про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
02 квітня 2025 р. Справа № 120/4193/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст.160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.
Предметом позову у даній справі є податкові повідомленні рішення від 20.05.2024 №0433496-2408-0218-UA05040230000017028, №0433499-2408-0218-UA05040230000017028, №0433500-2408-0218-UA05040230000017028, №0433501-2408-0218-UA05040230000017028 та від 13.08.2024 №1016812-2408-0218-UA05040230000017028, №1016813-2408-0218-UA05040230000017028, №1016815-2408-0218-UA05040230000017028, №1016816-2408-0218-UA05040230000017028.
Ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту п. 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Водночас, процедура адміністративного оскарження закінчується:
- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Таким чином, п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення у разі використання процедури адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 відступив від позиції про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у якій визначено, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, яке оскаржено.
Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України. Водночас положення п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальними щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Як видно із матеріалів позовної заяви, не погоджуючись з правомірністю податкових повідомлень-рішень від 20.05.2024 №0433496-2408-0218-UA05040230000017028, №0433499-2408-0218-UA05040230000017028, №0433500-2408-0218-UA05040230000017028, №0433501-2408-0218-UA05040230000017028 та від 13.08.2024 №1016812-2408-0218-UA05040230000017028, №1016813-2408-0218-UA05040230000017028, №1016815-2408-0218-UA05040230000017028, №1016816-2408-0218-UA05040230000017028, позивач оскаржила їх в адміністративному порядку, однак рішенням Державної податкової служби України від 29.11.2024 подану скаргу в частині податкових повідомлень-рішень від 20.05.2024 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строків оскарження, а в частині податкових повідомлень-рішень від 13.08.2024 - скаргу залишено без задоволення, а вказані рішення - без змін.
По тексту позовної заяви позивач вказує, що отримала таке рішення ДПС України 13.12.2024.
Таким чином, враховуючи те, що скарга на податкові повідомлення-рішення від 20.05.2024 не розглядалась по суті через пропуск строків її подання, варто дійти висновку, що позивачем не було реалізовано процедуру адміністративного оскарження, а рішення Державної податкової служби України від 29.11.2024 в частині вказаних податкових повідомлень-рішень не є рішенням за результатами розгляду скарги, адже фактично така скарга була повернута без розгляду.
Отже, для оскарження спірних податкових повідомлення-рішень від 20.05.2024 слід застосовувати шестимісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Водночас для оскарження податкових повідомлення-рішень від 13.08.2024 застосування підлягає місячний строк, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Таким чином для останнім днем звернення до суду з цим позовом було 20.11.2024 (щодо податкових повідомлення-рішень від 20.05.2024) та 13.01.2025 (щодо податкових повідомлення-рішень від 13.08.2024). Однак з цим позовом позивач звернулась до суду лише 26.03.2025 (дата оформлення поштового відправлення).
Ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вищевказаних приписів позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Як поважні причини пропуску позивач вказує, що не має юридичної освіти та не знає особливостей податкового та адміністративного законодавства, у зв'язку з чим не могла знати про особливості строків звернення до суду Крім того, позивач зазначає, що оскільки на території України введено воєнний стан, частина працівників підприємства (СФН ОСОБА_2 ,) мобілізовані до лав ЗСУ, а тому вона задіяна до господарського-польових робіт, а також веде всю бухгалтерію господарства.
Надаючи оцінку таким аргументам позивача, суд зазначає наступне.
У постанові від 17.09.2020 по справі № 640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 по справі №806/2321/16.
Оцінюючи поважність причини пропуску строку звернення до суду, що зазначені представником позивача у клопотанні, суд зауважує, що такі не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об'єктивності та непереборності.
Таким чином, на переконання суду, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не є обґрунтованою та відсутні підстави для її задоволення.
В силу ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстави для поновлення такого строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. 121, 122, 123,.169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна