02 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/15123/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЙДЕН-АВТО» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЙДЕН-АВТО» (далі - ТзОВ «БАЙДЕН-АВТО», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області від 03.07.2024 №11345799/43960305 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.06.2023 №40 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 23.06.2023 №40 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну (далі - ПН) від 23.06.2023 №40, проте згідно з квитанцією реєстрація ПН була зупинена.
Позивач подав до Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія ГУ ДПС у Волинській області) пояснення від 28.06.2024 №06-24/8 та копії документів, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН.
Проте, рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 03.07.2024 №11345799/43960305 було відмовлено у реєстрації зазначеної ПН.
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області та вказує, що контролюючому органу було подано письмові пояснення та копії усіх первинних документів, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій з поставки товару контрагенту, а тому були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 03.07.2024 №11345799/43960305 про відмову в реєстрації ПН від 23.06.2023 №40, та зобов'язати ДПС України зареєструвати ПН 23.06.2023 №40 в ЄРПН.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідачів позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що реальність здійснення операції є найпершою обов'язковою умовою складання та реєстрації податкової накладної та платник має підтвердити її у першу чергу.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК України), де вказано, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та на п. 201.10 ст. 201 ПК України, де визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Тобто, реєстрація податкової накладної без реального здійснення операції, в силу приписів п. 198.6 ст. 198 ПК та п. 201.10 ст.201 ПК, призводить до безпідставного формування податкового кредиту та відповідно збитків для бюджету. Механізм реєстрації податкових накладних перш за все спрямований на упередження безпідставного формування податкового кредиту.
У відповіді на відзив представник позивача - адвокат Колб С.О. з доводами відзиву не погодився та підтримав позовні вимоги.
Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 30.09.2021 між «ARMADA TRADE LLC» (продавець) та ПП «БАЙДЕН АВТО» (покупець) укладено контракт №16/21-АТ, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні (пункт 1.1 контракту).
На виконання умов вказаного контракту позивачем згідно з інвойсом від 22.04.2023, МД №23UA205150005166U6 від 24.04.2023 придбано сідельного тягача марки «MAN», моделі TGX 18.440 - WMA13XZZ7BM577919, ціна якого 7500,00 євро.
В подальшому, в межах здійснення господарської діяльності, між ПП «БАЙДЕН АВТО», який виступає продавцем, та ТзОВ «Доставка Логістик», який виступає покупцем, 23.06.2023 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №41-06/23, предметом якого є транспортний засіб: марки «MAN», моделі TGX 18.440, тип - сідельний тягач, рік випуску - 2011, шасі № НОМЕР_1 .
Продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 398 210,00 грн (сума без ПДВ - 331 841,67 грн, сума ПДВ - 66 368,33 грн). Платежі за транспортний засіб здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок продавця (пункти 2.1 - 2.2 Договору).
Транспортний засіб передається продавцем за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору (пункт 3.1 Договору).
На виконання умов вказаного Договору здійснено передачу транспортного засобу від продавця покупцю згідно з актом приймання-передачі транспортного засобу від 23.06.2023 та складено видаткову накладну від 23.06.2023 №РН-0000789 на суму 331 841,67 грн, у тому числі ПДВ 66 368,33 грн.
Оплата за товар проведена повністю, що підтверджується платіжними інструкціями №160 від 30.05.2023, №161 від 04.06.2024, №171 від 12.06.2024, №174 від 18.06.2024, оборотно-сальдовою відомістю по 361 рахунку.
Товар перебував на зберіганні в с. Струмівка Луцького району, по вул. Рівненська, 74 згідно з Договором відповідального зберігання № 08/05/23 від 08.05.2023.
На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, позивач оформив та подав на реєстрацію до ЄРПН ПН від 23.06.2023 №40 (покупець - ТзОВ «Доставка Логістик»; товар - сідельний тягача марки «MAN», моделі TGX 18.440 - WMA13XZZ7BM577919, код товару згідно з УКТЗЕД 8701219000 у кількості 1 шт.), обсягом постачання 331 841,67 грн, ПДВ 66 368,33 грн.
Згідно із квитанцією від 13.07.2023 реєстрація ПН від 23.06.2023 №40 була зупинена з таких підстав: ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
ПП «БАЙДЕН АВТО» подало пояснення від 28.06.2024 за вих. №06-24/8 з документами на підтвердження здійснення господарської операції та просило прийняти рішення про реєстрацію в ЄРПН ПН №40 від 23.06.2023.
24.06.2024 Комісія ГУ ДПС у Волинській області надіслала повідомлення за №11289716/43960305 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, в яких зазначалось про необхідність надання первинних документів щодо постачання, придбання товарів, транспортування продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у т.ч. рахунки-фактури, інвойси та інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН, а у графі «додаткова інформація» зазначено: «надати підтверджуючі документи щодо транспортування транспортного засобу, інвентаризаційні описи, документи складського обліку, документи, що підтверджують розрахунки з нерезидентом».
ПП «БАЙДЕН АВТО», у відповідь на вказане повідомлення, подало пояснення від 19.06.2024 за вих. №06-24/4 з документами на підтвердження здійснення господарської операції та просило прийняти рішення про реєстрацію в ЄРПН ПН № 40 від 23.06.2023.
Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення від 03.07.2024 №11345799/43960305 про відмову у реєстрації ПН від 23.06.2023 №40 в ЄРПН у зв'язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а у графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відомості відсутні.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
За правилами абзаців першого, п'ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
За приписами абзаців десятого, дванадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
додану вартість, у пункті 8 яких вказано: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно із пунктом 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок № 520, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 4 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами пунктів 5, 6 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 11 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Як вбачається із оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області №11345799/43960305 від 03.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №40 від 23.06.2023, у реєстрації зазначених ПН було відмовлено у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а у графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відомості відсутні.
Суд не погоджується із вказаними підставами прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на таке.
Так, реєстрація спірної ПН від 23.06.2023 №40 була зупинена виключно з такої підстави: ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Разом з тим, вказана квитанція не містила конкретного переліку документів, які платник податків повинен був додатково подати до Комісії ГУ ДПС у Волинській області для реєстрації в ЄРПН зазначеної ПН.
Водночас, на думку суду, подані позивачем документи до Комісії ГУ ДПС у Волинській області для реєстрації ПН підтверджують господарську операцію з реалізації товару «сідельного тягача марки «MAN», моделі TGX 18.440 - WMA13XZZ7BM577919» ТзОВ «Доставка Логістик» та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Так, судом встановлено, що ПН від 23.06.2023 №40 була складена за першою подією «дата відвантаження товарів». Відтак, для реєстрації ПН позивач має підтвердити подію, яка зумовила формування ПН саме цією датою (зокрема, надати договір поставки та документи, що засвідчують факт поставки товару; інші документи є допоміжними та дають змогу зрозуміти зміст взаємовідносин позивача та його контрагента).
З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2023 між ПП «БАЙДЕН АВТО», який виступає продавцем, та ТзОВ «Доставка Логістик», який виступає покупцем, укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №41-06/23, предметом якого є транспортний засіб: «MAN», моделі TGX 18.440, тип - сідельний тягач, рік випуску - 2011, шасі № НОМЕР_1 . Продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 398 210,00 грн (сума без ПДВ - 331 841,67 грн, сума ПДВ - 66 368,33 грн). Платежі за транспортний засіб здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок продавця (пункти 2.1 - 2.2 Договору). Транспортний засіб передається продавцем за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору (пункт 3.1 Договору).
На виконання умов вказаного Договору здійснено передачу транспортного засобу від продавця покупцю згідно акту приймання-передачі транспортного засобу від 23.06.2023 та складено видаткову накладну від 23.06.2023 № РН-0000789 на суму 331 841,67 грн, у тому числі ПДВ 66 368,33 грн.
Контрагент здійснив оплату за поставлений товар: 30.05.2023 на суму 200000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №160, 04.06.2024 на суму 98 508,34 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №161, 12.06.2024 на суму 30 140,66 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №171, 18.06.2024 на суму 69 561,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №174.
Крім того, ПП «БАЙДЕН АВТО» надано документи, які підтверджують факт придбання позивачем у «ARMADA TRADE LLC» товару «сідельного тягача марки «MAN», моделі TGX 18.440 - WMA13XZZ7BM577919»: контракт від 30.09.2021 № 16/21-АТ, інвойс від 22.04.2023, МД№23UA205150005166U6 від 24.04.2023.
Подані позивачем первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, узгоджуються між собою, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах відомостей про господарську операцію. Передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію спірної ПН в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено.
Суд також наголошує на тому, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №380/4146/22, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, враховуючи надані суду статтею 245 КАС України повноваження, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 03.07.2024 №11345799/43960305 належить задовольнити.
Крім того, підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії, з огляду на таке.
За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (зі змінами) передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання такої події, як набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, а подані позивачем документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарських операцій, по яких складена спірна ПН, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН, тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача похідні позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати ПН від 23.06.2023 №40 в ЄРПН належить також задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання цього позову (сформований в системі «Електронний суд») позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн згідно із платіжною інструкцією від 20.12.2024 №1833 (а. с. 14).
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. При цьому, на думку суду, судові витрати необхідно стягнути саме з ГУ ДПС у Волинській області, позаяк судом задоволена самостійна позовна вимога немайнового характеру, та саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірного рішення були порушені права позивача, а звернена до ДПС України позовна вимога про зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації ПН є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення.
При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн суд враховує таке.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).
Позивач, на підтвердження витрат на правничу допомогу, подав копію договору про надання правової допомоги від 16.12.2024 №16/12-24, копію детального опису робіт (наданих послуг) станом на 27.12.2024, рахунок на оплату від 17.12.2024 №56, платіжну інструкцію від 20.12.2024 №1834, акт надання послуг від 17.12.2024 №134 та з вказаних документів вбачається надання позивачу Адвокатським об'єднанням «Бона Фіде» у цій справі правової допомоги в сумі 4000,00 грн.
Суд зазначає, що окремі види послуг, наведені у детальному описі робіт (наданих послуг) станом на 27.12.2024, не є видами правової допомоги та не можуть бути відшкодовані (а саме: підписання договору, формування договору та адвокатського досьє, подача позовної заяви через ЄСІТС, аналіз актуальної судової практики).
Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, при її вирішенні враховані висновки щодо застосування норм права, які викладені у наведених вище постановах Верховного Суду), значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 4422,40 грн (з них: судовий збір в сумі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов Приватного підприємства «БАЙДЕН-АВТО» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 11, приміщення 4-21, ідентифікаційний код юридичної особи 43960305) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 липня 2024 року №11345799/43960305.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством «БАЙДЕН АВТО» податкову накладну від 23 червня 2023 року №40.
Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «БАЙДЕН АВТО» судові витрати в загальному розмірі 4422 гривні 40 копійок (чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк