивача не належало нагородження особового складу, відповідно до наказу від 10.10.2024 № 697.
Посилання на Посібник для фахівців служб персоналу військових частин Збройних Сил України (в умовах воєнного стану), суд не приймає до уваги, адже вказаний документ не є нормативно-правовим актом. Разом з тим, в рамках даної справ, суд не досліджує правомірність розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2024 № 5, адже вказане виходить за межі заявлених позовних вимог.
Крім того, відповідачем не надано доказів ознайомлення ОСОБА_1 з розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2024 № 5. Дійсно до функціональних обов'язків позивача належало документування. Проте, вказаний наказ зареєстрований у військовій частині 27 жовтня 2024 року. Проте, позивач приступив до виконання обов'язків старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_2 з 14 листопада 2024 року.
Враховуючи необґрунтованість спірного наказу, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати пункту 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.11.2024 №3600 «Про результати аналізу проведення службових розслідувань, відпрацьованих поданнів на нагородження (посмертно) та притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - “сувора догана» на тимчасово виконуючого обов'язки старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_2 , старшого сержанта ОСОБА_1 .
Водночас суд погоджується з доводами відповідача, що вживання в оскаржуваному наказі слова «статей» замість «пункти» є лише технічною неточністю та не має суттєвого значення, а тому зведення цього питання до порушення є надмірним формалізмом.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню, адже позивач звільнений від його сплати.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати пункт 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.11.2024 №3600 «Про результати аналізу проведення службових розслідувань, відпрацьованих поданнів на нагородження (посмертно) та притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - “сувора догана» на тимчасово виконуючого обов'язки старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_2 , старшого сержанта ОСОБА_1 .
Рішення складено у повному обсязі та підписано 01.04.2025.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош