31 березня 2025 рокуСправа №160/1837/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Рось» про визнання протиправним та скасування висновку,-
23.01.2025 Комунальне підприємство «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-08-20-010377-а.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Державною аудиторською службою України здійснено моніторинг процедури закупівлі послуги «Комплект елементів верхньої будови колійного господарства для капітального ремонту трамвайної колії протяжністю 250 м.п., 12 079 167 UAH, 34940000-8, ДК021, 1, комплект. Комплект елементів верхньої будови колійного господарства для капітального ремонту трамвайної колії, 12 079 167 UAH, 34940000-8, ДК021, 1, комплект» (ідентифікатор закупівлі №UA-2024-08-20-010377-а), за результатами якого складено висновок від 10.01.2025 про встановлені порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Так, згідно висновку учасник ТОВ «ТВК «РОСЬ» у складі своєї тендерної пропозиції не надав жодних документів, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, визначених у додатку 3 до тендерної документації, а позивач, в свою чергу, не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ТВК «РОСЬ», як таку, що не відповідає умовам технічні специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації або документах, що може бути усунена учасником процесу закупівлі відповідно до пункту 43 Особливостей, та уклав з ним договір. Разом з тим, позивач не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки у тендерній документації відсутні вимоги до учасника надання саме у складі тендерної пропозиції паспортів на товар, сертифікатів відповідності або сертифікати якості та (або) декларації відповідності. Так, учасником ТОВ «ТВК «Рось» у складі тендерної пропозиції на вимоги тендерної документації було надано файл «Технічні вимоги.pdf» відповідно до вимог пункту 3 пункту 4 додатку 2 до тендерної документації з підтвердженням відповідності запропонованого товару технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам, в якому ТОВ «ГВК «Рось» підтверджує, що товар має паспорти на товар, сертифікати відповідності, сертифікати якості, що підтверджують якість товару. Також, учасник гарантує, що сертифікат відповідності двокомпонентної епоксидної грунтовки та двокомпонентного поліуретанового еластоміра дійсний на протязі всього терміну виконання договору. Крім того, ТОВ «ТВК «Рось» у складі тендерної пропозиції було надано файл «Гарантійний лист якості товару», яким гарантує поставити позивачу товар - комплект елементів верхньої будови колійного господарства для капітального ремонту трамвайної колії (ДК 021:2015-34940000-8-3алізничне обладнання), - якість якого відповідає затвердженим стандартам України та вимогам позивача, викладеним в тендерній документації. Також, ТОВ «ТВК «Рось» було надано файл «Довідка про технічні характеристики.pdf», який підтверджує. що технічні, кількісні, якісні характеристики запропонованого учасником предмету закупівлі відповідають технічному завданню, зазначеному у Додатку 3 тендерної документації, а також пропозиція учасника містить документ «Лист гарантія достовірності інформації.pdf», яким гарантує, що вся надана у складі тендерної пропозиції інформація є достовірною. Наявність вказаних документів не є підставою для відхилення тендерної пропозиції. Враховуючи наведене, позивач вважає, що висновок Державної аудиторської служби України є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 24.02.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Рось».
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву, а третій особі для подання пояснень на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
12.02.2025 через систему «Електронний суд» від Державної аудиторської служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що під час проведення моніторингу закупівлі послуги «Комплект елементів верхньої будови колійного господарства для капітального ремонту трамвайної колії протяжністю 250 м.п., 12 079 167 UAH, 34940000-8, ДК021, 1, комплект. Комплект елементів верхньої будови колійного господарства для капітального ремонту трамвайної колії, 12 079 167 UAH, 34940000-8, ДК021, 1, комплект» (ідентифікатор закупівлі №UA-2024-08-20-010377-а), Державною аудиторською службою України проаналізовано тендерну документацію та виявлено невідповідність прийнятої тендерної пропозиції умовам тендерної документації. Так, під час моніторингу процедури закупівлі було встановлено, що відповідно до тендерної документації замовник зазначив, що для підтвердження технічним вимогам учасник у складі тендерної пропозиції має надати документ, який підтверджує відповідність тендерної пропозиції учасника технічним вимогам до предмету закупівлі - скріплений підписом уповноваженої особи та завірений печаткою учасника, відповідно до Додатку 3. Учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію, у формі пояснювальної записки викладеної у стверджувальній формі, підписаної уповноваженою особою учасника і скріпленою печаткою (для учасників, які здійснюють діяльність з печаткою) учасника, на фірмовому бланку (за наявності), та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим в Додатку 3 до тендерної документації. Крім того, відповідно тендерної документації замовник зазначив, що товар повинен мати паспорти на товар, обов'язковими є сертифікати відповідності або сертифікати якості та (або) декларації відповідності, що підтверджують якість товару; дата виготовлення рейок повинна бути не раніше 2023 року; сертифікат відповідності двохкомпонентної епоксидної ґрунтовки та двухкомпонентного поліуретанового еластоміра повинен бути дійсний на протязі всього терміну виконання договору; строк придатності плит складає 12 місяців від дати отримання замовником товару від постачальника. Проте, учасник ТОВ «ТВК «РОСЬ» у складі своєї тендерної пропозиції надав файл «Технічні вимоги.df», який містить пояснювальну записку від 22.08.2024 №02/8 викладену у стверджувальній формі, підписаною директором ТОВ «ТВК «РОСЬ» (уповноваженою особою) та скріпленою печаткою. При цьому, останній у складі своєї тендерної пропозиції не надав жодних документів, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі визначених у Додатку 3 до тендерної документації, чим недотримався вимог підпункту 3 пункту 4 «Інші документи для кожного учасника Обов'язково» Додатку 2 до тендерної документації. Отже, на думку відповідача така тендерна пропозиція підлягала відхиленню. Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги не обґрунтованими, у зв'язку з чим просить у їх задоволенні відмовити.
17.02.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано письмову відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позов, оскільки вивчивши всі документи пропозиції, позивач дійшов висновку, що ТОВ «ТВК «РОСЬ» на вимогу тендерної документації подало всі документи, які повною мірою підтверджують відповідність його тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам Додатку 3 та тендерної документації, та позивач не мав жодних підстав для відхилення пропозиції ТОВ «ТВК «РОСЬ». Крім того, звертав увагу суду, що у тендерній документації відсутні вимоги до учасника надання саме у складі тендерної пропозиції паспортів на товар, сертифікатів відповідності або сертифікати якості та (або) декларації відповідності.
Представник третьої особи правом на подання пояснень на позов не скористався.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради проведено закупівлю «Комплект елементів верхньої будови колійного господарства для капітального ремонту трамвайної колії протяжністю 250 м.п., 12 079 167 UAH, 34940000-8, ДК021, 1, комплект. Комплект елементів верхньої будови колійного господарства для капітального ремонту трамвайної колії, 12 079 167 UAH, 34940000-8, ДК021, 1, комплект».
Дана закупівля у відповідності із вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» розміщена в електронному вигляді на офіційній веб-сторінці системи «prozorro» - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-08-20-010377-а.
18.12.2024 Державною аудиторською службою України видано наказ №336 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» згідно з переліком, до якого включена закупівля послуги Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, унікальний номер якої №UA-2024-08-20-010377-а, який оприлюднений в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу закупівлі №UA-2024-08-20-010377-а, Державною аудиторською службою України складено висновок від 10.01.2025 та оприлюднено в електронній системі закупівель у відповідності до вимог ч. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно висновку встановлені порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а саме: замовник на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ТВК «РОСЬ», як таку, що не відповідає умовам технічні специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації або документах, що може бути усунена учасником процесу закупівлі відповідно до пункту 43 Особливостей, та уклав з ним договір.
Пунктом 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку відповідач зобов'язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості висновку, складеного за результатами проведеного моніторингу.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-ХІІ).
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).
Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону №922-VIII.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. (частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).
Згідно з пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
З аналізу викладеного вбачається, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.
Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом Державної аудиторської служби України №336 від 18.12.2024 було розпочато моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додано до цього наказу.
Згідно з додатком до наказу, до перевірки визначено оголошення про проведення процедури закупівлі за унікальним номером №UA-2024-08-20-010377-а, підстава для здійснення моніторингу процедури закупівлі: пункт 5 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
За результатами моніторингу закупівлі №UA-2024-08-20-010377-а, Державною аудиторською службою України складено висновок від 10.01.2025 та оприлюднено в електронній системі закупівель у відповідності до вимог ч. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 (у редакції станом на дату проведення торгів) (далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2024 рік Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями; тендерна документація, затверджена рішенням уповноваженої особи, зі змінами (рішення від 20.08.2024, 26.08.2024, 29.08.2024); реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГОСП», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «РОСЬ» (далі - ТОВ «ТВК «РОСЬ»), повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей до ТОВ «ТРАНСГОСП», протоколи щодо прийняття рішення уповноваженою особою замовника від 11.09.2024 №11/09-1, від 02.10.2024 №02/10-1, від 01.11.2024 №01/11-1, протокол уповноваженої особи замовника від 08.11.2024 №08/11-1 про визначення учасника ТОВ «ТВК «РОСЬ» переможцем процедури закупівлі, протокол розкриття тендерних пропозицій, повідомлення про намір укласти договір, договір про закупівлю від 18.11.2024 №191 на суму 10 900 000,00 грн з ПДВ, пояснення, інформація та документи, надані замовником 27.12.2024 та 31.12.2024 через електронну систему закупівель.
За результатами моніторингу установлено, що відповідно до підпункту 3 пункту 4 «Інші документи для кожного учасника Обов'язково» Додатку 2 до тендерної документації замовник зазначив, що для підтвердження технічним вимогам учасник у складі тендерної пропозиції має надати документ, який підтверджує відповідність тендерної пропозиції учасника технічним вимогам до предмету закупівлі - скріплений підписом уповноваженої особи та завірений печаткою учасника, відповідно до Додатку 3.
Учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію, у формі пояснювальної записки викладеної у стверджувальній формі, підписаної уповноваженою особою учасника і скріпленою печаткою (для учасників, які здійснюють діяльність з печаткою) учасника, на фірмовому бланку (за наявності), та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим в Додатку 3 до тендерної документації.
Крім того, відповідно до пункту 2 «Загальні технічні вимоги» Додатку 3 до тендерної документації замовник зазначив: товар повинен мати паспорти на товар, обов'язковими є сертифікати відповідності або сертифікати якості та (або) декларації відповідності, що підтверджують якість товару; дата виготовлення рейок повинна бути не раніше 2023 року; сертифікат відповідності двохкомпонентної епоксидної ґрунтовки та двухкомпонентного поліуретанового еластоміра повинен бути дійсний на протязі всього терміну виконання договору; строк придатності плит складає 12 місяців від дати отримання замовником товару від постачальника.
Учасник ТОВ «ТВК «РОСЬ» у складі своєї тендерної пропозиції надав файл «Технічні вимоги.df», який містить пояснювальну записку від 22.08.2024 №02/8 викладену у стверджувальній формі, підписаною директором ТОВ «ТВК «РОСЬ» (уповноваженою особою) та скріпленою печаткою.
При цьому, учасник ТОВ «ТВК «РОСЬ» у складі своєї тендерної пропозиції не надав жодних документів, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі визначених у Додатку 3 до тендерної документації, чим недотримався вимог підпункту 3 пункту 4 «Інші документи для кожного учасника Обов'язково» Додатку 2 до тендерної документації.
3 огляду на викладене під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 30.12.2024 звернулась через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання інформації (пояснень) та документів щодо розгляду та оцінки тендерної пропозицій учасника торгів ТОВ «ТВК «РОСЬ» на відповідність вимогам підпункту 3 пункту 4 Додатку 2 до тендерної документації, зокрема щодо надання документів, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі визначених у Додатку 3 до тендерної документації.
31.12.2024 замовник надав пояснення де зазначив, що відповідно до Додатку 3 ТД товар повинен мати паспорти на товар, обов'язковими є сертифікати відповідності або сертифікати якості та (або) декларації відповідності, що підтверджують якість товару. У тендерній документації відсутні вимоги до учасника надання саме у складі тендерної пропозиції паспортів на товар, сертифікатів відповідності або сертифікати якості та (або) декларації відповідності. Учасником у складі тендерної пропозиції на вимогу тендерної документації надано «Технічні вимоги.рdf» відповідно до вимог пункту 3 пункту 4 додатку 2 до тендерної документації. З підтвердженням запропонованого товару технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам, в якому учасник ТОВ «ТВК «РОСЬ» підтверджує, що товар має паспорти на товар, сертифікати відповідності, сертифікати якості, що підтверджують якість товару. Також, ТОВ «ТВК «РОСЬ» гарантує, що сертифікат відповідності двокомпонентної епоксидної грунтовки та двукомпонентного поліуретанового еластомера дійсний на протязі всього терміну виконання договору.
Однак, учасник «ТВК «РОСЬ» у складі своєї тендерної пропозиції не надав жодних документів, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівл визначених у Додатку 3 до тендерної документації.
Згідно висновку встановлені порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а саме: замовник на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ТВК «РОСЬ», як таку, що не відповідає умовам технічні специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації або документах, що може бути усунена учасником процесу закупівлі відповідно до пункту 43 Особливостей, та уклав з ним договір.
Надаючи оцінку порушенням встановленим відповідачем у спірному висновку, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 922 планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг.
Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. При цьому згідно із вимогами пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 922 річний план закупівель повинен містити інформацію про розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі.
Отже, перед здійсненням процедури закупівлі замовник зобов'язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних вартісних, технічних, функціональних та якісних характеристик.
Так, відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-УІІІ установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та зобов'язано замовників проводити публічні закупівлі відповідно до Закону № 922 з урахуванням цих Особливостей (далі - Особливості).
Відповідно до п. 3 Особливостей №1178 замовники зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей №1178.
За визначенням, наведеним у підпункті 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
У відповідності до частин першої та другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону № 922- VIII).
Водночас, частина четверта статті 22 Закону № 922-УІІІ передбачає заборону включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Відповідно до статті 25 Закону № 922-VІІІ Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Отже, тендерна документація, крім інформації, передбаченої частиною другою статті 22 Закону №922-VIII, може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. При цьому, з урахуванням положень частин 3 і 4 статті 22 Закону №922- VIII інша, ніж у частині 2 цієї статті, інформація, право на включення якої до тендерної документації надане замовнику, повинна відповідати таким критеріям: її наявність повинна бути передбачена законодавством, а її надання не повинне обмежувати конкуренцію та призводити до дискримінації учасників.
З метою проведення процедури закупівлі замовником було затверджено тендерну документацію, де у підпункті 3 пункту 4 «Інші документи для кожного учасника Обов'язково» Додатку 2 до тендерної документації замовник зазначив, що для підтвердження технічним вимогам учасник у складі тендерної пропозиції має надати документ, який підтверджує відповідність тендерної пропозиції учасника технічним вимогам до предмету закупівлі - скріплений підписом уповноваженої особи та завірений печаткою учасника, відповідно до Додатку 3.
Учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію, у формі пояснювальної записки викладеної у стверджувальній формі, підписаної уповноваженою особою учасника і скріпленою печаткою (для учасників, які здійснюють діяльність з печаткою) учасника, на фірмовому бланку (за наявності), та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим в Додатку 3 до тендерної документації.
Крім того, відповідно до пункту 2 «Загальні технічні вимоги» Додатку 3 до тендерної документації замовник зазначив, що товар повинен мати паспорти на товар, обов'язковими є сертифікати відповідності або сертифікати якості та (або) декларації відповідності, що підтверджують якість товару; дата виготовлення рейок повинна бути не раніше 2023 року; сертифікат відповідності двохкомпонентної епоксидної ґрунтовки та двухкомпонентного поліуретанового еластоміра повинен бути дійсний на протязі всього терміну виконання договору; строк придатності плит складає 12 місяців від дати отримання замовником товару від постачальника.
Так, у складі тендерної пропозиції ТОВ «ТВК «РОСЬ» було, зокрема, надано файл «Технічні вимоги.df», який містить пояснювальну записку від 22.08.2024 №02/8 викладену у стверджувальній формі, підписаною директором ТОВ «ТВК «РОСЬ» (уповноваженою особою) та скріпленою печаткою.
При цьому, суд погоджується з твердженнями відповідача, що учасник ТОВ «ТВК «РОСЬ» у складі своєї тендерної пропозиції не надав жодних документів, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі визначених у Додатку 3 до тендерної документації.
Посилання позивача на надання учасником ТОВ «ТВК «Рось» у складі тендерної пропозиції на вимоги тендерної документації наступних документів:
- файлу «Технічні вимоги.pdf» з підтвердженням відповідності запропонованого товару технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам, в якому ТОВ «ГВК «Рось» підтверджує, що товар має паспорти на товар, сертифікати відповідності, сертифікати якості, що підтверджують якість товару;
- файлу «Гарантійний лист якості товару», яким гарантує поставити позивачу товар - комплект елементів верхньої будови колійного господарства для капітального ремонту трамвайної колії (ДК 021:2015-34940000-8-3алізничне обладнання), - якість якого відповідає затвердженим стандартам України та вимогам позивача, викладеним в тендерній документації;
- файлу «Довідка про технічні характеристики.pdf», який підтверджує. що технічні, кількісні, якісні характеристики запропонованого учасником предмету закупівлі відповідають технічному завданню, зазначеному у Додатку 3 тендерної документації;
- «Лист гарантію достовірності інформації.pdf», яким гарантує, що вся надана у складі тендерної пропозиції інформація є достовірною,
суд вважає безпідставним, оскільки перелічені документи не є тими документами, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі визначених позивачем. При цьому, в них ТОВ «ТВК «РОСЬ» лише підтверджує, що має паспорти на товар, сертифікати відповідності, сертифікати якості, що підтверджують якість товару, проте їх не надає.
Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей (в редакції, чинній на момент оприлюднення в електронній системі оголошення про проведення закупівлі) замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що замовником самостійно у тендерній документації встановлені вимоги для учасників на підтвердження їх відповідності кваліфікаційним критеріям.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем обґрунтовано встановлено у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-08-20-010377-а від 10.01.2025 порушення замовником вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Згідно пункту 15 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII, у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Як вбачається зі змісту пункту 3 «Зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель» Констатуючої частини оскаржуваного висновку, керуючись статтями 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», замовника було зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства при складанні відповідачем констатуючої частини висновку.
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Відповідно до положень частин 9, 10, 11 статті 8 Закону № 922-VIII, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
Отже, Законом № 922-VIII визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі.
Законодавцем визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Отже, виходячи із змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
При цьому, варіант усунення порушення шляхом припинення зобов'язань за договором направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.
Зі спірних правовідносин, які склались у цій справі вбачається, що внаслідок недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII повинен був відхилити тендерну пропозицію учасника, що робить укладення цього договору неможливим, адже відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.
Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення з ним договору є підставою для розірвання такого договору.
Наведена оцінка визначення способу усунення порушень законодавства у процедурах публічної закупівлі відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20-а, від 17.11.2022 у справі № 620/6135/20.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119а, код ЄДРПОУ 32616520) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, код ЄДРПОУ 40165856), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Рось» (49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, прим. 331, код ЄДРПОУ 39020380), про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець