02 квітня 2025 рокуСправа №160/2770/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
30.01.2025 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, з вимогами:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області, оформлену листом від 15.08.2024 №1215-1501/1215-24, щодо вклеювання до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який був виданий 26.11.2001 Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , нової фотокартки у зв'язку із досягненням 45-річного віку;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області вклеїти до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який був виданий 26.11.2001 Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , нову фотокартку у зв'язку із досягненням 45-річного віку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в позові позивач зазначила, що після досягнення 45-річного віку нею було надано заяву до Красногвардійського РВ УМВС України в Дніпропетровській області про вклеювання фото до паспорту виключно у формі книжечки. Проте, відповідач відмовив у видачі такого паспорту, посилаючись на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» №302. Позивач не погоджується з відмовою відповідача, вважає, що відповідач порушує її права, відмовляючи в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки законодавством передбачена можливість видачі паспорта, як у формі ID-картки, так і у формі книжечки. З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/2770/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
13.03.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшов відзив проти позову. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказує, що враховуючи вимоги законодавства про звернення громадян Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області у встановлений законом строк було розглянуто звернення позивача та відповідним листом надано письмову відповідь з роз'яснення, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, та починаючи з 01.11.2016 року виготовляється виключно у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Зразок бланка та порядок оформлення паспорта громадянина України затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина». Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт. Відтак, вимоги законодавства про звернення громадян дотримано у повному обсязі. Лист-відповідь не є рішенням про відмову у наданні адміністративної послуги. На виконання Закону № 5492 КМУ постановою від 25 березня 2015 № 302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України. Окрім того, судове рішення по зразковій справі №806/3265/17 є індивідуальним актом та стосується прав або інтересів визначеної в рішенні особи, та у справі є окрема думка. З огляду на викладене, права, свободи або законні інтереси позивача не є порушеними, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 26 листопада 2001 року.
По досягненню 45-річного віку ОСОБА_1 01.08.2024 року звернулась до Красногвардійського РВ УМВС України в Дніпропетровській області із заявою про вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України виключно у формі книжечки.
Листом від 15.08.2024 р. за вих. №1215-1501/1215-24 Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області повідомлено про відсутність законних підстав для видачі такого паспорту.
В обґрунтування такої позиції відповідачем у листі від 15.08.2024 р. за вих. №1215-1501/1215-24зазначено наступне.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, поверненні державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України». Зазначеною постановою затверджені, зокрема, зразок бланка, його технічний опис, порядок подання заяв, організація його видачі, дії працівників під час прийому заяв, оформлення та видачі паспорта. Та зазначено, що за відсутності відповідного рішення суду відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Окрім викладеного зазначили, що термін звернення до територіального підрозділу ДМС з метою вклеювання фотокартки у зв'язку з досягненням 45-річного віку в паспорт громадянина України, відповідно до дати народження ОСОБА_2 30.07.1974 року до 30.08.2019. Отже, з 31.08.2019 року паспорт серії НОМЕР_1 вважається не дійсним, та таким, що підлягає обміну, згідно вказаного Порядку.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивачів до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" (далі - Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.13, ч.1 ст.21 Закону України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закон №5492-VI) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно з ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.14 Закону України №5492-VIформа кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частинами першою та другою ст. 21 Закону України №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 3, 5, 7, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (далі Положення №2503-XII) паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру (п.15 Положення №2503-XII).
Згідно з п. п. 1, 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок №302), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачу виповнилось 45 років 30.07.2019р. Отже, позивач мала звернутися до територіального органу ДМС за здійсненням вклеювання фотокартки протягом місяця, тобто в строк до 30.08.2019. Проте таку заяву подав лише 01.08.2024.
Як зазначалось вище, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (пункт 8 Положення №2503-XII). У зв'язку зі вказаним суд врахував, що паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи. Однак визнання паспорту недійсним не має наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.
Відповідно до п. 2 розділу V Тимчасового порядку для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім'я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку.
Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особи після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду.
Отже, жодною нормою законодавства не передбачено такої підстави для відмови у вклеюванні фотокартки до паспорта зразка 1994 року при досягненні особою 45-річного віку, як прострочення нею місячного строку звернення до компетентного органу для вчинення такої дії.
При цьому, пп. 6 п. 6 Порядку №302 визначає підстави для обміну паспорта зразка 1994 року, але не містить імперативної заборони щодо вклеювання фотокартки до такого паспорту при досягненні особою 25- чи 45-річного віку за наявності регламентованих ним умов.
Відповідно до п.18 Положення №2503-XII для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.
Оскільки позивач має паспорт зразку 1994 року, обмін його є правом позивача, а не обов'язком.
Врахувавши викладене вище, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем норм Порядку № 302 є примушуванням позивача до обміну паспорта у формі книжечки на паспорт у формі ID-картки, що обмежує його права.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 7 жовтня 2020 року у справі №520/12075/19, яка стосувалася оскарження відмови міграційної служби у вклеюванні до паспорта позивача додаткової фотографії після досягненням ним 45-річного віку та пропуску тридцятиденного строку звернення з моменту настання цієї події, зауважив, що законодавством не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу цього строку. Суд дійшов висновку, що застосування відповідачем підпункту 6 пункту шостого Порядку №302 по суті є примушуванням позивача до обміну паспорта у формі книжечки на паспорт у формі ID-картки, що суперечить його релігійним переконанням, а, отже, обмежує її права й свободи.
Крім цього, суд зауважив, що пропущення позивачем строку для звернення до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки у зв'язку із досягнення 45-річного віку без поважних причин є порушенням вимог підпункту 6 пункту шостого Порядку №302. У той же час за це порушення позивача може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, однак це не можна тлумачити так, що особа взагалі повинна бути позбавлена права на користування паспортом у формі книжечки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням ним 45 років.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.08.2021 у справі №240/3660/19, від 05 грудня 2019 року в справі № 420/270/19, від 31 січня 2020 року в справі № 200/6627/19-а та від 06 лютого 2020 року в справі № 420/3253/19.
Отже, доводи позивача є обґрунтованими, а належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у вклеюванні до паспорта у формі книжечки, який виданий на ім'я позивача, нової фотокартки при досягненні ним 45-річного віку та зобов'язання відповідача вклеїти у паспорт у формі книжечки, який виданий на ім'я позивача, нової фотокартки при досягненні ним 45-річного віку.
Відповідно до ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області, оформлену листом від 15.08.2024 №1215-1501/1215-24, щодо вклеювання до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який був виданий 26.11.2001 Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , нової фотокартки у зв'язку із досягненням 45-річного віку є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права та інтересів є саме зобов'язати відповідача вклеїти до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який був виданий 26.11.2001 Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , нову фотокартку у зв'язку із досягненням 45-річного віку, чим і скористався позивач.
Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
У розумінні ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, обставини справи свідчать про те, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивачів за захистом своїх порушених прав до суду.
Таким чином, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір у розмірі 1211,20грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 241-243, 246, 250, 255, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області, оформлену листом від 15.08.2024 №1215-1501/1215-24, щодо вклеювання до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який був виданий 26.11.2001 Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , нової фотокартки у зв'язку із досягненням 45-річного віку.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області вклеїти до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який був виданий 26.11.2001 Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , нову фотокартку у зв'язку із досягненням 45-річного віку.
Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ( 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7, код ЄДРПОУ 37806243) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук