01 квітня 2025 рокуСправа №160/1980/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ААДІ" в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
07.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 26.01.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ААДІ" в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Одеської митниці, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2024 року № UA500110/2024/000130/1.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.
04.03.2025 року від представника Одеської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500110008544U2 від 31.10.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «ААДІ», а саме: - товар № 1 - мішки пакувальні із синтетичних або штучних текстильних матеріалів, білого кольору, з стрічок або подібних форм поліпропілену, термічна різка у верхній та нижній сторонах:- Мішки (поліпропілен), Розмір - 55 х 90 см, 450 деньє (ВАГА 43,39гр) - 200 000 шт.- Мішки (поліпропілен), Розмір - 55 х 73 см, 450 деньє (ВАГА 36,21гр) - 100 000 шт.- Мішки (поліпропілен), Розмір - 50 х 100 см, 450 деньє (ВАГА 41,89гр) - 60 000 шт.- Мішки (поліпропілен), Розмір - 50 х 75 см, 550 деньє (ВАГА 40,14гр) - 125 000 шт.- Мішки (поліпропілен), Розмір - 55 х 105 см, 550 деньє (ВАГА 63,18гр) - 90 000 шт. Торговельна марка : немає даних. Країна виробництва : IN. Виробник : ANNEX POLYMERS. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500110008544U2 від 31.10.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: - пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 15.08.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № AP/138 від 15.08.2024; - домашній коносамент (House bill of lading) № DEL/SE/H240430 від 20.08.2024; - навантажувальний документ (Bordereau) № 006 від 21.10.2024; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 316254 від 23.08.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 66 від 30.08.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 404 від 18.10.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 18\10\2 від 18.10.2024; - страховий поліс № 870242329.24 від 20.08.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 46 від 17.07.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № IMP/IND-00030-05 від 30.09.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 19 від 03.01.2023; - інші некласифіковані документи (Акт зважування контейнера) № 155 823 від 29.10.2024; - інші некласифіковані документи (фото) від 24.11.2023. Так, за митною декларацією (МД) № 24UA500110008544U2 від 31.10.2024 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов'язкового контролю: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартостi товарiв Повідомлення до форм контролю: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ». 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів Повідомлення до форм контролю: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ». 107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД Повідомлення до форм контролю: «Товар № 1. Можливо, неправильна класифікація товару: Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/«ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації». 108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД Повідомлення до форм контролю: «Товар № 1. Можливо, неправильна класифікація товару: Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/«ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації». Дані форми контролю були обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускалося. Таким чином, Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500110008544U2 від 31.10.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000130/1 від 31.10.2024, а саме: 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до пункту 5.4 розділу 5 контракту від 30.09.2022 № IMP/IND-00030-05, де вказано, що постачальник повинен надавати такі супровідні документи: товарно-транспортну накладну, рахунок-фактура, сертифікат походження, сертифікат якості. До митного оформлення сертифікат якості надано не було, що суперечить умовам контракту; 3) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № IMP/IND-00030-05 від 30.09.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність слідів неодноразового сканування документу; 4) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано; 5) у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу; 6) декларантом зазначено виробником товару «ANNEX POLYMERS» з торговельною маркою - «немає даних». В графі 44 МД зовнішньоекономічний контракт заявлено під кодом документа 4104, як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. При цьому в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо виробника товару та торговельної марки, що може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товар, які мають вплив на визначення митної вартості. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Декларантом надіслано лист ТОВ "ФОНТАН-ТРАНС" від 31.10.2024, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. Пунктами 1, 2, 3 частини 6 статті 54 МКУ встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500110008544U2 від 31.10.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару - 2,56 дол. США за 1 кг. (МД № UA500130/2024/014130 від 23.04.2024), ніж заявлено декларантом 1,5819 дол. США/кг. Отже, доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта. У відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000130/1 від 31.10.2024. У рішенні про коригування митної вартості № UA500110/2024/000130/1 від 31.10.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Враховуючи положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 24UA500110008576U4 від 31.10.2024 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 254 058,37 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Згідно з частиною 8 статті 55 МКУ протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500110/2024/000130/1 від 31.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ААДІ».
07.03.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив де зазначив, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 28.01.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 03.02.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
В період з 10.02.2025 року по 14.02.2025 року суддя Прудник С.В. брав участь у підвищенні кваліфікації.
17.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
10.03.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника Одеської митниці Панчошака Олександра Олександровича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 31.10.2024 року для митного оформлення в режимі імпорту 25 372, 10 кг поліпропіленових мішків, що надійшли за прямим контрактом від 30.09.23 № IMP/IND-00030-05 із індійською компанією-виробником «ANNEX POLYMERS», відповідачу подана митна декларація № 24UA500110008544U2 із заявленням митної вартості товарів на рівні 1, 5818 долари США/кг за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору).
31.10.2024 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000130/1 (далі - рішення МВ), за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення з 1, 5818 долари США/кг до 2, 5600 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного.
31.10.2024 року у зв'язку із незгодою із рішенням МВ в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України подана нова митна декларація № 24UA500110008576U4, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 254 058, 37 грн (мито 40 977, 16 грн, ПДВ 213 081, 21 грн), відомості про що містяться в гр. 47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків» митної декларації.
Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року у справі №826/2312/16 від 05 грудня 2019 року у справі №826/3102/16 і в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Так, для підтвердження заявленої митної вартості за двома митними деклараціями, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України відповідачу подані комплекти документів, достатні для підтвердження заявленої митної вартості, серед яких були, зокрема:
1) зовнішньоекономічний контракт від 30.09.23 № IMP/IND-00030-05;
2) специфікація від 17.07.24 № 46;
3) рахунок (інвойс) від 15.08.24 № АР/138;
4) платіжна інструкція в іноземній валюті від 30.08.24 № 66;
5) рахунок перевізника від 18.10.24 № 404;
6) довідка перевізника від 18.10.24 № 18/10/2;
7) страховий поліс від 20.08.24 № 870242329.24;
8) експортна митна декларація Республіки Індія від 16.08.24 № 3239728.
Ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачений виключний перелік обставин, за яких вказаних у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документів недостатньо для підтвердження митної вартості товарів, а декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати додаткові документи. До цього переліку входять наступні обставини: 1) якщо документи містять розбіжності; 2) якщо наявні ознаки підробки документів; 3) якщо документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, 4) якщо документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 5) існування обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Якщо жодна з вказаних 5 обставин відсутня, то орган доходів і зборів має користуватися та піддавати аналізу під час вирішення питання щодо підтвердження митної вартості товарів лише ті документи, виключний перелік яких міститься в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та не має права вимагати подання інших документів.
В рішенні МВ відсутнє обґрунтоване із посиланням на законодавство України з питань митної справи посилання на те, що виявлена хоча б одна з вищевказаних 5 обставин, за яких посадова особа митниці мала право вимагати подання додаткових документів із застосуванням ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.
Щодо оплати за товар.
Оплата за товар здійснювалась позивачем на умовах 100 % передоплати.
На підтвердження оплати ціни товару в розмірі 33 655, 05 долари США відповідачу надана платіжна інструкції в іноземній валюті АБ «Південний» від 30.08.24 № 66.
Вказані документи є автентичними та такими, що підтверджують основну складову митної вартості (ціну).
Щодо транспортних витрат.
Відповідачу в незмінному вигляді надана отримана від перевізника ТОВ «ФОНТАН-ТРАНС» (ІКЮО 43644761) рахунок та довідка із зазначенням відомостей щодо вартості перевезень в розмірі 265 141, 69 грн, відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
За приписами п. 7, 9 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, відповідач у випадку сумнівів у справжності вказаних документів може в порядку пост-митного контролю та шляхом проведення документальної перевірки звернутися до перевізника ТОВ «ФОНТАН-ТРАНС» (ІКЮО 43644761) з метою перевірки автентичності поданих документів.
Щодо витрат на страхування.
Відповідачу наданий страховий поліс від 20.08.24 № 870242329.24, який підтверджує понесені позивачем витрати на страхування товару на суму 2 360, 00 грн.
Щодо митної декларації країни відправлення.
В експортній митній декларації Республіки Індія від 16.08.24 № 3239728 містяться відомості, що кореспондують заявленим позивачем у митній декларації №24UA500110008544U2.
Відповідач має можливість перевірити автентичність експортної декларації шляхом направлення запиту до митних органів Республіки Індія на підставі п. 8 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України.
Щодо складових митної вартості.
Митна вартість товару позивача включає в себе лише 3 складові - ціну товару, витрати на транспортування та витрати на страхування, що підтверджено відомостями оскаржуваного рішення та відсутністю відмови у митному оформленні через не завлення інших складових.
Відповідачу надані документи, що повністю підтверджують ціну товару та її оплату банківським переказом.
Наданий страховий поліс містить відомості про витрати на страхування.
Виставлений перевізником ТОВ «ФОНТАН-ТРАНС» (ІКЮО 43644761) рахунок від 18.10.2024 № 404 був оплачений позивачем за платіжною інструкцією від 21.10.2024 № 5662.
Верховний Суд у постанові від 05.12.2024 у справі № 380/19286/23, адміністративне провадження № К/990/37263/24, зазначив, що «Заяви митного органу про недостовірність документів мають бути обґрунтовані доказами, такими як експертні висновки або рішення компетентних органів. Рішення про коригування митної вартості є неправомірним, якщо декларант подав повний пакет документів, що відповідає вимогам законодавства: договір (контракт) про перевезення; транспортні накладні; рахунки-фактури; платіжні доручення; специфікації до інвойсів, що підтверджують загальну вартість товару».
Позивачем поданий повний пакет документів, підробки яких відповідачем не встановлено.
Щодо митної декларації країни відправлення.
Відзив на позовну заяву не містить причин неврахування відомостей експортної митної декларації Республіки Індія від 16.08.2024 № 3239728, відомості якої відповідають поданим митному органу України документам як в частині опису й характеристик товару, так і в частині ціни товару, як основної складової митної вартості.
Щодо числового значення митної вартості.
П. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України встановлений імперативний припис, за яким рішення про коригування митної вартості має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої *226.85 5митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, однак оскаржуване рішення та відзив не містять обґрунтування числового значення 2,5600 долари США/кг (спосіб формування, складові).
Різниця у датах подання митних декларацій у 6 місяців суперечить вимозі митного законодавства використати митну вартість товарів, час експорту яких максимально наближений.
Товар позивача був проданий 15.08.2024, а товар за митною декларацією № 24UA500130014130U5 був проданий за 2 місяці до того 13.02.2024.
Товар за митною декларацією № 24UA500130014130U5, ввезений на умовах поставки СРТ, згідно яких всі витрати на перевезення товару до митного кордону України покладені на продавця (експортера), в той час як умовами поставки товару позивача є FOB, за якими позивач за власний кошт оплатив перевезення товару з Індії до митного кордону України.
Таким чином, відповідач висловлює претензії до витрат позивача на перевезення, як складової митної вартості, однак під час коригування застосовує митну вартість товару, за перевезення якого імпортер взагалі не сплачував, тобто розмір нарахованих та сплачених податків для такого товару становить 0, 00 грн.
Вказані розбіжності унеможливлюють пряме застосування до товару позивача митної вартості товару, оформленого за митною декларацією № 24UA500130014130U5.
Щодо митних оформлень ідентичних/аналогічних товарів.
Відповідачем не наданий суду витяг з бази даних Державної митної служби України щодо попередніх випадків митного оформлення товарів за кодом УКТЗЕД 6305339000, через що твердження відповідача про відсутність випадків митного оформлення ідентичних та подібних товарів не підтверджене доказами.
Щодо порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України.
Ст. 53 Митного кодексу України встановлено 6 методів визначення митної вартості товарів та правило, за яким кожен наступний метод визначення митної вартості застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Твердження відповідача про відсутність інформації про митні оформлення ідентичних товарів не відповідають дійсності, адже самим відповідачем за митною декларацією від 30.10.2024 № 24UA500110008541U5 оформлений ідентичний товар із тим самим кодом та описом, який ввезений позивачем за тим самим зовнішньоекономічним контрактом.
16.01.2025 Верховним Судом була розглянута справа № 160/939/24 щодо визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів, за наслідками чого рішення ДОАС та постанова ТААС були скасовані із направленням справи на новий розгляд до ДОАС.
У свій постанові Верховний Суд зазначив наступне: «При цьому, Верховний Суд уважає, що висновок суду апеляційної інстанції про правомірність рішення про коригування митної вартості товарів № UА110130/2023/000271/1 від 22.12.2023 є передчасним з огляду на таке.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, суд апеляційної інстанції, досліджуючи питання обґрунтованості числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, обмежився лише зазначенням, що доводи позивача щодо невідповідності рішення про коригування митної вартості вимогам ст. 55 Митного Кодексу України спростовуються його змістом. При цьому, суд не надав детальної оцінки змісту цього рішення із наведенням відповідним мотивів та не перевірив, чи відповідає воно вимогам пунктів 2, 4 частини другої ст. 55 Митного Кодексу України.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Відповідачем не наданий суду витяг з бази даних Державної митної служби України щодо попередніх випадків митного оформлення товарів за ідентичними кодами УКТЗЕД, що виготовлені в Китаї, через що суд не мав можливості перевірити твердження відповідача про відсутність відомостей про ідентичні та аналогічні товари.
Натомість, статистична інформація, що міститься у листі від 21.11.23 № 15/15-02-03/8.19/5498 ДМСУ, щодо митних оформлень товарів за період з 01.08.23 до 01.11.23, підтверджує наявність у відповідача в розпорядженні відомостей про митні оформлення ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, виготовлених так само в Китаї.
Верховний Суд також зазначає, що за змістом частини третьої статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише уразі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, суд апеляційної інстанції не дослідив рішення про коригування митної вартості на предмет неможливості застосування методів2а та 2б».
Суд вважає, що в його справі встановлено існування таких самих обставин, а саме відсутності обґрунтування причин недотримання послідовності застосування методів визначення митної вартості, відсутності порівняння товару позивача із товаром у джерелі цінової інформації.
Щодо відомостей АСМО «ІНСПЕКТОР».
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.19 у справі №815/6827/17, від 22.04.19 у справі № 815/6242/17, від 07.08.18 у справі №815/3400/17.
Щодо порушення відповідачем вимог п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.
П. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що письмове рішення про коригування митної вартості має, серед іншого, містити обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Аналогічна вимога до заповнення графи 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» міститься у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості (затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 598), відповідно до яких обов'язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Рішення МВ не містить такого обґрунтування, а містить інформацію про те, що відповідачем використані відомості про митну вартість з митної декларації від 23.04.24 № UA500130/2024/014130, однак не вказано, які характеристики мають оформлені за ними товари (код УКТЗЕД, повний опис, призначення, аналогічність/ідентичність), які комерційні умови поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту) та вид зовнішньоекономічних контрактів.
Враховуючи викладене, рішення МВ не відповідає вимогам закону за формою та змістом.
Так, у постановах Верховного Суду від 29.09.20 у справах № 160/9473/19 та №520/7041/19 викладені наступні висновки щодо застосування норм п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України: «Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод».
Щодо порушення відповідачем вимог послідовності застосування методів визначення митної вартості ( ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України).
Ст. 53 Митного кодексу України встановлено 6 методів визначення митної вартості товарів та правило, за яким кожен наступний метод визначення митної вартості застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У рішенні МВ вказано про застосування резервного 6-го методу визначення митної вартості, однак не вказано, чому не можливо було визначити митну вартість на підставі 2-го або 3-го методів, адже очевидною для будь-якого стороннього спостерігача є та обставина, що в Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» обов'язково буде міститись інформація про те, що митними органами України вже здійснювалось неодноразово митне оформлення подібних товарів.
Враховуючи викладене, рішення МВ не відповідає вимогам закону за формою та змістом.
Під час прийняття оскаржуваних рішень в розпорядженні відповідача беззаперечно були відомості про митне оформлення ідентичних товарів, які були ввезені позивачем раніше та за якими прийняті оскаржувані рішення та інші рішення, які скасовані судом рішеннями у адміністративних справах.
Так, у постанові Верховного Суду від 29.09.20 у справі № 160/9473/19 викладений наступний висновок щодо застосування норми п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України під час оцінки обґрунтованості числового значення митної вартості, скоригованої митним органом: «Суди попередніх інстанцій не досліджували та не надавали правової оцінки Витягу з модулю «Рівень цін по ЦБД» АСМО «Інспектор», який міститься в матеріалах справи на предмет обґрунтованості числового значення митної вартості автомобіля, скоригованої митним органом, параметрів автомобіля, які використані митницею при застосуванні резервного методу.
Суд визнає, що ані судом першої інстанції, в порушення принципу офіційного з'ясування обставин у справі, ані судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам позивача про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам митного законодавства в частині обґрунтованості числового значення митної вартості автомобіля, скоригованої митним органом.
Суд також зазначає, що за змістом частини третьої статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суди попередніх інстанцій не досліджували рішення про коригування митної вартості на предмет неможливості застосування методів 2а та 2б».
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2024 року № UA500110/2024/000130/1 - є протиправним та належить до скасування.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і їх необхідно задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 6574,07 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 6574,07 грн. підлягає стягненню з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ААДІ" в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2024 року № UA500110/2024/000130/1.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ААДІ" (код ЄДРПОУ 35395306) за рахунок бюджетних Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 6574,07 грн. (шість тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні 07 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник