01 квітня 2025 р. Справа № 640/27578/20
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в письмовому провадженні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України про розгляд з викликом (повідомленням) сторін адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІСКОН" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІСКОН" до Державної податкової служби України та Головного управління державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення № 1868105/40631538 від 26.08.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 21.07.2020 в ЄРПН та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 07.03.2025 судом прийнято до провадження адміністративну справу за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також у вказаній ухвалі суд замінив відповідача у справі - Головне управління ДПС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України.
25.03.2025 на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові.
Також у відзиві представник відповідача заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін та про продовження строку для подання відзиву.
Обґрунтовуючи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін представник відповідача зазначив, що на податковий орган покладено обов?язок щодо адміністрування та справляння податків з платників податків. Так, винесення рішення Комісією контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є одним із механізмів роботи податкового органу, котрий покликаний на своєчасне виявлення ризикових операцій з нереальним сектором економіки та забезпечення уникнення втрат бюджету України.
Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення втрат Державного бюджету України та задля захисту економічних інтересів Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України просить здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін по справі.
Розглянувши дане клопотання відповідача, суд зважає на таке.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз зазначених положень КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов'язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони
Суд зауважує, що у поданому клопотанні представник відповідача взагалі не наводить жодних доводів, які свідчать про обґрунтовану необхідність здійснювати розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При цьому посилання представника відповідача на недопущення втрат Державного бюджету не підтверджує неможливіть розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідач має право навести свої пояснення у заявах по суті справи (відзив, заперечення) та подавати до суду будь-які інші письмові пояснення та докази на спростування доводів позивача. При цьому відповідач у поданому клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, викладених у заявах по суті справи.
Необхідно врахувати, що згідно з ч. 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом. Відтак, розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в жодному разі не порушує права сторін на справедливий судовий розгляд.
Суд враховує, що за частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про прийняття справи до провадження, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.
Щодо іншого клопотання представника відповідача про продовження строку для подання відзиву, то виходячи із змісту частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Таким чином продовженню підлягає лише той строк, який встановлений судом для вчинення відповідної процесуальної дії.
В даному випадку суд виходить із того, що в ухвалі від 07.03.2025 про прийняття цієї справи до свого провадження судом не встановлювався відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, оскільки такий відзив вже попередньо був поданий відповідачем та наявний в матеріалах справи.
При цьому якщо вважати поданий 25.03.2025 ГУ ДПС у Київській області відзив на позовну заяву саме як додаткове письмове поясненням по суті заявлених вимог, то суд не вбачає перешкод в його долучені до матеріалів справи та врахуванні при вирішенні спору.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 167, 248, 257, 262, 294 КАС України, -
Відмовити в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України щодо розгляду справи №640/27578/20 з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович