м. Вінниця
02 квітня 2025 р. Справа № 120/2646/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо прийняття до розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
27.02.2025 до суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 04.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
14.03.2025 від позивача надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позовні вимоги викладено в новій редакції. З урахуванням уточнення змісту позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому починаючи з 01.02.2025 сум індексації, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", доплати у розмірі 2000 грн. згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
- зобов?язати відповідача перерахувати та виплачувати з 01.02.2025 йому пенсію з урахуванням сум індексації, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №l18 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році".
Ухвалою від 19.03.2025 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.
Надалі, 20.03.2025 до суду від позивача надійшла заява, яка названа позивачем як "уточнена позовна заява" в якій позивачем змінені позовні вимоги шляхом доповнення нового предмету спору.
Так, за змістом цієї заяви позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не нарахування та не виплати йому починаючи з 01.02.2025 доплати у розмірі 2000 грн згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та щодо не нарахування та не виплати пенсії виходячи із 71 % сум грошового забезпечення
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати з 01.02.2025 йому пенсію з урахуванням доплати у розмірі 2000 грн. згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та виходячи із 71 % сум грошового забезпечення.
Ознайомившись із відповідною заявою суд дійшов висновку про відсутність підстав для її прийняття до розгляду виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, суд зазначає, що предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч. 1-3 ст. 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов'язком позивача і відповідача.
Підстави же позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Повертаючись до аналізу приписів ч. 1 ст. 47 КАС України суд доходить висновку, що законодавець у зазначеній нормі чітко визначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому, зміна позивачем одночасно як предмета так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що перебуває на розгляді у суді.
Також необхідно зазначити, що розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неможливо під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Наведене відповідає висновкам у постановах Верховного Суду, зокрема від 30 листопада 2018 року у справі №806/1723/17, від 10 грудня 2019 року у справі №923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі №925/186/19, від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19.
Окрім вказаного, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання адміністративного позову в уточненій редакції. Відтак, в разі надходження до суду адміністративного позову в уточненій редакції, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, необхідно розцінювати такий позов як подання: - іншого (ще одного) позову або ж зміну предмета чи підстав позову.
Так, подаючи адміністративний позов в уточненій редакції позивачем фактично заявлені додаткові позовні вимоги (заявлена вимога яка стосується права позивача на отримання пенсійної виплати виходячи з 71% сум грошового забезпечення). Суд зауважує, що заявляючи в уточненому адміністративному позові вищевказані вимоги, позивач фактично змінює не лише предмет позову, а й його підстави (сформувавши новий/додатковий самостійний предмет спору, який до того ж має бути оплачений судовим збором як окрема позовна вимога немайнового характеру).
Враховуючи вищевикладене, поданий позивачем адміністративний позов в уточненій редакції є фактично є заявою про одночасну зміну (доповнення) як підстав так і предмету позову, що згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається.
З урахуванням вищенаведеного, у прийнятті до розгляду такої заяви позивача необхідно відмовити.
Додатково суд також звертає увагу позивача на недотриманні ним вимог ч. 8 ст. 47 КАС України, згідно з якою у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Судом з'ясовано, що до поданої заяви позивачем не подано доказів направлення її копії іншим учасникам справи, що є додатковою підставою для неприйняття такої заяви до розгляду та її повернення заявнику.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 47, 248, 256 КАС України,
Відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну (уточнення) позовних вимог.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович