31 березня 2025 року Справа №160/3465/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до 20 регіональної військово-лікарської комісії, Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 11922/1 від 17.07.2024 р.
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка полягає в ухиленні від розгляду скарги, яка оформлена листом № 598/9/29006 від 23.12.2024 р., на постанову Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 11922/1 від 17.07.2024 р;
- визнати протиправним рішення 20 Регіональної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлено листом № 1854/7332 від 07.10.2024 р. про визнання правомірною постанови Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 11922/1 від 17.07.2024 р.;
- зобов'язати 20 Регіональну військово-лікарську комісію призначити нове обстеження/огляд стану здоров'я ОСОБА_1 щодо його придатності до військової служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 позовну заяву - залишено без руху.
Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- уточненої позовної заяви з належним визначенням суб'єктного складу справи та/або позовної заяви з уточненим викладом змісту позовних вимог;
- заяви про залучення Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України до участі у справі в якості третьої особи, з обґрунтуванням підстав залучення та на стороні позивача або відповідача вона повинна бути залучена;
- заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження постанови Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 11922/1 від 17.07.2024 та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем 04.03.2025 на виконання вимог ухвали від 10.02.2025 надано до суду уточнену позовну заяву, а також заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
Надано позивачеві п'ять календарних днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, шляхом надання:
- уточненої позовної заяви з належним визначенням суб'єктного складу справи та/або позовної заяви з уточненим викладом змісту позовних вимог.
Позивачем 26.03.2025 надано до суду уточнену позовну заяву, в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції:
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 11922/1 від 17.07.2024;
- визнати протиправним рішення 20 Регіональної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлено листом № 1854/7332 від 07.10.2024 про визнання правомірною постанови Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 11922/1 від 17.07.2024;
- зобов'язати 20 Регіональну військово-лікарську комісію призначити нове обстеження/огляд стану здоров'я ОСОБА_1 щодо його придатності до військової служби.
Крім цього, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що є солдатом, військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 , неодноразово брав безпосередню участь в бойових діях на лінії бойового зіткнення, має поранення, контузії. Вказане, на думку позивача є підставою для поновлення йому строку звернення до суду.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Вказані позивачем обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в ухвалах від 02 червня 2022 року у справі №757/30991/18-а, від 14 липня 2022 року у справі №380/10696/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/13558/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/12913/21, від 04 серпня 2022 року у справі №420/2429/20, від 12 серпня 2022 року у справі №400/3957/21 та від 21 вересня 2022 у справі №360/4969/21.
Суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі №182/634/17(6-а/0182/32/2018), від 07 лютого 2023 року у справі №340/56/22, від 19 жовтня 2023 року у справі №420/1011/20, від 15 листопада 2023 року у справі №380/6752/21, від 20 грудня 2023 року у справі №460/44271/22, від 21 грудня 2023 року у справі №520/1189/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/10393/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/23249/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/21477/23 та від 02 липня 2024 року у справі №440/2984/21.
Суд при вирішенні питання щодо можливості визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними та можливості поновлення такого строку, враховує, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував наступний правовий висновок:
Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем у заяві причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а заява про поновлення строку звернення до суду є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву, дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Керуючись ст. 160, ст. 161 ст. 162, ст. 171, ст. 257, ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними.
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі.
Повідомити сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособово суддею Калугіною Н.Є.
Роз'яснити відповідачам про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувати від Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії:
- доказів повноважності складу військово-лікарської комісії, яка здійснювала огляд ОСОБА_1 ;
- листа медичного огляду лікарями спеціалістами військово-лікарської комісії відносно проведення медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією;
- пояснення щодо методик, діагностик, результатів досліджень, за якими військово-лікарська комісія визнала ОСОБА_1 придатним до військової служби;
- всі документи, що стали підставою для визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби.
Роз'яснити позивачу про необхідність подати відповідь на відзив - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. 163 КАС України.
Роз'яснити відповідачам про необхідність подати заперечення, дотримуючись вимог ст. 164 КАС України - у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем.
Роз'яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, відповідно до ст. 258 КАС України.
Звернути увагу учасників справи на належні їм процесуальні права і обов'язки, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна