02 квітня 2025 рокуСправа №640/6348/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільскої міської ради Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Бориспільської міської ради Київської області в частині не прийняття в місячний строк жодного рішення щодо розгляду клопотання від 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,10000 га, яка розташована на території Бориспільської міської ради Київської області;
- зобов'язати Бориспільську міську раду Київської області черговій на (позачерговій) сесії прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,10000 га, яка розташована на території Бориспільської міської ради Київської області.
В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що 12.11.2019 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), орієнтовним розміром 0,10000 га, яка розташована на території Бориспільської міської ради Київської області. 15.11.2019 відповідач отримав вказане клопотання та станом на час подання позову клопотання відповідачем не розглянуто.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2020 прийнято відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
19.05.2020 до суду надійшов відзив на позов, згідно змісту якого, відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, зазначає, що рішення по суті клопотання позивача прийнято відповідачем на 68 сесії Бориспільської міської ради, відповідно, підстав для задоволення позову не має.
11.06.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої, позивач не погодився з доводами відзиву, зазначив, що відповідачем не доведено, що земельна ділянка, яку просив позивач у власність, перебуває у власності іншої особи, також зазначив, що оскарження рішення органу місцевого самоврядування до суду зупиняє його дію. Позивач також зазначив, що відповідачем у відзиві визнано факт не прийняття у місячний строк відповідного рішення на клопотання позивача.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі Закон № 2825-ІХ) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2. Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-1X установлено, що з дня набрання чинності цим Законом, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2825 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/6348/20.
27.01.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/6348/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025, справу №640/6348/20 передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято до провадження справу №640/6348/20, повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Запропоновано сторонам подати до суду заяви, клопотання та пояснення на підтвердження своєї актуальної позиції у цій справі.
Від відповідача надійшли додаткові пояснення, згідно змісту яких, відповідач підтримує позицію викладену у відзиві на позов, просить відмовити у його задоволенні.
Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
12.11.2019 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,10000 га, яка розташована на території Бориспільської міської ради Київської області.
До цієї заяви позивачем надано: копію паспорту, копію ІПН, копію посвідчення УБД, графічні матеріли.
15.11.2019 відповідач отримав вказане клопотання, про що сторони не заперечують.
26.12.2019 адвокат позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації стосовно відповіді на клопотання позивача про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,10000 га, яка розташована на території Бориспільської міської ради Київської області.
16.12.2019 відповідач надав відповідь на адвокатський запит, згідно змісту якого, позивача повідомлено про те, що клопотання позивача разом з пакетом документів буде повторно розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань індивідуального будівництва та землекористування з урахуванням висновку, наданого управлінням містобудування та архітектури міської ради. Супровідним листом ВК Бориспільської міської ради №12-33-204 від 16.01.2020 вказана відповідь направлена позивачу. Також у супровідному листі позивача повідомлено, що клопотання гр. ОСОБА_1 буде розглянуто на шістдесят восьмій сесії Бориспільської міської ради.
Звертаючись до суду з даним позовом 13.03.2020, позивач зазначив, що станом на час звернення до суду, відповідачем його клопотання не розглянуто.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду клопотання протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.5 ст.46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць
Надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України , крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в порядку, передбаченому ст.186 Земельного кодексу України.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Судом у цій справі встановлено, що 28.01.2020 на 68 сесії Бориспільської міської ради було прийнято рішення № 5374-68-7 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у м. Бориспіль (згідно наданого графічного матеріалу)», де в додатку до рішення в списку громадян значиться ОСОБА_1 за номером 19.
28.01.2020 дане рішення розміщено на офіційному сайті Бориспільської міської ради (https://borispol-rada.gov.ua/search.html?searchphrase=all&searchword=%D0%94%D0%B2%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82).
Тобто, відповідачем 28.01.2020 вирішено по суті клопотання позивача від 12.11.2019.
При цьому суд зазначає, що реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАСУ право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Предметом даного позову є бездіяльність відповідача щодо не прийняття у місячний строк жодного рішення на клопотання позивача від 12.11.2019, підставою цього позову є порушення відповідачем встановленої Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» процедури прийняття рішень щодо земельних питань.
Суд зазначає, що станом на час звернення до суду з даним позовом (13.03.2020) відповідачем вже вирішено по суті клопотання позивача про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідне рішення опубліковано на офіційному сайті Бориспільської міської ради 28.01.2020.
З тексту позову не вбачається незгода позивача з рішенням 68 сесії Бориспільської міської ради «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у м. Бориспіль (згідно наданого графічного матеріалу)» від 28.01.2020 № 5374-68-7, відповідних доводів позов не містить.
Одними із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін та диспозитивність, визначення яких наведено у статті 9 КАС України.
Так, відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведене означає, що суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не може виходити за межі цих вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати підставу та предмет позову. Тобто суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог. Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду.
Суд зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Отже, під час розгляду цієї справи судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача щодо неприйняття відповідного рішення по суті клопотання позивача про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 12.11.2019, що свідчить про відсутність підстав вважати права позивача порушеними.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За умовами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись 2, 5, 9, 77, 90, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 02.04.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна