02 квітня 2025 рокуСправа №160/34783/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
31.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №57180-42890/П-01/8-0400/24 від 22.10.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 наступні періоди роботи: з 23.09.1986 року по 25.08.1987 року у Добропільському комбінаті побутового обслуговування населення, з 01.09.1987 року по 29.06.1993 року навчання у Дніпродзержинському індустріальному інституті, з 14.12.1993 року по 14.01.1994 року у Загальноосвітній школі І-ІІ ст.№1 м. Добропілля, з 26.09.1994 року по 01.01.1995 року у Дніпровському ордені Леніна металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського та здійснити перерахунок пенсії по стажу та виплатити різницю між нарахованим та виплаченим розміром пенсії.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 26.09.1994 по 01.01.1995 у Дніпровському ордені Леніна металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського, з 20.10.1999 року по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006, 01.07.1995 по 18.07.1995, 01.08.1995 по 30.09.1995, 01.08.1996 по 19.08.1996, 01.01.2008 по 03.01.2008, 01.07.2008 по 02.07.2008, 01.09.2008 по 02.09.2008, 01.10.2008 по 03.10.2008, 01.02.2009 по 01.02.2009, 01.04.2009 по 02.04.2009, 01.05.2009 по 01.05.2009, 01.06.2009 по 03.06.2009, 01.08.2009 по 04.06.2009, 01.09.2009 по 01.09.2009, 01.01.2010 по 04.01.2010, 01.02.2010 по 05.02.2010, 01.06.2010 по 01.06.2010, 01.07.2010 по 06.07.2010, 01.08.2010 по 29.08.2010 у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», з 08.09.2010 по 02.08.2021 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та виплатити різницю між нарахованим та виплаченим розміром пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 23.09.1986 року по 25.08.1987 року, 14.12.1993 року по 14.01.1994 року та з 26.09.1994 року по 01.01.1995 року. Крім цього відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період навчання 01.09.1987 року по 29.06.1993 року. Також позивач зауважує, що відповідачем проти не зараховано позивачу до пільгового стажу періоди роботи з 26.09.1994 року по 01.01.1995 року, з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, 25.12.2006 року по 28.12.2006 року, 01.07.1995 року по 18.07.1995 року, 01.08.1995 року по 30.09.1995 року, 01.08.1996 року по 19.08.1996 року, 01.01.2008 року по 03.01.2008 року, 01.07.2008 року по 02.07.2008 року, 01.09.2008 року по 02.09.2008 року, 01.10.2008 року по 03.10.2008 року, 01.02.2009 року по 01.02.2009 року, 01.04.2009 року по 02.04.2009 року, 01.05.2009 року по 01.05.2009 року, 01.06.2009 року по 03.06.2009 року, 01.08.2009 року по 04.06.2009 року, 01.09.2009 року по 01.09.2009 року, 01.01.2010 року по 04.01.2010 року, 01.02.2010 року по 05.02.2010 року, 01.06.2010 року по 01.06.2010 року, 01.07.2010 року по 06.07.2010 року, 01.08.2010 року по 29.08.2010 року, з 08.09.2010 року по 02.08.2021 року. У зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
24.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримало копію ухвали про відкриття провадження у справі 24.01.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №57180-42890/П-01/8-0400/24 від 22.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 до пільгового стажу не зараховано періоди роботи:
- з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року оскільки відсутня атестація робочих місць за ці періоди;
- з 01.07.1995 року по 18.07.1995 року, 01.08.1995 року по 30.09.1995 року, 01.08.1996 року по 19.08.1996 року, 01.01.2008 року по 03.01.2008 року, 01.07.2008 року по 02.07.2008 року, 01.09.2008 року по 02.09.2008 року, 01.10.2008 року по 03.10.2008 року, 01.02.2009 року по 01.02.2009 року, 01.04.2009 року по 02.04.2009 року, 01.05.2009 року по 01.05.2009 року, 01.06.2009 року по 03.06.2009 року, 01.08.2009 року по 04.06.2009 року, 01.09.2009 року по 01.09.2009 року, 01.01.2010 року по 04.01.2010 року, 01.02.2010 року по 05.02.2010 року, 01.06.2010 року по 01.06.2010 року, 01.07.2010 року по 06.07.2010 року, 01.08.2010 року по 29.08.2010 року оскільки в пільгових довідках №023-2039, №023-2040 та №023-2041 від 26.11.2012 року наявна інформація про відволікання від основної роботи в шкідливих умовах;
З форми РС-право - розрахунок стажу позивача, яка наявна в матеріалах справи вбачається, що до страхового стажу позивача зараховано наступні періоди роботи: з 23.09.1986 року по 25.08.1987 року, з 14.12.1993 року по 14.01.1994 року, з 26.09.1994 року по 01.01.1995 року та період навчання з 01.09.1987 року по 21.06.1993 року.
Також з вказаного розрахунку вбачається, що позивачу до пільгового стажу по Списку №2 не зараховано наступні періоди роботи з 23.09.1986 року по 25.08.1987 року, 26.09.1994 року по 01.01.1995 року та з 08.09.2010 року по 02.08.2021 року.
Непогоджуючись із незарахування даних періодів роботи до страхового та пільгового стажу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок №637).
Згідно п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року, (далі - Порядок №442) та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992 року, (далі - Методичні рекомендації) атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 або №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 або №2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Крім цього, суд зазначає, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
Як встановлено судом з довідки, уточнюючої особливо шкідливі і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах №023-2040 від 26.11.2012 року позивач період з 05.01.1998 року по 06.02.2003 року та з 07.02.2003 року по 16.05.2010 року працювала в скляному виробництві на посаді різника на вогні, яка віднесена до Списку №2.
Суд зауважує, що позивачу не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця.
Таким чином, суд доходить висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не враховано періоди роботи позивача з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року до пільгового стажу за Списком №2 відповідно із посиланням на непроведення атестації робочих місць, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі зазначеного суд доходить висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року.
Щодо періодів роботи з 01.07.1995 року по 18.07.1995 року, 01.08.1995 року по 30.09.1995 року, 01.08.1996 року по 19.08.1996 року, 01.01.2008 року по 03.01.2008 року, 01.07.2008 року по 02.07.2008 року, 01.09.2008 року по 02.09.2008 року, 01.10.2008 року по 03.10.2008 року, 01.02.2009 року по 01.02.2009 року, 01.04.2009 року по 02.04.2009 року, 01.05.2009 року по 01.05.2009 року, 01.06.2009 року по 03.06.2009 року, 01.08.2009 року по 04.06.2009 року, 01.09.2009 року по 01.09.2009 року, 01.01.2010 року по 04.01.2010 року, 01.02.2010 року по 05.02.2010 року, 01.06.2010 року по 01.06.2010 року, 01.07.2010 року по 06.07.2010 року, 01.08.2010 року по 29.08.2010 року, суд зазначає наступне.
Підставою для відмови у зарахуванні означених періодів роботи до пільгового стажу слугувала наявна інформація в пільгових довідках №023-2039, №023-2040 та №023-2041 від 26.11.2012 року про відволікання від основної роботи в шкідливих умовах.
Відповідно до п.2 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Суд зазначає, що дійсно в довідках, уточнюючих особливо шкідливі і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах №023-2039, №023-2040 та №023-2041 від 26.11.2012 року зазначено, що в періоди з 01.07.1995 року по 18.07.1995 року, 01.08.1995 року по 30.09.1995 року, 01.08.1996 року по 19.08.1996 року, 01.01.2008 року по 03.01.2008 року, 01.07.2008 року по 02.07.2008 року, 01.09.2008 року по 02.09.2008 року, 01.10.2008 року по 03.10.2008 року, 01.02.2009 року по 01.02.2009 року, 01.04.2009 року по 02.04.2009 року, 01.05.2009 року по 01.05.2009 року, 01.06.2009 року по 03.06.2009 року, 01.08.2009 року по 04.06.2009 року, 01.09.2009 року по 01.09.2009 року, 01.01.2010 року по 04.01.2010 року, 01.02.2010 року по 05.02.2010 року, 01.06.2010 року по 01.06.2010 року, 01.07.2010 року по 06.07.2010 року, 01.08.2010 року по 29.08.2010 року у позивача було відволікання від основної роботи по Списку №2.
Таким чином, з означених доказів фактично вбачається, що позивач у вказані періоди не виконувала роботу по Списку №2.
Отже суд доходить висновку, що відповідачем правомірно було не враховано означені періоди роботи позивача до пільгового стажу по Списку №2.
Таким чином вказані позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Стосовно зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи позивача з 23.09.1986 року по 25.08.1987 року, з 14.12.1993 року по 14.01.1994 року, з 26.09.1994 року по 01.01.1995 року та періоду навчання з 01.09.1987 року по 29.06.1993 року, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом з форми РС-право - розрахунок стажу позивача, яка наявна в матеріалах справи вбачається, що до страхового стажу позивача зараховано наступні періоди роботи: з 23.09.1986 року по 25.08.1987 року, з 14.12.1993 року по 14.01.1994 року, з 26.09.1994 року по 01.01.1995 року та період навчання з 01.09.1987 року по 21.06.1993 року період навчання.
З трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач 25.08.1987 року зарахована в число студентів першого курсу денного відділення, а 29.06.1993 року відрахована із числа студенів у зв'язку із закінченням інституту.
В свою чергу до страхового стажу позивача зараховано період навчання з 01.09.1987 року по 21.06.1993 року.
Таким чином відповідачем протиправно частково не зараховано позивачу до страхового стажу період навчання з 22.06.1993 року по 29.06.1993 року.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період навчання з 22.06.1993 року по 29.06.1993 року.
В свою чергу позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу періодів роботи з 23.09.1986 року по 25.08.1987 року, з 14.12.1993 року по 14.01.1994 року, з 26.09.1994 року по 01.01.1995 року та періоду навчання з 01.09.1987 року по 21.06.1993 року не підлягають задоволенню, оскільки фактично вказані періоди зараховані позивачу до страхового стажу.
Стосовно періоду роботи позивача з 08.09.2010 року по 02.08.2021 року, суд зазначає наступне.
З додатків, доданих до позовної заяви, не вбачається, що посада, яку позивач займала у вказаний період віднесена до Списку №2. Крім цього суд зазначає, що трудова книжка позивача не містить відомостей про віднесення роботи позивача, яку позивач виконувала у вказаний період, до Списку №2.
При цьому суд звертає увагу, що фактично відповідач не погоджується з рішенням відповідача, яке вкладено у листі №57180-42890/П-01/8-0400/24 від 22.10.2024 року. Однак фактично вказаним листом позивачу не відмовлялось у зарахуванні даного періоду роботи до пільгового стажу.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог
Таким чином фактично позивачем заявлено похідну позовну вимогу щодо періоду роботи з 08.09.2010 року по 02.08.2021 року, яка виходить за межі предмета спору.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням спірних періодів, та виплатити різницю між нарахованим та виплаченим розміром пенсії, суд зазначає наступне.
Матеріали справи не містять доказів заборгованості з виплати пенсії позивача із врахування спірних періодів до моменту здійснення перерахунку та будь-якого рішення або іншого волевиявлення суб'єкта владних повноважень, що свідчили б про намір обмеження пенсійних виплат позивачу у майбутньому, в тому числі, при проведенні зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача.
Убезпечення в майбутньому обмеження виплати пенсії не узгоджуються із завданнями адміністративного судочинства.
У зв'язку з чим, дана вимога позивача задоволенню не підлягає.
Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №57180-42890/П-01/8-0400/24 від 22.10.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже фактично позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім цього суд зазначає, що вказаний лист №57180-42890/П-01/8-0400/24 від 22.10.2024 року не є за своєю суттю рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки фактично вказаний лист є відповіддю на заяву позивача, подану в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що позовні вимоги, які не підлягають задоволенню, є похідними, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 605,60 грн., підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду навчання з 22.06.1993 року по 29.06.1993 року.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку №2 періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 22.06.1993 року по 29.06.1993 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку №2 періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський