02 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 640/26/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український фінансовий світ» Савельєва Анна Миколаївна про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190 000 грн та зобов'язання виплатити гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського вкладу №45552 від 10.07.2014 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у розмірі 190 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що після прийняття відповідного судового рішення позивач не отримав належних йому коштів, а Фонд повідомив про завершення виплат гарантованого відшкодування вкладникам, посилаючись на положення статей 26, 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 прийнято до провадження дану адміністративну справу та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у відзиві пред'явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи правомірністю своєї поведінки у межах спірних правовідносин.
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 10 липня 2014 року між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) №45552 «Планер» згідно якого, Банк приймає від клієнта (Позивача) на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190 000 гривень у тимчасове строкове користування на строк в один календарний місяць та зобов'язується сплачувати проценти за їх використання.
Позивач виконала умови Договору та внесла на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 190 000 грн.
14 серпня 2014 року Постановою Правління Національного банку України №491, «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року №119 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», згідно з яким 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».
10 листопада 2014 року Постановою Правління Національного банку України №717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 листопада 2014 року № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова Сергія Івановича.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ «КБ «УФС» Гончарова С.І. № 6 від 18 листопада 2014 року визнано нікчемними транзакції та Договір банківського вкладу (депозиту), що укладений між Банком та Позивачем та застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), що є нікчемним з підстав, викладених у п. 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2019 року по справі № 826/25936/15, позовні вимоги позивача задоволені частково та вирішено:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №45552 від 10 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку);
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
26 березня 2020 року позивачем отримано лист від відповідача за вих. №02-036-8367/20 відповідно до змісту якого: «05.06.2019р. Уповноваженою особою Фонду було подано документи державному реєстратору для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». З огляду на те, що передбачений ст. 26, 28 Закону строк виплати коштів відшкодування вкладниками ПАТ «КБ «УФС» закінчився, правові підстави для виплати Фондом гарантованих сум відшкодування за вкладами відсутні».
Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, пріоритетними до застосування у межах спірних правовідносин є положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На підставі пункту 2 частини 5 статті 12, частини 1 статті 35, частини 5 статті 44, частини 3 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 03 вересня 2018 року № 2430 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» строком на один рік з 13 листопада 2018 року до 12 листопада 2019 року включно.
Відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «УФС», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, ОСОБА_2 строком на один рік з 13 листопада 2018 року до 12 листопада 2019 року включно.
Водночас, відповідно до статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 14 серпня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12661110046007762 про державну реєстрацію припинення ПАТ «КБ «УФС» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим.
Згідно зі статтею 52 Закону вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними. Таким чином, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «КБ «УФС» припинено.
Частиною 4 статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі також Закон) встановлено, що у день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.
На момент розгляду справи повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «КБ «УФС» припинено.
Відповідно да статті 52-1 Закону Фонд забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання усіх, у тому числі фінансово-господарських, документів неплатоспроможного банку протягом ліквідаційної процедури.
До завершення ліквідації неплатоспроможного банку Фонд зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України.
Національний банк України зобов'язаний прийняти документи неплатоспроможного банку на зберігання по мірі їх подання Фондом.
Отже, оскільки ліквідація ПАЇ «КБ «УФС» завершена після внесення 14 серпня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису, всі вказані вище документи передані на зберігання до Національного Банку України.
Суд звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2019 року вирішено: «Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до змін та/або доповнень ОСОБА_1 як вкладника (рахунок НОМЕР_2), яка має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позову відмовити.».
Тобто, Фонд гарантування не було зобов'язано Фонд вчиняти певні дії щодо позивача.
Враховуючи викладене, у Фонду було відсутнє зобов'язання щодо виконання вищезазначеного судового рішення.
Таким чином, жодної протиправної бездіяльності Фондом по відношенню до позивача не вчинялось, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.
Крім того, суд звертає увагу на те, що 03 травня 2019 року Печерським районним судом міста Києва по справі №757/21167/19-к у кримінальному провадженні №42017101060000117 від 12 червня 2017 року винесено ухвалу, якою накладено арешт на грошові кошти та рахунки фізичних осіб, вкладників ПАТ «КБ «УФС», і тому числі і на рахунок позивача.
Відповідно до статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
05 червня 2019 року і (до винесення Печерським районним судом міста Києва ухвали про скасування арешту) вповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» було подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку, як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону Фонд гарантування завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до ЄДР запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
Таким чином, враховуючи наявність арешту накладеного на грошові кошти та рахунок позивача та подання уповноваженою особою документів державному реєстратору юридичних осіб, і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку, як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05 червня 2019 року, Фонд був обмежений у можливості здійснення виплати гарантованого відшкодування, через встановлені обмеження.
Разом з тим, постановою Прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва від 21 березня 2018 року «про визнання речовим доказом» грошові кошти фізичних осіб, зокрема і Позивача, у розмірі гарантованих сум відшкодування, які підлягають виплаті за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до сум, які перебували на рахунках фізичних осіб у ПАТ «КБ «УФС» було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42018101060000066 від 06 березня 2018 року.
Також, відповідно до постанови Слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у міста Києві від 05 грудня 2017 року «про визнання речовими доказами» грошові кошти фізичних осіб, зокрема і позивача, які обліковуються на поточних рахунках та знаходяться на поточних рахунках, відкритих в ПАТ «КБ «УФС» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12014100040017478 від 16 грудня 2014 року.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази скасування вищевказаних постанов, а тому, суд вважає, що зі сторони Фонду була відсутня протиправна бездіяльність, оскільки вказані постанови є підставою для відмови в фактичному отриманні позивачем відповідної суми за вкладом.
Окрім того, на підставі рішення Виконавчої дирекції від 16 травня 2019 року № 1194 Фондом було прийнято рішення про внесення змін до Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «УФС» щодо зменшення загальної суми, що підлягає відшкодуванню згідно з переліком вкладників ПАТ «КБ «УФС» щодо тих вкладників, які були вказані в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 03 травня 2019 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 16 травня 2019 року № 1194 було затверджено зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «УФС», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та зменшено суму, що підлягає відшкодуванню згідно з Переліком вкладників ПАТ «КБ «УФС».
Отже, на момент звернення до суду з вказаним позовом, дані про позивача були відсутні у Загальному реєстрі вкладників ПАТ «КБ «УФС», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Враховуючи викладене у Фонду гарантування були відсутні юридичні підстави для виплати позивачу спірних коштів.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, тому суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український фінансовий світ» Савельєва Анна Миколаївна про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк